У червні парламент підтримав зміни до української Конституції та ухвалив президентський законопроект «Про судоустрій і статус суддів» (№4734). Законом, зокрема, передбачається створення Вищого антикорупційного суду (ВАС). Утім у політико-юридичних колах не вщухають баталії як про доцільність змін до Основного Закону у час війни, так і щодо утворення спеціалізованого аникорупційного суду.
«Особисто я не бачу в цьому сенсу, але якщо утворення цього суду передбачено чинним законодавством, то давайте будемо реалістами - нам з цим житии», - зазначив в інтерв’ю «Резонанс» представник України у Венеційській комісії, народний депутат України VI-VII скликань Володимир Пилипенко. – Але не все так просто реалізувати, як про це розповідають ідеологи антикорупційного суду. Правовий механізм, що почне діяти з 30 вересня, - не забезпечить автоматичне утворення цього суду. Це як збудувати будинок, але не провести туди воду, газ, світло - тобто до життя він поки що не придатний.
У Законі України «Про судоустрій і статус суддів» статус Вищого антикорупційного суду врегульований дуже поверхнево, що свідчить не про бажання проводити швидку і ефективну боротьбу з корупцією, а швидше про «око замилювання»
Так, у Кримінальний процесуальний кодекс України і досі не внесено зміни, які б передбачали чіткий перелік злочинів, кримінальні провадження у яких будуть віднесені до юрисдикції ВАС.
Лишається відкритим і питання термінів утворення Вищого аниткорупційного суду. У прикінцевих та перехідних положеннях ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ВАС утворюється та проведення конкурсу на посади суддів мають бути оголошені протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності закону, який визначає спеціальні вимоги до суддів. Такого окремого закону до сих пір також немає, і не відомо коли ВРУ його прийме.
Досі законодавець не визначив, хто ж зможе обійняти посаду судді у такому спеціалізованому суді. Передбачається, що суддею ВАС може стати особа, яка відповідає загальним вимогам до кандидатів на посаду судді, та яка за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Вищому антикорупційному суді, а також відповідає іншим вимогам, встановленим законом. Цим окремим законом мають визначатися і критерії обрання переможців конкурсу на посаду судді ВАС. Але Верхована Рада досі не ухвалила окремий закон. Тому, власне, порядок визначення переможця у конкурсі на зайняття посади судді у ВАС - це відкрите питання.
«Резонанс»: Експерти стверджують, що антикорупційні суди існують, переважно, у країнах третього світу. Чи є такі суди у Європі?
Володимир Пилипенко: Так, антикорупційні суди частіше створюються у країнах, що розвиваються, – в Індії, Індонезії, Малайзії, на Філіппінах, в Уганді.
Серед європейських країн єдиною державою, яка створила національний спеціалізований антикорупційний суд, є Словаччина. Але крім корупційних, цей суд слухає й інші справи, наприклад, убивства.
Інша країна – Хорватія. 2008 року тут утворено регіональні антикорупційні суди - спеціальні судові департаменти у 4 окружних судах (Осієк, Рієка, Спліт та Загреб). Ці суди мають юрисдикцію розглядати виключно корупційні злочини, вчинені посадовцями середньої та вищої ланок державного управління, а також справи, пов’язані з організованою злочинністю. Справи щодо злочинів, які розслідуються звичайними прокурорами, розглядаються у звичайних регіональних судах.
У 2012 році Болгарія утворила спеціалізований суд та прокуратуру з питань організованої злочинності. Цей суд має справу зі злочинами, вчиненими організованими злочинними угрупуваннями – зокрема, пов’язаними з корупцією. Однак окремого антикорупційного суду в країні немає.
Загалом аналіз існуючих сьогодні антикорупційних судів свідчить, що такі суди можуть утворюватися за різними моделями. Можна виділити три основні:
1) Загальна модель – держава переслідує корупційні справи у звичайному судовому порядку, без створення спеціальних органів чи процесуальних норм. Ця модель сьогодні превалює.
2) Спеціалізовані суди – розгляд корупційних справ держава доручає конкретному суду або його підрозділу. Справи передаються до суду звичайною або спеціальною прокуратурою.
3) Спеціалізовані прокуратури – держава покладає на окремого прокурора або підрозділ звичайної прокуратури виключну відповідальність за судове переслідування корупційних злочинів. Спеціальні антикорупційні прокуратури, як правило, вважаються антикорупційними органами правоохоронного типу. Основна відмінність між спеціальною прокуратурою та іншими антикорупційними органами полягає у тому, що спеціальні прокурори в обов’язковому порядку здійснюють слідчі дії та обвинувачення. Натомість, цілий ряд антикорупційних органів позбавлені таких функцій, і обмежуються дослідженнями або розслідуваннями корупційних діянь.
