08 жовтень 2024, Вівторок, 11:37

Нові соціальні стандарти від уряду порушують Конституцію

26 Липня 2016г.
Нові соціальні стандарти від уряду порушують Конституцію

Warning: Undefined variable $slider in /usr/www/users/reson/wp-content/themes/resonance-new/single.php on line 97

Уряд оголосив про чергове «реформування» соціальних стандартів і заробітної плати. Суть "реформування" умовно можна сформулювати наступним чином: піднімаємо мінімальну заробітну плату, але не піднімаємо прожитковий мінімум, оскільки за словами Міністра соціальної політики України, на підняття інших соціальних стандартів у бюджеті немає коштів. Більше того, підняття мінімальної заробітної плати не повинно тягнути за собою підняття тарифної ставки працівника першого тарифного розряду.

Спопробуємо розглянути це детальніше. Більшість соціальних стандартів в Україні залежать від величини прожиткового мінімуму. Чинним законодавством передбачено, що розміри мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, розміри соціальної допомоги, допомоги сім`ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат встановлюються в залежності від величини прожиткового мінімуму. Це випливає із ст. 46 Конституції України, яка передбачає, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. За даними Міністерства соціальної політики прожитковий мінімум у травні 2016 року становив 3 037 грн.

Всупереч Конституції і законам для оцінки вартості життя, а також для обчислення розміру деяких видів допомог крім прожиткового мінімуму використовується ще один стандарт – гарантований рівень забезпечення прожиткового мінімуму, який є набагато меншим за величину прожиткового мінімуму. Він є базою для обчислення допомоги по малозабезпеченості і деяких інших виплат. Необхідно зазначити, що цей стандарт не передбачений ні Конституцією України, ні чинними законами.

Законом України «Про оплату праці» передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров`я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості.

Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Здається, що уряд поступає мудро піднімаючи мінімальну заробітну плату у півтора (два) рази він виконує законодавчу норму про те, що вона (мінімальна заробітна плата) повинна бути вищою за прожитковий мінімум. У той же час наведені дані того ж Міністерства соціальної політики свідчать про те, що мінімальна заробітна плата повинна становити не менше 3 037 грн.

Можливе підняття мінімальної заробітної плати без підняття тарифної ставки працівника першого тарифного розряду узаконює існуючу практику встановлення тарифної ставки працівника першого тарифного розряду в розмірі нижчому за прожитковий мінімум і розмір мінімальної заробітної плати.

Для прикладу, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 травня 2016 року в Україні становить 1450 грн. Розмір мінімальної заробітної плати становить також 1450 грн. У відповідності із рішеннями уряду тарифна ставка працівника першого тарифного розряду становить 1516 гривень. Однак у тій же урядовій постанові з 1 травня 2016 р. розмір заробітної плати обчислюється із величини ; - 1185 гривень. Тобто уряд узаконив недоплату працівникам бюджетної сфери першого тарифного розряду у розмірі 331 грн. Розмір недоплати працівникам інших тарифних розрядів можна порахувати. Така практика ведена урядом в 2010 році і досі не відмінена. Більше того уряд хоче її узаконити. Уряд також хоче узаконити існування такого неконституційного соціального стандарту як гарантований рівень забезпечення прожиткового мінімуму, який зараз становить 75% від прожиткового мінімуму.

Встановлення Кабінетом Міністрів України тарифної ставки працівника 1 тарифного розряду на рівні 1185 гривень суперечить кодексу законів про працю, і закону України «Про оплату праці», а саме законодавчим положенням про те, тарифна ставка працівника 1 розряду встановлюється у розмірі, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати.

Що ж стосується інших державних соціальних стандартів, таких як мінімальна пенсія за віком, розмір державних соціальних допомог, то як видається за логікою уряду вони переглядатися в сторону підвищення не будуть, оскільки не буде переглядатися прожитковий мінімум. Але тоді не буде виконуватися норма ст. 48 Конституції про те, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. У відповідності із законом «Про прожитковий мінімум» під ним розуміють - вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Розмір прожиткового мінімуму в такому випадку буде відставати від реального рівня цін, що ми вже спостерігали в середині 90-их років. Тоді це не призвело до реального наповнення бюджету і Пенсійного фонду. Розміри пенсій і соціальних допомог також відставатимуть від росту цін, що у свою чергу призведе до зубожіння населення. А це порушення вимог вже згадуваної ст. 48 Конституції України.

Більше того, держава в особі Міністерства соціальної політики не знає, яким чином підвищувати рівень заробітної плати в недержавному секторі економіки. Адже пропозиції стосовно підвищення мінімального розміру соціального внеску вдвічі і, що це призведе до підвищення рівня заробітної плати не витримують ніякої критики. Уряд робив такі спроби в 2015 році, але це не призвело до детінізації заробітної плати.

А як держава збирається реформувати соціальні стандарти і виконувати положення Конституції України стосовно забезпечення пенсій і допомог не нижче прожиткового мінімуму?

І наостанок. Уряд хоче підвищити мінімальну заробітну плату до початку опалювального сезону, оскільки збільшуються тарифи на житлово-комунальні послуги. Підвищення тарифів може спровокувати соціальний вибух.

А де на підвищення заробітної плати взяти гроші, якщо за словами Міністра соціальної політики їх у бюджеті немає? Невже грошима поділяться відповідні тепло-, газо-, енерго- та інші приватні компанії, які отримають свої прибутки від чергового підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги?

 

 

Володимир Бурак
Володимир Бурак Кандидат юридичних наук; доцент кафедри соціального права Львівського національного університету ім. І. Я. Франка; експерт Українського центру соціально-правових досліджень