Про захист медиків від кримінальних переслідувань в умовах карантину - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

28 апрель 2020, Вторник, 19:47

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Про захист медиків від кримінальних переслідувань в умовах карантину

30 марта 2020г.
0

Здоров’я своїх громадян є пріоритетом будь-якої країни. Відповідно і професія медичного працівника в умовах карантину на території України набула особливого значення.

Як свідчить практика, левова частка працівників медичних закладів та навіть керівництво таких закладів мають хибне уявлення про юридичну відповідальність, яка може настати за правопорушення у сфері охорони здоров’я. Обізнаність медичних працівників щодо підстав, видів та наслідків притягнення до відповідальності не лише має на меті розширити дію дисциплінарних заходів, проте й допомагає уникнути випадків безпідставного притягнення їх до відповідальності.

Чому це питання сьогодні є надзвичайно актуальним?

Наразі вся країна знаходиться в непростому становищі, коли вся увага стосується медичної сфери. Так, мова йде про карантинні заходи та поширення вірусу COVID-19. Очевидним є той факт, що кожна дія лікарів в умовах сьогодення буде розглядатися під пристальною увагою як суспільства так і державних інститутів.

Так, за орієнтовним прогнозом Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної Академії медичних наук України», при низькому рівні протиепідемічних і профілактичних заходів інфікованими в Україні можуть бути 9,4 млн. населення.

За інформацією заступника міністра охорони здоров’я - Головного державного санітарного лікаря України Віктора Ляшко, у лікарнях України є щонайменше 4 тисячі апаратів штучної вентиляції легень, не враховуючи, апарати, які є в операційних відділеннях і приватних клініках.

Отже, сьогодні актуальним як ніколи є питання захисту лікарів та інших медичних працівників: не лише від загрози зараження COVID-19, а й від кримінальних переслідувань, правоохоронними органами.

Важливим також є недопущення будь-яких порушень законних прав та інтересів медичних працівників в умовах запровадження карантину.

На превеликий жаль, керівники медичних закладів можуть також перебувати під загрозою здійснення щодо них переслідувань за нібито вчинення службових, корупційних злочинів, злочинів проти життя і здоров’я особи, тощо.

Перш ніж перейти до аналізу відповідних підстав притягнення до кримінальної відповідальності, слід вказати на приписи ст. 34 Закону України «Про Основи законодавства України про охорону здоров'я» відповідно до яких, лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

Проте, за умов коли мова йде про кримінальну відповідальність медичний працівник з позиції кримінального права розглядається з урахуванням двох особливостей. Як загальний та як спеціальний суб’єкт.

Інакше кажучи, медичні працівники несуть відповідальність за вчинення злочинів на загальних засадах, проте одночасно з цим у Кримінальному кодексі України є ряд складів злочинів, які стосуються саме професійної діяльності лікарів.

Слід більш детально зупинитися на деяких суспільно небезпечних діяннях, визначених Кримінальним кодексом України, під загрозою покарання яких можуть опинитися медичні працівники. Це зокрема:

- ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК України);

- ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139 КК України);

- неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК України);

- порушення прав пацієнта (ст. 141 КК України).

Другу групу злочинів, що стосуються медиків пов’язують з виконанням останніми своїх службових обов’язків. Деякі з них можуть мати відношення і до медичних працівників, але тільки до тих, які є службовими особами. Мова йде про такі злочини, як:

- неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей (ст. 137 ККУкраїни);

- порушення права на безоплатну медичну допомогу (ст. 184 ККУкраїни);

- зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУкраїни);

перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 ККУкраїни);

службове підроблення (ст. 366 ККУкраїни);

службова недбалість (ст. 367 ККУкраїни);

одержання хабара (ст. 368 ККУкраїни) та ін.

Цілком ймовірним є те, що в умовах карантинних заходів, які діють на території України працівників закладів охорони здоров’я можуть притягатися до кримінальної відповідальності за злочини, передбаченні ст. 136 КК України, ст. 139 КК України, ст. 140 КК України, ст. 141 КК України.

Отже, враховуючи наведене, знання керівниками закладів охорони здоров’я та їхніми працівниками чинного законодавства щодо відповідальності медичних працівників і вжиття заходів щодо забезпечення його дотримання є запорукою нормальної роботи закладів охорони здоров’я в умовах карантинних заходів на території України.

