18 квітень 2024, Четвер, 22:17

Врятувати військову юстицію. Задача з багатьма невідомими

13 Квітня 2020г.
Веня Зеля 2

У квітні дискусії щодо реформи військової юстиції отримали новий імпульс. Спочатку стало відомо про лист до нової очільниці Офісу генпрокурора від профільної депутатської спільности.

Звернення на ім‘я очільниці ОГП із проханням створити Спеціалізовану військову прокуратуру на базі раніше існуючих підрозділів, що входили до складу Головної військової прокуратури, ініціював заступник голови Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, депутат від "Слуги народу" Максим Павлюк. У коментарі Цензор.НЕТ він розповів, що документ "підписали ще три депутати, інші колеги сказали, що відреагують, коли вивчать питання. Звернення я вже направив. Оскільки одним із завдань Президента є створення військової поліції і зараз розробляється відповідний законопроєкт, разом з нею потрібно створювати і військову прокуратуру».

ЧИМ І КОМУ ЗАВАЖАЛО ВІЙСЬКОВЕ ЗВАННЯ ВІЙСЬКОВИХ ПРОКУРОРІВ І СУДДІВ

На думку парламентаря, реалізація законодавчих ініціатив Президента України про введення нових інститутів у сфері військової юстиції не має супроводжуватися ліквідацією наявних складових, без існування яких неможливо створити ефективний механізм забезпечення правоохоронної діяльності у військовій сфері.

"Процес створення Військової поліції, який підтриманий і за окремими напрямами і програмами вже профінансований міжнародними партнерами України, вимагає заздалегідь вирішеного питання узгодженої організаційної структури в межах військово-адміністративного поділу країни і забезпечення ефективного нагляду за дотриманням конституційних прав військовослужбовців під час проведення щодо них оперативно-розшукової діяльності та досудового слідства новим правоохоронним органом спеціального призначення, - наголошується у зверненні.

Тут варто додати, що торік під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради та урядом Президент України Володимир Зеленський поставив низку завдань у сфері оборони та безпеки України. Зокрема, міністр оборони Андрій Загороднюк до 31 грудня має впровадити нову об’єднану систему керівництва та управління силами оборони, яка відповідатиме стандартам НАТО. Крім того, у структурі Міноборони має бути створений сучасний ефективний правоохоронний орган – Військова поліція.

Чому військова поліція не може бути підпорядкована Міноборони експерти пояснили буквально на пальцях.

Так ветеран прокуратури України Анатолій Маркевич у коментарі Резонансу ще 6 листопада 2019 року зазначив, що "можна створити Військову поліцію на базі нинішніх Військової служби правопорядку і військової прокуратури. Але головне питання - Військова поліція не може перебувати в підпорядкуванні Міністерства оборони. Тоді буде проблемним розслідування злочинів в інших військових формуваннях - Нацгвардії, Прикордонних військах, Спеціальній службі транспорту та інших".

- Якщо Військова поліція буде підпорядкована МОУ, яка же буде об'єктивність її розслідувань відносно посадовців Міністерства оборони? Ми вже мали досвід створення слідчого підрозділу для пенітенціарної системи в структурі Мін‘юсту. І Конституційний Суд України визнав це неконституційним саме внаслідок незабезпечення принципу незалежності слідства від тих, щодо яких воно мало розслідувати. Закон про Військову поліцію в структурі Міноборони може чекати така сама доля, - наголосив пан Маркевич.

Нинішній очільник МОУ Андрій Таран не поспішає із заявами про військову юстицію чи поліцію. Інформаційну паузу також тримають і в МВС. Адже логічно, щоб військова поліція була утворена у складі саме Міністерства внутрішніх справ України.

ПОЛІЦІЯ ДОЛУЧИЛАСЬ ДО БОРОТЬБИ ЗІ ЗЛОЧИНАМИ У МІНІСТЕРСТВІ ОБОРОНИ (ОНОВЛЕНО)

Що думають із цього приводу в Авакова - наразі невідомо. Хоча раніше у МВС заявляли, що вважають більш ніж достатнім нинішню кількість суб’єктів оперативно-розшукової діяльності. Зауважу, що отримати право на ОРД та слідство намагається не лише Військова служба правопорядку у Збройних силах України - як майбутня військова поліція, але й Служба судової охорони.

Повернемось до військової прокуратури. У цьому питанні, на думку депутата Павлюка, Генпрокурор може самостійно ухвалювати рішення про створення спеціалізованої військової прокуратури. Закон, яким восени минулого року запустили реформу органів прокуратури, дозволяє це зробити.

"Залишати військові звання або демілітаризувати цю структуру, нехай вирішує Генпрокурор. Найголовніше, щоб така прокуратура працювала. Оскільки ми бачили, що військова прокуратура була ефективним і найбільш результативним органом", - резюмував народний обранець.

ВЕНЕДІКТОВА ПІДТРИМАЛА ВІДНОВЛЕННЯ КЛАСНИХ ЧИНІВ ПРОКУРОРІВ

Резонанс отримав копію тексу депутатського листа до Генерального прокурора:

Шановна Ірино Валентинівно!

19 вересня 2019 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», яким передбачено ліквідацію військових прокуратур. Під час прийняття цього Закону не було враховано зауваження висловлені Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради України про недоцільність ліквідації військових прокуратур, а також експертні оцінки науковців Національної академії правових наук України, Національного університету оборони України імені Івана Черняховського та інших.

1. Створення дієвої системи військових правоохоронних органів потребує удосконалення законодавства у сфері військової юстиції.

