російські війська продовжили атаки безпілотниками по Сумській області, у результаті яких постраждали вісім людей. Голова обласної військової адміністрації Олег Григоров увечері 16 березня навів оперативні дані про травмованих громадян та стан постраждалих.
Про це розповідає Резонанс
«У Шосткинській громаді двоє місцевих жителів дістали поранення під час збиття ворожих БпЛА. Жінку та чоловіка наразі обстежують медики та надають необхідну допомогу», – заявив голова області.
Деталі поранень і медична допомога
У Сумах під час удару по проїзній частині отримали поранення п’ятеро людей: дві жінки та троє чоловіків. Усім постраждалим надали медичну допомогу на місці, вони лікуються амбулаторно. Ще один чоловік був поранений на околиці міста й був доставлений до лікарні для стаціонарного лікування.
У Шосткинській громаді, за словами очільника області, двоє місцевих отримали поранення під час збиття ворожих безпілотних літальних апаратів; медики проводять обстеження та надають необхідну допомогу.
Раніше місцева влада інформувала про двох загиблих і двох поранених унаслідок попередніх атак на Сумщину.
Характер атак та правова кваліфікація
російські військові систематично завдають ударів по українських населених пунктах і цивільній інфраструктурі різними засобами ураження: ударними БпЛА, ракетами, керованими авіаційними бомбами (КАБ) та реактивними системами залпового вогню (РСЗВ). Українська влада та міжнародні організації оцінюють такі удари як воєнні злочини російської федерації і підкреслюють їхній цілеспрямований характер.
Обстріли об’єктів життєзабезпечення і закладів охорони здоров’я з метою позбавлення населення електропостачання, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги розглядають як одна з ознак геноцидних дій. Правники, дослідники геноцидів і правозахисники називають такі практики частиною широкого набору злочинів під час широкомасштабної агресії.
- оголошення намірів щодо знищення українців: представники російської влади неодноразово висловлювали думки про те, що українців як етносу «не існує», називаючи націю «штучно створеною» та висуваючи твердження, що її слід ліквідувати;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення та закладах охорони здоров’я з метою позбавити людей необхідних умов для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях осіб із проукраїнською позицією;
- знищення інтелігенції: учителів, митців та інших носіїв української культури;
- впровадження в навчальні заклади на окупованих територіях програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення й знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та викрадення артефактів, що свідчать про історію українського народу.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні 149 країн-учасниць Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них у часи війни й у мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. До ознак геноциду належать убивство членів групи, завдання серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення умов для фізичного знищення групи, заходи проти дитонародження і насильницьке переміщення дітей до іншої групи, а також публічне підбурювання до таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл, внаслідок чого гинуть цивільні та руйнуються лікарні, школи, дитячі садки й об’єкти енергетики та водопостачання.