Варто звернути увагу і на той факт що, відповідно до інформації, яка міститься на сайті пресслужби Нацполіції до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 6 фактам за ст. 325 КК України (Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням). Зокрема у Харківській (3 факти), по 1 – у Волинській, Сумській та Дніпропетровській областях.

Яскравим прикладом є порушення правоохоронними органами кримінального провадження за ч. 1 ст. 325 КК України відносно керівництва приватної медичної клініки «Eurolab» за нібито приховування результатів тестів на коронавірусну хворобу (COVID-19).

РОЗПОЧАТО РОЗСЛІДУВАННЯ ЗА ФАКТОМ УКРИТТЯ ПРИВАТНОЮ КЛІНІКОЮ У КИЄВІ ДАНИХ ПРО ХВОРОГО НА КОРОНАВІРУС

Отже, слід більш детально зупинитися на аналізі складу кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 325 КК України.

Так, Законом від 17.03.2020 року № 3219 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» було частково посилено кримінальну відповідальності за ст. 325 КК України.

Санкція статті 325 КК України передбачає, що порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч НМДГ (17000 - 51000 грн.) або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 3 років.

Стаття 325 КК України, існувала у Кримінальному кодексі з моменту його прийняття у 2001 році, але практика по притягненню за її порушення до кримінальної відповідальності не є досить поширеною.

Наприклад, за період з 2018 року Єдиний реєстр судових рішень містить шість вироків, які стосуються порушень Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» в галузі громадського харчування. Порушення встановлених норм призвели у кожному випадку до отруєння споживачів продовольчих товарів.

Тобто, в даному випадку протиправні діяння стосувалися здебільшого порушення у сфері безпечності та якості харчових продуктів. Однак, з урахуванням того, що за декілька тижнів існуючих карантинних заходів до ЄРДР внесено шість нових кримінальних проваджень за ст. 325 КК України, очевидним є той факт що в у даній ситуації порушення стосувалися саме поширення коронавірусної інфекції.

А відтак можна стверджувати про наявність нової тенденції кримінальних переслідувань за злочини які стосуються поширення COVID-19.

Вказана стаття Кримінального кодексу також є бланкетною і відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють санітарні правила і норми щодо запобігання поширенню інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.

Особливістю даної статті є те, що нести кримінальну відповідальність за вказаною статтею може тільки спеціальний суб’єкт – особа, до службових або професійних обов’язків яких входить виконання правил, встановлених з метою запобігання заразним захворюванням і боротьби з ними (працівники санітарно-епідеміологічної служби, інших органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, службові особи підприємств, установ та організацій).

Так, нещодавно засоби масової інформації повідомляли, що у Житомирській області правоохоронці викрили чоловіка, який приховав факт зараження коронавірусом і продовжував перевозити туристів до України з-за кордону. Про це також повідомила пресслужба поліції області. "У ході досудового розслідування перевіряється інформація про укриття відомостей хворим на COVID-19 щодо причетності до перевезення організованої групи туристів до Австрії та назад в Україну", - йшлося у повідомленні.

Тобто, в даному випадку Національна поліція на всю країну заявила про неправильну кваліфікацію дії пересічного громадянина.

У цей же час заступник голови Національної поліції України - начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе 18.03.2020 року повідомив, що до кримінальної відповідальності притягатимуть лише за умисне зараження людей коронавірусом. «Це така хвороба, яка може застати в будь-якому місці в будь-який час. Ніхто не застосовуватиме жодних заходів, якщо людина не знала про те, що хвора. Але якщо знала - є відповідальність за навмисне зараження» - наголосив заступник голови Нацполіції.

Об'єктом злочину є встановлений з метою захисту здоров'я населення порядок запобігання епідемічним та іншим заразним захворюванням і боротьби з ними.

Об'єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням (діями або бездіяльністю) - порушенням правил, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим заразним захворюванням і боротьби з ними;

2) наслідками у вигляді: а) поширення епідемічних та інших заразних захворювань; б) загрози поширення вказаних захворювань;

3) причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.