Зокрема, Указом Президента України «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» від 8.11.2019 року № 837/2019 постановлено до 31.03.2020 розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо утворення в системі Міністерства оборони України Військової поліції як правоохоронного органу.

Процес створення Військової поліції, який підтримано та за окремими напрямами і програмами вже профінансовано міжнародними партнерами України, вимагає заздалегідь вирішеного питання погодженої організаційної структури у рамках військово-адміністративного поділу країни та забезпечення ефективного нагляду за дотриманням конституційних прав військовослужбовців під час проведення стосовно них оперативно-розшукової діяльності і досудового слідства новим правоохоронним органом спеціального призначення.

Наявна організаційно-штатна структура військових прокуратур вибудовувалася упродовж п’яти років та наразі є такою, що в повній мірі дозволяє виконувати прокурорські функції за наявним військово-адміністративним поділом України.

За таких обставин військові прокуратури виступають гарантом законного функціонування системи національної безпеки, до структури забезпечення якої входять сили охорони правопорядку.

Таким чином реалізація законодавчих ініціатив Президента України про запровадження нових інституцій у сфері військової юстиції не повинно супроводжуватися ліквідацією наявних складових, без існування яких неможливо створити ефективний механізм забезпечення правоохоронної діяльності у військовій сфері.

Звертаємо увагу, що система військових прокуратур з військовим статусом прокурорів існує в США, Великобританії, Ізраїлі, Італії, Польщі, Румунії, Канаді, Португалії, Іспанії, Болгарії, Греції, Данії, Ірландії, Нідерландах, Швейцарії та інших країнах.

Не зважаючи на це, колишнім Генеральним прокурором видано наказ про створення спеціалізованих прокуратур регіонального (обласного) та гарнізонного (місцевого) рівнів, відповідно до якого кількість прокурорських працівників буде зменшено майже удвічі, а територіальна юрисдикція окружної прокуратури буде розповсюджуватися на дві або одну область, в якій наразі функціонує дві прокуратури гарнізонного рівня, що унеможливить якісно та оперативно виконувати поставлені перед цим органом завдання.

2. Роль військових прокуратур у системі військової юстиції полягає 
у забезпеченні додержання законів військовими правоохоронними органами.

Констатуємо, що однією із умов належного функціонування Збройних Сил України є підтримання високого рівня військової дисципліни, своєчасне реагування на скоєні військовослужбовцями правопорушення. Саме для цього і потрібна злагоджена робота системи військової юстиції з усіма її необхідними ланками.

З метою запобігання корупції, попередження, виявлення та розкриття злочинів у секторі безпеки і оборони держави, військові прокурори здійснюють координацію діяльності військових правоохоронних органів, таких як: Служба безпеки України, Військова служба правопорядку у Збройних Силах України, Державна прикордонна служба України, Національна гвардія України. Працівники усіх цих силових органів проходять військову службу та мають статус військовослужбовців.

Необхідно визнати, що Державне бюро розслідувань – це правоохоронний орган (невійськовий), який створений для розслідування злочинів вчинених посадовими особами законодавчої, виконавчої, судової влади та працівниками правоохоронних органів.

Підслідність злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), переважна більшість яких не є службовими злочинами та вчиняється громадянами, які виконують військовий обов’язок, віднесено до компетенції ДБР виключно через закінчення відповідних повноважень у слідчих військових прокуратур та відсутність на той час спеціального органу досудового розслідування у військовій сфері.

Водночас звертаємо увагу на те, що Військова служба правопорядку у Збройних Силах України не має жодних повноважень для здійснення розслідування військових злочинів і притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності та займається лише їх профілактикою.

3. Прогресивна еволюція військової юстиції в обов’язковому порядку повинна включати баланс двох основних інтересів: створення ефективної системи підтримання правопорядку в мирний час та в особливий період.

Слід зазначити, що рівень злочинності серед військовослужбовців з часу анексії Автономної республіки Крим та неприхованої агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, в порівнянні з минулими роками зріс у сотні разів.

Суттєве погіршення стану військової дисципліни у військових підрозділах, масове дезертирство військовослужбовців, знищення військової техніки, озброєння, зброї та боєприпасів в умовах ведення гібридної війни вкрай негативно вплинуло на бойову готовність Збройних Сил України.

Враховуючи складну військово-політичну обстановку Верховною Радою України 14.08.2014 прийнято Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про прокуратуруˮ щодо утворення військових прокуратур.

Інтенсивність роботи органів військової прокуратури з часу їх створення постійно прогресувала. Всього працівниками військових прокуратур з 2014 року до суду направлено 15420 обвинувальні акти (75% від загальної кількості направлених органами прокуратури), з яких: з ознаками корупції – понад 1200; 
за фактами одержання та надання неправомірної вигоди – понад 1000; щодо злочинів у сфері економіки – понад 300.

У закінчених кримінальних провадженнях встановлено збитків на суму 
325 млн. 279 тис. грн., відшкодовано – 193 млн. 139 тис. грн. Пред’явлено цивільних позовів на суму 124 млн. грн. На теперішній час з метою забезпечення відшкодування збитків, а також виконання судових рішень арештовано майна на загальну суму 44 млн. грн.

Серед осіб, визнаних судами винуватими у вчиненні злочинів, понад 11000 – військовослужбовці, із них понад 1800 – військовослужбовці правоохоронних органів, понад 500 – офіцери.

До покарання у виді штрафу засуджено понад 2600 осіб, у результаті виконання цих рішень до бюджету винними особами сплачено понад 17,4 млн. грн.