«Резонанс»: ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» передбачає громадський контроль за процедурами кваліфікації та конкурсів через Громадську раду доброчесності. До її складу увійдуть 20 правозахисників та журналістів. Вони «мають сприяти ВККС у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду) критеріям професійної етики та доброчесності». Водночас екс-заступник генпрокурора Олексій Баганець нещодавно заявив, що «так званий «прозорий та демократичний конкурсний відбір» в Україні є лише ілюзією». Проаналізувавши світову практику країн різних правових систем, Баганець стверджує, що«ніяких громадських активістів, журналістів, в числі осіб, які займаються професійним кадровим відбором правоохоронців, немає. Тобто, кадрову політику проводять люди, які мають досвід роботи в правовій сфері, мають профільну освіту. Тому, тотальне зомбування суспільства, що ми, начебто, таким шляхом наслідуємо європейську практику, не знайшло свого реального підтвердження».
Володимир Пилипенко: Вважаю, що це ганьбить державу, коли на вулицях розклеюють оголошення - шукаємо суддю, прокурора чи слідчого. Це престижні професії, які правова держава має цінувати. І громадянське суспільство також!
Всім, хто хоче контролювати суди пропоную єдине - подавайтесь на юридичні факультети, отримуйте дипломи ВНЗ і йдіть працювати суддями. Якщо ви такі доброчесні, то працюйте у суддівській системі, а не намагайтесь контролювати її ззовні.
Якщо згадувати про досвід Хорватії, там судді спеціального департаменту мають значний досвід роботи над складними справами. Як правило їх призначають із числа найбільш досвідчених суддів-криміналістів.
Вважаю, що у випадку спеціалізованих антикорупційних судів особливого значення набуває саме професійна підготовка у сфері складних питань корупції та економічних злочинів. А з метою уникнення «буксування» справ у суді також доцільно встановити максимально допустимий термін розгляду справи та прийняття рішення по ній.
Повторю ще раз, незалежність суддів - це наріжний камінь. Без цього розмови про верховенства права в Україні перетворюються на пусті балачки.
А особливо, якщо мова йде про суддів Вищого антикорупційного суду. Вони мають бути абсолютно незалежними від всіх: від Президента, народних депутатів, представників виконавчої влади та правоохоронних органів - того ж НАБУ.
«Резонанс»: 19 липня 2016 року голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) Сергій Козьяков та директор НАБУ Артем Ситник підписали меморандум про співпрацю. Експерти вже розкритикували заяву кериманича НАБУ про «допомогу» з боку антикорупціонерів у проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.
Володимир Пилипенко: Радив би керівнику НАБУ утриматись від заяв на кштал «підставимо плече допомоги» у формуванні суддівських кадрів. У Європі такі речі неприпустимі, коли представник одного державного органу намагається впливати на інший. Це може безпосередньо позначитись на незалежності ВАС.
У тій же Словацькій Республіці Конституційний суд спочатку визнав створення антикорупційного суду невідповідним Основному закону. Більш того, там були серйозні сумніви щодо незалежності суддів, відносно яких спецслужби проводили перевірку на доброчесність. КСУ Словаччини роз’яснив, що такі дії виконавчої влади чіпляють суддю на своєрідний «гачок», бо результати перевірки потім можуть бути скасовані, відкликані і т.п…
Загалом зауважу, що притягнення до відповідальності корумпованих посадовців потребує ефективної роботи не лише судової системи, а й дієвих кроків правоохоронців та органів прокуратури, що мають повноваження, процесуальні інструменти та відзначаються високим рівнем доброчесності. Тільки так стане можливо не лише висунути звинувачення особам, які займають високі державні посади, але і притягнути винних осіб до відповідальності.
Довідково: Керівника апарату ВАС, його заступників призначає за погодженням голови цього суду на посаду та звільняє з посади Голова Державної судової адміністрації України.
Структура і штатна чисельність апарату ВАС затверджується Державною судовою адміністрацією України за погодженням з головою суду, в межах видатків на утримання ВАС.
Розмір посадового окладу для суддів ВАС:
з 1 січня 2017 року: 25 мінімальних заробітних плат;
з 1 січня 2018 року: 30 мінімальних заробітних плат;
з 1 січня 2019 року: 40 мінімальних заробітних плат;
з 1 січня 2020 року: 50 мінімальних заробітних плат.