Згідно фармацевтичної енциклопедії, ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНІ ІНФЕКЦІЇ (ОНІ) — група гострих заразних захворювань людини, які можуть раптово виникнути, швидко поширитись і масово охопити населення; характеризуються тяжким перебігом і високою летальністю.

До групи ОНІ включають:

1) чуму, холеру, віспу, жовту лихоманку (це так звані конвенційні хвороби, що підлягають під дію Міжнародних санітарних правил, колишня назва — карантинні інфекції);

2) висипний і поворотний тифи, грип, поліомієліт, малярію (хвороби, що підлягають міжнародному нагляду);

3) СНІД, сибірську виразку, сап, меліоїдоз, туляремію, бруцельоз, рикетсіоз, орнітоз, арбовірусні інфекції, ботулізм, гістоплазмоз, бластомікози (хвороби, що підлягають регіональному чи національному нагляду).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю стосовно порушення вказаних правил, непрямим умислом або необережністю стосовно наслідку у вигляді поширення заразних захворювань і прямим умислом стосовно наслідку у вигляді загрози їх поширення.

Отже, важливим фактором доведення кримінального правопорушення є умисел.

Тому правоохоронним органам варто доводити настання негативних наслідків від дій клініки «Eurolab», які підпадають під дію ст. 325 КК України.

Іншим питанням залишається можливість взагалі довести причинно-наслідковий зв'язок між такими діями та наслідками.

«КОРОНАВИРУСНЫЕ АДМИНКИ»: СУДЫ ОСТАЮТСЯ ОПЛОТОМ ЗДРАВОГО СМЫСЛА

Щодо адміністративної відповідальності слід зазначити наступне.

Адміністративна відповідальність, як правило, стосується керівників медичних закладів, а тому адміністративні стягнення накладаються у разі неправильного адміністрування медичного закладу.

У цей же час слід вказати на ст. 42 КУпАП «Порушення санітарних норм» яке тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 44-2 КУпАП передбачає відповідальність за порушення обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності.

Знову ж таки, дана стаття є бланкетною та відсилає нас до Закону України «Про основи охорони здоров’я» а саме до ст. ст.78-1 вказаного закону, яка містить перелік вищезазначених обмежень та розкриває їх зміст. До таких обмежень належать зокрема заборона:

1) одержувати від суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та/або реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, їх представників неправомірну вигоду;

2) одержувати від суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та/або реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, їх представників зразки лікарських засобів, виробів медичного призначення для використання у професійній діяльності (крім випадків, пов’язаних з проведенням відповідно до договорів клінічних досліджень лікарських засобів або клінічних випробувань виробів медичного призначення);

3) рекламувати лікарські засоби, вироби медичного призначення, у тому числі виписувати лікарські засоби на бланках, що містять інформацію рекламного характеру, та зазначати виробників лікарських засобів (торговельних марок);

4) на вимогу споживача під час реалізації (відпуску) лікарського засобу не надавати або надавати недостовірну інформацію про наявність у даному аптечному закладі лікарських засобів з такою самою діючою речовиною (за міжнародною непатентованою назвою), формою відпуску та дозуванням, зокрема приховувати інформацію про наявність таких лікарських засобів за нижчою ціною.

Більш того, слід звернути увагу на той факт, що з моменту запровадження на території України карантинних заходів Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 44-3. під назвою «Порушення правил щодо карантину людей». Дана стаття передбачає, що порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, враховуючи реалії сьогодення України, можу стверджувати, що держава Україна, її державні органи не готові до належного протистояння COVID-19, тому зараз є недоцільним перекладати відповідальність на лікарів.

Разом із тим, боротьба з вірусом буде ефективнішою, якщо її проводитимуть не кримінальними переслідуваннями відносно працівників закладів охорони здоров’я, від яких медицина України просто не встоїть, а забезпеченням лікарень потрібними засобами протистояння вірусній інфекції. У першу чергу законодавчі ініціативи, які були прийняті та/або будуть прийматись повинні спрощувати життя медичному персоналу, а не залякувати їх.

В УМОВАХ КАРАНТИНУ АДВОКАТИ «BARRISTERS» АКТИВІЗУЮТЬ ОНЛАЙН-КОНСУЛЬТАЦІЇ

Інна Тецька Адвокат АО "Barristers"