У залишку органів досудового розслідування за процесуального керівництва військових прокурорів перебувають 7314 кримінальних проваджень (ДБР - 3362, НПУ - 1437, СБУ - 80, ДФС - 7).

На цей час досудове розслідування зупинено у 9396 провадженнях з підстав оголошення у розшук 12791 підозрюваної особи, з них 9939 – ті, які не виконали наказ про прибуття на материкову частину України з АР Крим після тимчасової окупації, та 957 – з Луганської та Донецької областей.

Такий стан злочинності у військах викликає стурбованість у громадян, адже проблеми з дотриманням законів у Збройних Силах України, в інших військових формуваннях існують і сьогодні.

Водночас, необхідно зауважити, що навіть після завершення збройного конфлікту на території Донецької і Луганської областей, потрібно буде кваліфіковано і оперативно розслідувати усі випадки загибелі військовослужбовців від терористичних актів та забезпечити прийняття законних рішень за кожним фактом знищення (захоплення) військової техніки, зброї та боєприпасів внаслідок бойових дій. Лише за результатами прийнятих правових рішень у кримінальних провадженнях можливо буде списати безповоротно втрачене (знищене) військове озброєння.

У попередні роки усі випадки катастроф, вибухів на складах, базах і арсеналах зберігання зброї та бойових припасів (Артемівськ, Новобогданівка, Цвітоха, Лозова), які заподіяли багатомільярдні збитки державі та десяткам тисяч громадян, були успішно розслідувані військовими прокуратурами, за наслідками розгляду справ у судах винесені вироки.

Представники Комітету відзначаючи вагомі результати роботи військових прокуратур, звертають увагу на нагальну потребу у функціонуванні військової прокуратури, як інституту, здатного виконати завдання і реалізувати повноваження прокуратури щодо протидії військовим злочинам та військовим адміністративним правопорушенням, що має окреме правове врегулювання.

4. Діюча нормативно-правова база з питань реалізації повноважень військових прокуратур забезпечує належне їх виконання як в мирний час так і в умовах війни.

Військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються Законом України "Про прокуратуру" і проходять службу відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види постачання і забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Слід зазначити, що перебуваючи на військовій службі весь особовий склад прокурорів військової прокуратури об’єднаних сил, який періодично проходить ротацію, залучений до складу сил і засобів проведення операції Об’єднаних сил.

Це дозволяє військовим прокурорам оперативно реагувати на правопорушення, за узгодженням з військовим командуванням проводити процесуальні дії безпосередньо за місцем дислокації військових підрозділів на лінії розмежування, одержувати засоби індивідуального захисту (бронежилети, каски) та засоби ведення бою (автомати, пістолети), а також пересуватися у військовій (бойовій) техніці з особовим складом Збройних Сил України в районі збройного конфлікту. Для цього військовослужбовці військових прокуратур проходять спеціальні навчання (бойове злагодження) на військових полігонах, де одержують навики застосування різних видів зброї, а також поводження у бойовій обстановці в сучасних умовах.

Серед юридичних чинників вбачається невирішеність належного соціального та правового захисту працівників спеціалізованих прокуратур, зокрема за нормами Міжнародного гуманітарного права, які можуть бути застосовані лише при наявності правового статусу військовослужбовця.

5. Збереження інституту військової служби у військових прокуратурах пояснюється специфікою військової діяльності.

Забезпечення правопорядку у Збройних Силах України вимагає спеціальних знань у сфері військового права, а також з питань тактики та бойового застосування військ, володіння спеціальними методиками виявлення та розслідування злочинів у військовій сфері.

Військові прокурори мають дві освіти – юридичну та військову.

Утворення спеціалізованих прокуратур призведе до їх комплектування цивільними працівниками, які не мають військової освіти, не знають специфіки організації військової служби, порядку віддання, доведення та виконання наказів, збереження військової таємниці, виконання заходів безпеки під час поводження зі зброєю та військовою технікою, у зв’язку з чим не здатні надавати об’єктивну правову оцінку діям чи бездіяльності військових посадових осіб.

Прикладом цього є діяльність слідчих Державного бюро розслідувань, яка не забезпечує ефективного запобігання, виявлення та розслідування злочинів у військових формуваннях, насамперед на території Донецької та Луганської областей, а тому майже весь тягар роботи з протидії правопорушенням у військах, досі лежить на військових прокурорах, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях.

У цей же час, військові прокурори законодавством про працю обмежені в правах надавати слідчим Державного бюро розслідувань обов’язкові для виконання вказівки щодо проведення слідчих та інших процесуальних дій у вихідні дні і неробочий час, а також в умовах ведення бойових дій з реальною небезпекою для їх життя та здоров’я, незважаючи на необхідність виявлення, фіксації та збереження доказів у кримінальному провадженні.

6. Необхідною умовою поліпшення ситуації щодо прав громадян в особливий період є виконання рекомендацій Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні щодо надання повноважень військовим прокурорам здійснення нагляду над воєнними та правоохоронними органами.

Потребує також врахування рекомендованих європейських орієнтирів:

- щодо розбудови сектору безпеки і оборони України, які ґрунтуються на загальноєвропейських приписах. Зокрема, позиція європейських держав щодо можливості функціонування та отримання військовою прокуратурою додаткових повноважень визначає прийнята 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні Рекомендація Rec(2012) 11 Комітету міністрів державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції»;

- забезпечення єдності виконання міжнародних обов’язків України у сфері міжнародного гуманітарного права (у т.ч. стосовно військовополонених, що врегульовано лише закритою нормативною базою), а в перспективі й міжнародного права прав людини, як стандарту підготовки, що застосовується у збройних силах НАТО, забезпечення комплексного вирішення питань соціального захисту військовослужбовців усіх військових формувань, що окремо передбачено ст. 17 Конституції України;

- вирішення специфічних завдань прокурорського нагляду в особливий період, а також окремо визначених повноважень з питань забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону України, соціального захисту усіх громадян України за міжнародним та національним законодавством.

