» Як попередити музейний колапс

02 липень 2022, Субота, 01:51

Як попередити музейний колапс

26 Вересня 2018г.
0
1511275654-9028

Сьогодні складно уявити сучасне місто без інтерактивного музейного простору. Принаймі, європейці не уявляють свого життя поза історико-культурним пластом. А-от українцям, якщо держава не зверне свій реформатосрький погляд у бік вітчизняних музеїв, буде скоро нікуди ходити.

На початку вересня новина з Ріо-де-Жанейро шокувала світову спільноту. Там дотла згорів Національний музей Бразилії - найстаріша наукова і культурна установа країни. Його колекція налічувала до 20 млн експонатів. По суті, втрачено 200 років роботи, досліджень та знань!

Відповідно до офіційних заяв влади причиною пожежі стала халатність. Однак, як стверджують працівники музею, трагедії можна було б уникнути, якби запропонований раніше проект реорганізації вдалося реалізувати. Співробітники неодноразово скаржилися на скорочення державного фінансування та незадовільний стан будівлі.

Що спільного між Бразилією і Україною? Ми хоч і знаходимось на різних материках, але, як можна зробити висновки, залишковий підхід влади до культурного спадку – подібний.

Звісно, на чужих помилках складно вчитись, проте намагатись діяти на випередження все-таки потрібно. Пожежа в Ріо може стати приводом для оцінки ситуації в українській музейній сфері. Чом би ні?

Адже оцінювати є що. Реалії вітчизняних музейних фондів – м’яко кажучи, плачевні. Чого лише варті всі ці історії про таємничі зникнення коштовних експонтатів, а потім – не менш дивовижні їх появи в приватних колекціях топ-чиновників та бізнесменів. Це тема не одного журналістького розслідування. Шкода, що часто не правоохоронних органів.

ПОЛИЦИЯ ВСПОМНИЛА ОБ УКРАДЕННЫХ ИЗ КАБМИНА КАРТИНАХ

«Чорний ринок» музейних скарбів - не єдина проблема, з якою держава відчайдушно не бореться. Виявляється, в Україні немає детальної системної інформації про стан справ в цій галузі. Виходить, музеї є, гроші які-не-які з держбюджету виділяють, а що там відбувається – нікому не цікаво.

Мовляв, висять собі якісь картини, глечики з книжками - то нехай і пиляться. А у нас тут і важливіші справи знайдуться. Не до музеїв, коли вибори на носі.

Ще одне невирішене питання – модернізація.

З чим асоціююється музей в будь-якій розвинутій країні? Насамперед – із сучасними технологіями, які полегшують життя як працівникам культурних установ, так і роблять його більш привабливим, цікавішим та безпечнішим для відвідувачів.

В Україні ж досі використовують застарілі технології паперового обліку. Відсутній загальнонаціональний реєстр музейних експонатів. Ось чому проблема комп'ютеризації музеїв і створення електронного каталогу музейних цінностей є дійсно пріоритетним завданням.

Мало лише говорити з року в рік про це. Факт залишається фактом - реальна робота на державному рівні в цьому напрямку практично не ведеться.

Показовим є те, що досі лише на стадії розробки знаходиться проект змін до Закону України «Про музеї та музейну справу», націлений на модернізацію системи обліку музейних цінностей, переведення його в електронну форму, а також функціонування електронного інформаційного ресурсу культурної спадщини.

Тут як завжди – ідеї біжать попереду реальних можливостей. Про які електронні ресурси можна говорити, якщо елементарно відсутня навіть технічна основа для їхнього створення?

Не менше болюче питання - хронічнне недофінансування музейних організацій, незадовільний стан будівель, інфраструктури, а також пожежної та охоронної сигналізації.

В будь-який момент в Україні може повторитися бразильська трагедія. Такою бездіяльністю влада своїми ж руками знищує культурну пам'ять нації – якраз те, чого так бажає наш «братський сусід».

Чи є вихід із ситуації? Почнімо з основ - проведення комплексної перевірки матеріально-технічного забезпечення роботи українських музеїв. Ця перевірка повинна стосуватися аналізу стану інфраструктури, якості системи пожежної безпеки, охоронної сигналізації тощо.

Лише тоді можна буде говорити про напрацювання обгрунтованої цільової державної програми, спрямованої на збереження музейного фонду України – хоча б того, що ще не встигли розкрасти та вивести за кордон. Це те, що може в перспективі врятувати музейну галузь від колапсу.

А всі ці аргументи, що нібито «в бюджеті немає грошей на музеї, бо у нас війна» - не повинні прийматися. Згідно з підготовленими Кабінетом Міністрів презентаційними слайдами про бюджет на 2019 рік, на сферу культури планується направити 5,4 млрд грн.

Тобто гроші є. Прикриватись війною не вийде. Цікаво лише, на які «реформи» всі ці «культурні» мільярди цього разу підуть.

Конституція України і музейники: звідки взялися у Софії Київській однодумці Володимира Путіна?

61937640_1114442378764033_8661034197877522432_n
Володимир Пилипенко Представник України у Венеціанській комісії (2013-2017 рр), народний депутат України VI-VII скликань, директор Українського центру суспільно-правових досліджень.