» Україна опинилась на порозі провалу люстрації

22 сентябрь 2020, Вторник, 09:00

Україна опинилась на порозі провалу люстрації

31 октября 2016г.
0
357811412

Вже третій рік в Україні триває люстрація, хоч коректніше цей процес називати – імітацією очищення влади або великим дерибаном посад. 

Експерти Венеційської комісії з самих початків одноголосно заявили – закон не годиться, адже порушує базові права людини та не відповідає європейським нормам. Запропонували внести правки. Однак, два роки минуло, а жодних правок ніхто так і не побачив!

Українська сторона відверто і дуже цинічно знехтувала рекомендаціями такого поважного органу як Венеційська комісія. Більш того, висновками цього поважного органу люстратори стали маніпулювати у власних інтересах, подекуди навіть просто говорячи на чорне - біле.

Чому не дослухатись хоч раз до голосу розуму і відкинути усі популістичні амбіції? Усі прекрасно пам’ятають, як приймався закон про люстрацію, – поспіхом, аби встигнути до виборів; його текст місяць не виходив на підпис Президенту. Тобто, це був виключно етап передвиборчої кампанії.

Закон про очищення влади потребує суттєвого доопрацювання, він не відповідає критеріям люстрації, резолюціям Ради Європи.

Перше і основне - відповідальність з питань люстрації повинна бути індивідуальною. Провину кожної конкретної особи необхідно доказати у кожному випадку.

Друге - це створення незалежного органу, який відповідав би за проведення люстрації в Україні. Ця інституція повинна бути незалежною від уряду. Наразі ж - уряд сам визначає, кого люструвати, а кого - ні.

Третє - розмежувати такі поняття як люстрація і боротьба з корупцією.

Четверте - захистити осіб, щодо яких проводиться перевірка, від розголошення інформації. Списки людей, які нібито підпадають під дію закону про люстрацію до моменту її завершення, не повинні обговорюватися публічно ні міністрами, ні депутатами, ні громадськими активістами. Це елементарний захист ділової репутації та приватного життя.

Ще одне слушне зауваження стосується люстрації суддів, яка, згідно з рекомендаціями експертів, має відбуватися за окремим законом. Претензія ВК полягає в тому, що суддів не можна люструвати за процедурою, яка виписана в Законі «Про очищення влади», оскільки вона не відповідає Конституції України.

Ніхто з ідеологів люстраціі не збирається нічого міняти.

Тому Рада Європи у своїй жовтневій Резолюції щодо України висловлює велику стурбованість з приводу того, що в Україні процес люстрації перетворився на метод зведення політичних рахунків з опонентами.

Голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо ще взимку 2015-го заявив, що не рекомендує застосовувати Закон «Про очищення влади» до моменту внесення відповідних змін і приведення його у відповідність до міжнародних стандартів Ради Європи.

На превеликий жаль, центральна влада паталогічно не звертає уваги на рекомендації західних колег. Хоч і постійно декларує, що Україна просто рветься в обійми Європи. Та чи варто приймати такого непрогнозованого та ненадійного партнера?

На сьогоднішній день процес очищення влади можна описати одним словом – долюструвались. Пора уже й самих люстраторів перевіряти на доброчесність. Не дивно, що голова Департаменту з питань люстрації Мінюсту Тетяна Козаченко озвучила своє бажання піти у відставку.

З такими борцями за справедливість та псевдодержавницькими підходами Україна опинилась на порозі цілковитого провалу процесу люстрації. Кінцевої мети - очищення влади так і не досягнуто. І справа не лише в політичній площині, а й в юридичній.

Законопроект про зміни до закону «Про очищення влади», в яких були б враховані рекомендації Венеціанської комісії, в парламенті відсутній. Це свідчить про те, що ніхто не має бажання щось змінювати. А виправляти наслідки буде вже інший уряд та інша влада. На що, напевно, і розраховують ідеологи люстрації.

61937640_1114442378764033_8661034197877522432_n
Володимир Пилипенко Представник України у Венеціанській комісії (2013-2017 рр), народний депутат України VI-VII скликань, директор Українського центру суспільно-правових досліджень.