7. Удосконалення діяльності органів прокуратури вимагає науково-практичного обґрунтування реорганізації військових прокуратур.

Упродовж останніх десяти років реформа військових прокуратур в Україні здійснюється методом «проб і помилок».

Результати дослідження, експертні опитування свідчать що ліквідація військових прокуратур у сучасних умовах буде мати негативний вплив на стан законності та правопорядку у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.

Успішність захисту національних інтересів України значною мірою залежить від ефективності діяльності органів військової юстиції, що виступає запорукою стабільного розвитку суспільства.

З огляду на викладене, виходячи з наявних викликів та загроз, а також ураховуючи досвід інших держав, Комітет виступає з ініціативою залишення у системі органів прокуратури України військових прокуратур.

ЩЕ ПРО МОЖЛИВУ ЛІКВІДАЦІЮ ВІЙСЬКОВОЇ ПРОКУРАТУРИ

Також із джерел, що заслуговують на довіру Резонансу стало відомо, що в Офісі Генерального прокурора зараз дозріває ідея про створення нової спеціалізованої прокуратури із нагляду за Державним бюро розслідувань.

"Указану спецпрокуратуру планується створити шляхом злиття існуючих наразі військових прокуратур з Департаментом організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів ДБР Офісу Генерального прокурора. Така концепція є неправильною, оскільки окрім процесуального керівництва по військових злочинах, які розслідуються виключно ДБР, військові прокурори здійснюють процесуальне керівництво й у інших категоріях злочинів, вчинених військовослужбовцями, які належать до підслідності інших органів досудового розслідування (Нацполіції, СБУ, слідчих підрозділів фіскальної служби)", - наголосило джерело Резонансу.

Окрім того, компетентний співрозмовник зауважив, що сфера діяльності військової прокуратури значно ширша, ніж виключно кримінальне переслідування військовослужбовців, які вчинили злочини.

Сфери діяльності військової прокуратури можна умовно розділити на 2 блоки, це: Кримінальний блок у сфері національної безпеки та оборони, куди, окрім Збройних Сил України, відноситься

- Міністерство оборони України;

- Національна гвардія України та спеціальна поліція Міністерства внутрішніх справ України;

- Служба безпеки України;

- Державна прикордонна служба України;

- Служба зовнішньої розвідки України;

- Управління державної охорони України,

- Державна спеціальна служби транспорту Міністерства інфраструктури України;

- Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України;

- сектор з питань розвитку оборонно-промислового комплексу та військово-технічного співробітництва департаменту розвитку реального сектору економіки Секретаріату Кабінету Міністрів України;

- Департамент економіки оборони та безпеки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України;

- Державна служба експортного контролю України;

- Державне космічне агентство України;

- Державний концерн «Укроборонпром»;

- Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт»;

- Державне спеціалізоване підприємство «Укрспецторг»,

- інші підприємства оборонно-промислового комплексу, а також уповноважені підприємства на реалізацію військового майна, списаного військового майна та металобрухту, що утворився у військових частинах;

Міністерство промислової політики України (з питань управління підприємствами оборонно-промислового комплексу та виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності підприємств, що належать до сфери його управління);

Державне агентство резерву України (з питань державного мобілізаційного резерву);

Замовники, виконавці та співвиконавці державного оборонного замовлення (з виконання законодавства про державне оборонне замовлення);

суб'єкти господарювання, яким видано ліцензії на право провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, а також підприємства, які включенні до реєстру виробників продукції та послуг оборонного призначення, закупівля яких становить державну таємницю; інші центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організацій (з питань створення та зберігання матеріальних цінностей державного мобілізаційного резерву; підготовки та призову громадян на військову службу).

Діяльність поза сферою кримінального судочинства:

- представництво інтересів держави в суді, зокрема щодо захисту земель оборони;

- складання військових адміністративних протоколів;

- додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність у сфері ОПК (підрозділи спеціальної поліції) та розвідки (Головне управління розвідки МО України, Служба Зовнішньої Розвідки, розвідувальні підрозділи Держприкордонслужби України);

- дотримання прав громадян у місцях несвободи (гауптвахти, дисциплінарний батальйон, кімнати тимчасового тримання, спецпалати у військових медичних закладах);

- нагляд за виконанням судових рішень засудженими особами;

інші функції, передбачені Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».

Дані нашого джерела підтвердив колишній заступник Генерального прокурора та ексголовний військовий прокурор Віктор Чумак. 9 квіня він написав у Facebook: "керівництва Офісу є бажання створити Спеціалізовану прокуратуру «по нагляду» за ДБР, шляхом злиття Департаменту процесуального керівництва за справами у провадженні ДБР та Спеціалізованої прокуратури у сфері нацбезпеки та оборони наділивши її всіма прокурорським функціями. Начебто і нічого незаконного, закон дозволяє створення Спецпркуратур, але тут можливо порушення і зловживання ст 216 КПК про підслідність. На мій погляд є бажання, через наказ ГП значно розширити коло суб’єктів розслідування злочинів яких будуть віддавати в ДБР, крім тих що прямо вказані в КПК".

