В період зарахування студентів, а також аспірантів до навчальних закладів в черговий раз стає актуальним питання про можливості поєднання навчання із трудовою діяльністю зазначених осіб.
В багатьох навчальних закладах при зарахуванні аспірантів на навчання в очній аспірантурі вимагають пред’явлення трудової книжки, а також звільнення з роботи, якщо особа до поступлення в аспірантуру працювала.
У зв’язку з цим хочу висловити деякі свої міркування.
Законами України «Про освіту» (ст. 51) та «Про вищу освіту» (статті 53, 54) надано право особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, на трудову діяльність у позанавчальний час.
До таких осіб належать, зокрема, студенти (слухачі), екстерни, здобувачі, аспіранти (ад'юнкти) та докторанти.
Зазначені особи можуть реалізувати своє право шляхом укладення трудового договору. Такий трудовий договір із зазначеними особами укладається як за основною роботою. Робота студента, аспіранта чи іншої особи, яка навчається у вищому навчальному закладі не є сумісництвом. Адже сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за трудовим договором. Особа, навчаючись у навчальному закладі не перебуває із цим закладом у трудових правовідносинах і не укладала з ним трудового договору.
Звідси випливає, що навчання не є основною роботою. А, отже, робота студента (аспіранта) у вільний від навчання час не є сумісництвом. Це підтверджує також і постанова Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», а також відповідні листи Міністерства праці та соціальної політики України від 12.03.2007 р. n 66/06/186-07 «Щодо окремих питань трудових відносин»; Міністерства праці та соціальної політики України від 26.10.2005 р. № 09-503 «Про запис у трудову книжку»; Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю від 20.08.2003 р. n 013-1229-22. У тому випадку, коли студент (аспірант) працює за декількома трудовими договорами, основною вважається робота де заведена і зберігається трудова книжка.
При прийнятті на роботу аспірантів (студентів) необхідно встановлювати такий режим робочого часу (наприклад, неповний робочий час), щоб він міг виконувати свої обов’язки у вільний від навчання час. У відповідності із ст. 56 КЗПП України робота на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. У тому випадку, коли особа працює і не може виконувати свої трудові обов’язки у вільний від навчання час, то їй необхідно перевестися на неповний робочий час, або на інший режим роботи у встановленому законом порядку.
Зараз більшість роботодавців використовують гнучкі режими роботи, що дозволяють студентам (аспірантам) виконувати роботу у вільний від навчання час.
Що ж стосується трудових книжок, то відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 «Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів». Це стосується випадку, коли особа до навчання працювала і перед зарахуванням до вищого навчального закладу звільнилася з роботи.
У випадках, коли особа почала працювати під час навчання, або не звільнялася з роботи у зв’язку із навчанням трудова книжка ведеться відповідно до загального порядку, тобто за місцем основної роботи.
Запис про навчання буде зроблено на підставі заяви працівника за основним місцем роботи де зберігається трудова книжка з посиланням на дату, номер і найменування відповідних документів про час навчання у вузах, перебування в аспірантурі. А тому вимога про пред’явлення трудової книжки при зарахуванні в аспірантуру є незаконною.
І наостанок. Чинне трудове законодавство є продуктом радянської, адміністративної системи, у зв’язку з чим потребує реформування. Але реформування потребує і наше мислення і правова культура. Це вже до представників вищих навчальних закладів.
