Лідери восьми європейських держав звернулися до керівництва Європейського Союзу з проханням заборонити в’їзд до Шенгенської зони громадянам росії, які брали участь у бойових діях, повідомив президент Литви Ґітанас Науседа 13 березня.
Про це розповідає Резонанс
За його словами, до звернення до президента Європейської Ради Антоніу Кошти та голови Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн долучилися лідери Латвії, Естонії, Польщі, Фінляндії, Німеччини, Румунії та Швеції. Ініціатива мала на меті привернути увагу до ризиків, які можуть виникнути у разі переміщення в регіон осіб, що брали участь у бойових операціях.
«Ми вважаємо, що одним із найсерйозніших та найбільш постійних ризиків є потенційне переміщення колишніх та чинних російських комбатантів до Шенгенської зони. Будь-який в’їзд таких осіб може мати серйозні наслідки для безпеки всіх держав-членів ЄС», – вважає Науседа.
Науседа закликав до термінових, рішучих та скоординованих заходів задля запобігання можливим негативним наслідкам для безпеки країн-членів ЄС. Він наголосив на необхідності переглянути підходи до візової політики та контролю кордонів у контексті виявлених загроз.
Дії Естонії та ініціатива щодо Шенгену
Естонія вже пішла далі: 5 березня країна запровадила довічну заборону на в’їзд приблизно 1 500 російських військовослужбовців, які брали участь у війні проти України, і закликала інші держави ЄС приєднатися до санкційних обмежень. Таллінн також просуває ініціативу про заборону в’їзду для таких осіб на територію всієї Шенгенської зони.
Ідею виклали в дискусійному документі, який наприкінці січня розіслали столицям країн ЄС. Питання коротко обговорювали під час зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу в Брюсселі 29 січня, проте остаточні кроки потребують координації на рівні всього блоку.
Масштаб і аргументи прихильників заборони
За оцінками, від початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року близько 1,5 мільйона громадян росії брали участь у бойових діях. До цієї цифри входять як солдати регулярних збройних сил, так і підконтрольні формування, зокрема група «Вагнера». За оцінками, приблизно 640 тисяч осіб досі безпосередньо залучені до бойових операцій, що залишає майже мільйон колишніх бійців, які потенційно можуть потрапити під обмеження зі сторони ЄС.
В Україні ініціативу підтримали. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що таке рішення посилило б довгострокову національну безпеку європейських країн, захистило б їхніх громадян від «російських бандитів» і встановило б реальну ціну за участь у вторгненні в Україну.
Запропоновані заходи передбачають комплексну перевірку візової політики, посилення контролю на зовнішніх кордонах Шенгену та створення механізмів обміну інформацією між державами-членами для виявлення осіб, причетних до бойових дій.