ЇЖАЧКИ У ТУМАНІ ГЕНПРОКУРАТУРИ

Нагадаємо, що колишнім Генеральним прокурором був виданий наказ про створення спеціалізованих прокуратур регіонального (обласного) і гарнізонного (місцевого) рівнів, згідно з яким кількість прокурорських працівників мало бути зменшено майже вдвічі, а територіальна юрисдикція окружної прокуратури - поширюватися на дві або одну область, в якій зараз працює дві прокуратури гарнізонного рівня. На думку експертів, така "реформа" не дозволить якісно й оперативно виконувати поставлені перед цим органом завдання.

Микола Голомша

- Щодо вдосконалення військової юстиції, думаю, що ані пан Рябошапка, ані пан Чумак, при всій повазі, як люди, які ніколи не мали відношення до органів прокуратури, тим паче до військової, - не мають права навіть говорити про це, - заявив у коменттарі  Резонансу професор права, доктор філософії в галузі державного управління, почесний працівник прокуратури Микола Голомша. -  Реформу можуть здійснювати тільки спеціалісти, що мають не тільки відповідну освіту, а й практичний досвід.

Скажу коротко про реформу віськових прокуратур. Приблизно в 40 країнах світу існуюють військові прокуратури, що входять до системи потужного безпекового сектору цих країн. У всьому світі дбають про військове середовище, яке є основоположним у функціоналі Збройних сил. Порушувати його, особливо, у час бойових дій на території України з боку Російської Федерації - було, м‘яко кажучи, не лише не доцільно...  бо людина у цивільному не сяде у бойову машину у разі потреби для проведення процесуально-слідчих дій, бо не є призваним на військову службу і не має права носити форменний одяг, зброю і виконувати свої обов‘язки у зоні бойових дій. Або оперативно не вилетить на бойовому гелікоптері чи на інший військовій техніці, як це зробить військовий. 

Як колишній віськовий прокурор, заступник Генпрокурора, який курувував Головне управління військових прокуратур, я був здивований примітивними закидами, що мовляв ліквідовуючи військові прокуратури, вони позбавляються подвійного підпорядкування і виходять з підпорядкування Збройних сил України. Справа в тому, що військові прокуратури ніколи не були підпорядковані Міністру оборони, а призов на військову службу був тільки адаптером військового середовища. Приклад: якщо на КПП прибуває військовий прокурор, то він безперешкодно проходить на територію в/ч, має можливість оперативно виконувати покладені на нього обов‘язки. І уявімо собі туди приходить цивільниа людина. Її  тут же зупиняють і запитують - мета прибуття..... яка тут оперативність?!

До того ж робота військових прокуратур будується за екстериторіальльним принципом, що потребує великих територіальних переміщень. Перебазувати її на територіальний принцип є не прийнятним. Загалом потребує реформи військова юстиція, де мали б бути відновленими військові суди, створено військову поліцію і має бути вдосконаленим функціонал відповідно до концепції безпекового сектору і координації дій. Має бути здійснена певна децентралізація і розумна системність у створенні певних специфічних підрозділів. 

Тому, наголошую, що творити реформи руками зарубіжних спеціалістів, громадських діячів, чи грандоїдів є не тільки неприйнятним, а таким, що суперечить національній безпеці України. У нас достатньо своїх фахівців, як для роботи, так і для реформ.

ВІЙСЬКОВІ СУДИ БУЛИ ПОТРІБНІ ЩЕ ВЧОРА

Система військових прокуратур з військовим статусом прокурорів наразі існує в США, Великій Британії, Ізраїлі, Італії, Польщі, Румунії, Канаді, Португалії, Іспанії, Болгарії, Греції, Данії, Ірландії, Нідерландах, Швейцарії та інших країнах.

Великобританія

Служба військових прокурорів (СВП) у Збройних Силах Великобританії сформована 01.01.2009 шляхом злиття служб прокуратури Військово-морських сил, Військово-повітряних сил та Сухопутних військ ЗС Великобританії.

Очолює СВП директор, який призначає офіцерів на посади військових прокурорів.

СВП та його директор діють під загальним наглядом Генерального прокурора Великобританії.

СВП проводить розслідування кримінальних справ та справ, що стосуються порушення військової дисципліни у ЗС країни.

СВП є повністю незалежною організацією та не входить у систему військової ієрархії ЗС Великобританії.

Головний офіс СВП знаходиться на авіабазі Нортхолт та має представництва при військових судах Великобританії.

Ізраїль

Військова прокуратура Ізраїлю є структурною складовою Сил оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), що здійснює нагляд за дотриманням законності в діяльності армії, її підрозділів і окремих військовослужбовців.

При окружних військових судах військове звинувачення представлено прокурорами військових округів, а також: головним прокурором з оперативних справ; головним прокурором у справах дезертирів; головою транспортної прокуратури; головний прокурор з особливих доручень (координує діяльність окружних прокуратур і представляє обвинувачення при Військовому апеляційному суді, а також при окружних судах в справах особливого характеру (наприклад, у справах щодо високопоставлених офіцерів).

Італія

У системі військової юстиції Італії існують такі органи: Рада військової магістратури; Генеральна військова прокуратура Італії при Верховному касаційному суді (м. Рим); Генеральна військова прокуратура Італії при Військовому апеляційному суді (м. Рим); Військовий апеляційний суд (м. Рим).

Адміністративним органом управління в системі військової юстиції є Рада військової магістратури.

Органами військової юстиції першої інстанції є три військові прокуратури та три трибунали – у містах Рим, Верона та Неаполь.

До органів другої інстанції відносяться: Генеральні військові прокуратури Італії при Верховному касаційному суді та при Військовому апеляційному суді, а також сам Військовий апеляційний суд.

При кожному представництві Військового апеляційного суду існують відділи Генеральної військової прокуратури на чолі з генеральними військовими адвокатами.

До складу Військового апеляційного суду також входять судова колегія та три військові трибунали (м. Рим, м. Верона, м. Неаполь).

Військові трибунали, серед іншого, мають у своєму складі військові республіканські прокуратури.

Польща

У структуру прокуратури Республіки Польща входить Департамент з військових справ, а також відділення окружних прокуратур та районних прокуратур, що відповідають за розгляд військових справ військовими судами та інші повноваження (далі - прокурори з військових справ), які підпорядковуються заступнику Генерального прокурора з військових справ.

Прокурори з військових справ, які є кадровими військовослужбовцями, також виконують службові завдання у випадку застосування чи перебування ЗС РП за межами країни, у разі оголошення мобілізації, введення військового стану та у випадку війни.

Також існують військова поліція та військові суди.

Румунія

Ключовою структурою у системі військової юстиції Румунії є Управління військових судів. В структурі міністерства національної оборони Румунії діє Дирекція військових судів, яка займається організацією діяльності в межах своєї компетенції.

Управління військових судів є одним з центральних органів міністерства національної оборони Румунії, який безпосередньо підпорядковується міністру оборони країни. Військові установи, які здійснюють правосуддя: військові суди; територіальний військовий трибунал (Бухарест); військовий апеляційний суд (Бухарест); районні військові суди; військові суди, які мають статус військової частини.

До кожного військового суду Румунії, входить відділ військової прокуратури. Зазначені військові прокуратури мають статус військової частини.

Військові прокуратури очолюються старшими військовими прокурорами, які мають перших заступників. Військову прокуратуру при апеляційному суді Бухареста очолює Генеральний прокурор, який має заступника Генерального прокурора.

До складу військових прокуратур входять: відділення військової прокуратури при Верховному суді касації та юстиції; військова прокуратура при військовому апеляційному суді Бухареста; військова прокуратура при військових трибуналах.

До складу військової прокуратури входять: кримінальна та судова служби; служба мобілізації, людських ресурсів; економіко-фінансовий, бухгалтерський та адміністративний відділ; відділ обліку документів з обмеженим доступом.

США

Американська система військової юстиції діє з 1806 року і діє на підставі Єдиного кодексу військової юстиції

Існує три види військових судів: дисциплінарний військовий суд - розглядає справи стосовно осіб рядового та сержантського складу, які скоїли незначні правопорушення;

спеціальний військовий суд – має право розглядати справи про малозначущі та тяжкі злочини. Разом із тим, суд обмежений у призначенні покарань (не більше шести місяців позбавлення волі або трьох місяців виправних робіт);

загальний військовий суд - може розглядати усі справи про злочини, скоєні військовослужбовцями, а також справи цивільних осіб, що перебувають на службі у ЗС США, або підлягають військовій юрисдикції у зв’язку з умовами воєнного часу. Цей суд має право призначати будь-яке покарання за законом, у тому числі смертну кару та довічне ув’язнення.

Вищою апеляційною інстанцією для військових судів є військово- апеляційний суд виду ЗС США.

Система військово-прокурорського нагляду відповідає структурі виду ЗС США. Органи цієї системи в США не є частиною федеральних органів прокуратури, а входять до складу видів ЗС США. Представник ЗС США, посада якого прирівнюється до військового прокурора, контролює здійснення правосуддя у суді виду ЗС США згідно з Єдиним кодексом військової юстиції та підпорядковується начальнику штабу виду ЗС США.

У системі військової юстиції діють наступні органи досудового розслідування: служба розслідувань Міністерства оборони США; командування розслідувань СВ ЗС США; служба розслідувань ВМС ЗС США; офіс спеціальних розслідувань ВПС ЗС США, військова поліція.

Таким чином, у ЗС США система військово-прокурорського нагляду відповідає структурам видів збройних сил. Елементи цієї системи є самостійними органами розслідування, не відносяться до федеральних органів прокуратури і входять до складу видів ЗС США.

Канада

Канадська служба військової прокуратури (КСВП) - це особливий підрозділ у складі Збройних сил Канади (ЗСК). Ця служба була утворена 
1 вересня 1999 року.

Завдання КСВП полягають у справедливому, швидкому та доступному розгляді справ, вчинених військовослужбовцями. Девіз служби - Ordo per Justitia - Дисципліна через справедливість. Військовослужбовці КСВП є підготовленими юридичними працівниками, які переглядають справи, що передаються до суду органами досудового розслідування. Переглянувши докази, вони визначають, чи є обґрунтована перспектива засудження і чи є в інтересах суспільства продовження розслідування. Якщо так, то справа передається на розгляд у воєнний суд. Воєнний суд може відбуватися в будь-якому місці, де працюють Збройні сили Канади: від тимчасового притулку в Афганістані до військової зали суду в Оттаві. У разі оскарження рішення у судовому засіданні офіцер КСВП представляє інтереси ЗСК перед Воєнним апеляційним судом. Військовослужбовці КСВП також надають постійну юридичну консультацію Національній службі розслідувань (НСР) з таких питань, як ордери на обшук, погоджують обвинувачення та інші юридичні поради щодо розслідувань.

Португалія

Військова державна прокуратура (ВДП) належить до Федеральної державної прокуратури і є відомством, відповідальним за військові злочини в рамках військового правосуддя, створена в 1920 році з появою Кодексу судової організації та військового процесу.

Протягом багатьох років ВДП відповідає за збереження ієрархії та дисципліни у Збройних Силах, відповідальних за збереження національного суверенітету.

Діяльність військової прокуратури регулюється спеціальним законом, який відносить цю структуру до Військових органів юстиції.

Військова державна прокуратура здійснює кримінальне переслідування, вирішує питання несумісності або недостойності перебування на військовій службі, організовує досудове розслідування органами військової поліції, координує їх діяльність, підтримує обвинувачення в суді.

Іспанія

Військовий юридичний корпус виконує функції застосування правосуддя в межах Збройних сил Іспанії. Їх функції ідентичні тим, які виконують державні прокурори. Військова юстиція має свої представництва у постійних арміях, є частиною судової влади держави. Їх юрисдикція поширюється на кримінальні справи, захист прав у дисциплінарному провадженні та інші питання, визначені законом. Наразі його склад налічує близько трьохсот військовослужбовців.

Військова прокуратура Іспанії відрізняється жорстким відбором військовослужбовців, для них обов’язковою є вища військова та вища юридична освіти, а також знання англійської мови. Окрім того, вони проходять спеціальне навчання в залежності від роду військ, у яких вони будуть виконувати свої функції.

Болгарія

У системі органів прокуратури Болгарії функціонують 5 військово-окружних прокуратур.

Відповідно до положення п. 3 ст. 37 КПК на військові прокуратури покладено обов’язок розслідувати справи про злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил та працівниками Міністерства внутрішніх справ, які беруть участь у міжнародних військових чи поліцейських представництвах за кордоном, серед яких контингенти, які беруть участь в операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані, військової операції Європейського Союзу в Боснії та Герцеговині та інші.

Військові прокурори та слідчі мають військові звання та не підпорядковуються військовому командуванню. Також функціонують військові суди.

Греція

Існування військових прокурорів у Греції передбачено окремим військово-кримінальним та процесуальним кодексом, на них покладено обов’язок кримінального переслідування за військові злочини та підтримання обвинувачення в суді.

У цій країні існують також військові суди та військовий суд ВМС.

Данія

Військова прокуратура Данії – це незалежний орган Міністерства оборони, який розслідує та розглядає військові кримінальні справи. Військовий прокурор не залежить від системи оборони та військового командування.

Основою військової прокуратури є військова кримінально-виконавча система, яка отримала сучасний зміст після законодавчої реформи у 2005 році.

Юрисдикція військових прокурорів поширюється не лише на території держави, але й за її межами.

Ірландія

Військова прокурора існує в системі Міністерства оборони Ірландії, де діють також військові суди, до складу Міністерства входить Директор з військових переслідувань, який по суті є Головним військовим прокурором і здійснює функцію підтримання обвинувачення у військових судах.

Нідерланди

Військові прокурори Нідерландів відповідають за виконання завдань військової поліції, підтримують обвинувачення в суді. На відміну від цивільних прокурорів, які в суді виступають у спеціальній чорній мантії, військові прокурори зобов’язані підтримувати обвинувачення лише у військовій формі, мають офіцерські звання.

Військові прокуратури розташовуються у місцях найбільшої концентрації військ, а їх повноваження розповсюджуються на весь світ.

Швейцарія

У системі судочинства Швейцарії існують військові суди, які діляться за територіальним та мовним принципами (франкомовний, німецькомовний та італомовний).

У складі кожного військового суду існує інститут військових прокурорів.

Великобританія

Служба військових прокурорів (СВП) у Збройних Силах Великобританії сформована 01.01.2009 шляхом злиття служб прокуратури Військово-морських сил, Військово-повітряних сил та Сухопутних військ ЗС Великобританії.

Очолює СВП директор, який призначає офіцерів на посади військових прокурорів.

СВП та його директор діють під загальним наглядом Генерального прокурора Великобританії.

СВП проводить розслідування кримінальних справ та справ, що стосуються порушення військової дисципліни у ЗС країни.

СВП є повністю незалежною організацією та не входить у систему військової ієрархії ЗС Великобританії.

Головний офіс СВП знаходиться на авіабазі Нортхолт та має представництва при військових судах Великобританії.

РФ

В системі органів прокуратури Російської Федерації існують органи військової прокуратури.

Систему органів військової прокуратури РФ складають Головна військова прокуратура, військові прокуратури військових округів, флотів, Ракетних військ стратегічного призначення, Московська міська військова прокуратура та інші військові прокуратури, прирівняні до прокуратур суб’єктів РФ, військові прокуратури об’єднань, з’єднань, гарнізонів та інші військові прокуратури, прирівняні до прокуратур міст та районів.

За рішенням Головного військового прокурора у прокуратурах, прирівняних до прокуратур міст та районів, можуть утворюватися прокурорські дільниці.

У слідчому комітеті РФ створене головне військово-слідче управління (керівник якого є заступником Голови СК РФ), військово-слідче управління військових округів, флотів, військово-слідчі відділи СК РФ гарнізонного рівня.

 Казахстан 

Головна військова прокуратура Республіки Казахстан є спеціалізованим органом Генеральної прокуратури Республіки Казахстан у сфері забезпечення військової безпеки, який від імені держави здійснює вищий нагляд за дотриманням законності, представляє інтереси держави в суді та від імені держави здійснює кримінальне переслідування.

До структури Головної військової прокуратури РК входять підпорядковані прокуратури обласного та місцевого рівнів.

Вірменія 

В структурі Генеральної прокуратури Республіки Вірменія існує Військова прокуратура Республіки Вірменія (ВПРВ), яку очолює Військовий прокурор РВ (одночасно являється заступником Генерального прокурора РВ).

До системи ВРПВ входять 9 військових прокуратур гарнізонів, а також існує Територіальне управління центральної військової прокуратури РВ та 
9 територіальних відділів військових прокуратур гарнізонів.

Азербайджан 

В систему органів прокуратури Азербайджанської Республіки (АР) входить Військова прокуратура Азербайджанської Республіки, Військова прокуратура Нахчиванської Автономної Республіки, військові спеціалізовані прокуратури.

Військові прокуратури утворюються на території розміщення військових гарнізонів Збройних сил АР з урахуванням кількості військових частин.

Військову прокуратуру АР очолює Військовий прокурор АР, який одночасно являється заступником Генерального прокурора АР.

Офіцери військових прокуратур АР за своїм статусом являються військовослужбовцями Збройних сил АР, але призиваються та звільняються з військової служби Військовим прокурором АР.

Киргизстан 

В системі органів прокуратури Киргизької Республіки існує військова прокуратура, яку очолює Заступник Генерального прокурора – Військовий прокурор Киргизької Республіки.

До структури Військової прокуратури КР входить центральний апарат та 
5 військових прокуратур гарнізонів.

Військовослужбовці військових прокуратур за статусом є військовослужбовцями Збройних сил КР, але призиваються та звільняються з військової служби Генеральним прокурором КР за поданням Військового прокурора КР.

Присвоєння військових звань здійснюється Міністром оборони КР за поданням Військового прокурора КР.

Узбекистан 

До системи органів прокуратури Республіки Узбекистан входять військові прокуратури.

Організація, структура, діяльність військових прокуратур закріплена у Положенні про військові прокуратури, яке затверджується Генеральним прокурором (у відкритому доступі – відсутнє).

Таджикистан 

До системи органів прокуратури Республіки Таджикистан входить Головна військова прокуратура, яку очолює Заступник Генерального прокурора – Головний військовий прокурор. Існують також військові прокуратури гарнізонів.

Військовослужбовці військових прокуратур за статусом є військовослужбовцями Збройних сил РТ, але призиваються та звільняються з військової служби Генеральним прокурором РТ за поданням Військового прокурора РТ.

Присвоєння військових звань здійснюється Міністром оборони РТ за поданням Військового прокурора РТ.

Туркменістан 

В систему органів прокуратури Туркменістану входить Головна військова прокуратура та військові прокуратури.

Головну військову прокуратуру очолює Заступник Генерального прокурора Туркменістану – Головний військовий прокурор.

Особовий склад Головної військової прокуратури та військових прокуратур входить до переліку посад Збройних Сил Туркменістану та забезпечується за рахунок Міністерства оборони Туркменістану.

Військовослужбовці військових прокуратур під час здійснення своїх службових повноважень є незалежними від органів військового командування та управління.

Військові звання молодшому та старшому офіцерському складу військовослужбовців військових прокуратур присвоюються Генеральним прокурором за поданням Головного військового прокурора, а військові звання вищому офіцерському складу – Президентом Туркменістану за спільним поданням Генерального прокурора та Міністра оборони Туркменістану.

УКРАЇНСЬКА ВОЄННА ЮСТИЦІЯ. НАПЕРЕДОДНІ КАТАКЛІЗМУ

Замість авторського мораліте - зацитую Українське право:

...існує ще один аспект усіх реформаторських дій, які здійснені упродовж останнього періоду, – прокуратура втратила функціональні можливості для реального впливу на вирішення завдань у сфері забезпечення безпеки держави. Складається стійке враження, що невидимі для суспільства сили під різними приводами розхитали ситуацію навколо прокуратури у спосіб, який суттєво ускладнив вирішення безпекових питань. Автори так званих реформ діяли або ж несвідомо з мотивів, що не сягали далі, ніж задоволення певних інтересів політичного або ж корпоративного значення, або ж свідомо руйнували структуру та якісний склад прокуратури, що наразі не має свого підтвердження, а тому не може сприйматися як доведений факт.

З позицій забезпечення безпеки держави в умовах збройної агресії стосовно України не може не дивувати рішення про ліквідацію військової прокуратури, яке не має свого ні логічного, ні правового обґрунтування, а зосереджується у площині бачення окремих осіб, далеких від реальної оцінки загроз, що існують сьогодні і мають стійку тенденцію до існування у подальшому.

Що за лаштунками таких реформаторських дій? Чому питання утворення і забезпечення діяльності системи військової юстиції, до якої має безпосередню дотичність військова прокуратура, не обходить тих «державників» у прокуратурі, від влади, які продукують шкідливі для безпеки України реформи? Очевидно, що екс-генеральний прокурор Рябошапка своєчасно схаменувся і не підписав підготовлений йому наказ про ліквідацію військових прокуратур, передбачивши в іншому своєму наказі не ліквідацію, а фактично перетворення військових прокуратур у спеціалізовані прокуратури зі збереженням існуючої структури з певним скороченням кількості. Хоча б у такий спосіб було зупинено дії, що на межі службового злочину.

ЩЕ ПРО МОЖЛИВУ ЛІКВІДАЦІЮ ВІЙСЬКОВОЇ ПРОКУРАТУРИ

13260089 1013484595354637 523691465419455425 N
Олена Мельник Редактор, юрист, Резонанс