» За що сувора ВРП карала суддів цього року?

19 сентябрь 2020, Суббота, 05:57

За що сувора ВРП карала суддів цього року?

21 мая 2020г.
777

Надія Люта

Немотивовані відхилення клопотань, позапроцесуальне спілкування зі сторонами та інші процесуальні порушення в діях суддів під час розгляду справ стали підставами для застосування до судів суворих стягнень Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя у першому кварталі цього року. Найчастіше такі стягнення застосовувалися за скаргами прокуратури, НАБУ та інших правоохоронних органів. Деталі дисциплінарних справ читайте у огляді, підготовленому за відкритими даними веб-сайту Ради.

Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у першому кварталі цього року притягла до дисциплінарної відповідальності 27 суддів.

Зокрема, стосовно 13 суддів застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження, стосовно 6 суддів – догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця, стосовно 4 суддів – суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу протягом трьох місяців, стосовно 2 суддів – подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя строком на шість місяців з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, а також стосовно ще 2 суддів – подання про звільнення з посади.

За що сувора ВРП карала суддів цього року та застосовувала найсуворіші види дисциплінарних стягнень? А це із існуючих шести покарань – звільнення з посади та тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя. При відстороненні також суддю можуть позбавити права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язково направити до Нацшколи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації. Курс визначає дисциплінарна палата, але після нього суддя має пройти кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя.

Зокрема, дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади було застосоване до судді Оболонського районного суду міста Києва Васалатія Костянтина Анатолійовича та судді Господарського суду Сумської області, тимчасово відрядженої до господарського суду Харківської області, Спиридонової Надії Олександрівни.

Дисциплінарну справу стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Васалатія К.А. відкрито за скаргою Прокуратури міста Києва. У скарзі зазначено, що вказаним суддею при вирішенні справи про відшкодування матеріальних збитків грубо порушено норми матеріального і процесуального права, без мотивованої оцінки та відхилення аргументів, наведених відповідачем, за відсутності підстав для задоволення позову прийнято рішення про безпідставне стягнення з Державного бюджету України значної суми коштів – 148 412 392, 63 гривень. Постановою апеляційного суду міста Києва від 22 травня 2018 року зазначене рішення скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові через недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, та порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права.

Перша Дисциплінарна палата, не оцінюючи змісту судового рішення, ухваленого суддею Васалатієм К.А., а лише надаючи оцінку діям судді під час розгляду справи, дійшла висновку, що розгляд суддею Васалатієм К.А справи не відповідав принципу верховенства права, оскільки ухвалене ним рішення суду не містить жодних мотивів відхилення аргументів відповідача – Прокуратури міста Києва, викладених у його письмовому запереченні та у виступі представника цього відповідача в судовому засіданні.

Характер допущених суддею Васалатієм К.А. порушень чітких та зрозумілих за змістом вимог процесуального законодавства дає підстави вважати, що такі дії судді виходять за межі простої суддівської помилки і є проявом грубої недбалості при здійсненні правосуддя.

Ухваленням рішення про стягнення з Державного бюджету України значної суми коштів за відсутності правових підстав для задоволення позову, без мотивованої оцінки та відхилення аргументів, наведених відповідачем, суддя вчинив дії, що підривають авторитет правосуддя.

Також у рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя зазначено, що на час розгляду цієї дисциплінарної справи, суддя має два непогашених дисциплінарних стягнення.

Зокрема, рішенням Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 22 листопада 2017 року № 3725/3дп/15-17 притягнуто суддю Васалатія К.А. до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від13 лютого 2019 року № 452/2дп/15-19 притягнуто суддю Оболонського районного суду міста Києва Васалатія К.А. до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсів підвищення кваліфікації із застосування норм Цивільного процесуального кодексу України і суддівської етики та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 6 серпня 2019 року № 2033/0/15-19 тимчасово, на шість місяців, відсторонено суддю Оболонського районного суду міста Києва Васалатія К.А. від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсів підвищення кваліфікації із застосування норм Цивільного процесуального кодексу України і суддівської етики та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

З огляду на характер допущених суддею Васалатієм К.А. порушень, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя допустив поведінку, що порочить звання судді і підриває авторитет правосуддя та є істотним дисциплінарним проступком, грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді Васалатія К.А. дисциплінарного стягнення у виді подання Вищій раді правосуддя про звільнення його з посади є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Дисциплінарну справу стосовно судді господарського суду Сумської області Спиридонової Н.О. було відкрито за дисциплінарною скаргою Національного антикорупційного бюро України. Як на підставу притягнення судді Спиридонової Н.О. до дисциплінарної відповідальності НАБУ посилалося на фактичні дані та докази, встановлені під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 21 травня 2019 року, розпочатому стосовно судді Спиридонової Н.О. за частиною третьою статті 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України.

Зокрема, під час допиту у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні свідок зазначив, що між ним та суддею господарського суду Сумської області Спиридоновою Н.О. відбулось декілька розмов та зустрічей поза межами приміщення суду у період з 7 травня по 5 червня 2019 року. Під час цих розмов та зустрічей він домовився із суддею Спиридоновою Н.О. про розгляд нею справи за позовом фізичної особи – підприємця до Низівської селищної ради Сумського району Сумської області про скасування рішення від 20 березня 2019 року та ухвалення рішення на користь позивача. Суддя Спиридонова Н.О. повідомила йому про необхідність надання їй неправомірної вигоди за ухвалення відповідного рішення у справі, розмір цієї вигоди між ними було визначено як чотири тисячі доларів США.

Також свідок повідомив про обставини та порядок передання ним судді Спиридоновій Н.О. неправомірної вигоди у розмірі чотири тисячі доларів США за місцем її проживання.

Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що дії судді Спиридонової Н.О. під час здійснення судочинства у справі, які полягали у спілкуванні з довіреною особою позивача поза межами судового засідання, обговоренні питань грошової винагороди судді за ухвалення рішень на користь позивача та наступне ухвалення таких рішень, свідчать про упередженість судді Спиридонової Н.О., порушення вимог щодо справедливого та неупередженого розгляду справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства та порушення основоположного права на справедливий суд.

Вказані дії мають умисний характер, оскільки суддя діяла свідомо, упереджено, не могла не усвідомлювати неправомірності своїх дій, чим завдала істотної шкоди авторитету правосуддя.

Така поведінка судді при виконанні професійних обов’язків викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

З огляду на викладене Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що поведінка судді Спиридонової Н.О. свідчить про наявність в її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та є підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Водночас Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що рішення про притягнення судді Спиридонової Н.О. до дисциплінарної відповідальності приймалося на підставі відомостей, встановлених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому стосовно судді, однак ґрунтується на самостійних правових підставах. При цьому Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не вирішувалося питання про обґрунтованість обвинувачення судді Спиридонової Н.О.

Водночас дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя строком на шість місяців з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді застосоване до судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Борисенка Павла Олександровича та судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбеля Максима Миколайовича.

Зокрема, підставою притягнення судді Борисенка Павла Олександровича до дисциплінарної відповідальності стали встановлені Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя факти, які свідчать, що Борисенко П.О., обіймаючи посаду судді, водночас був засновником та керівником приватного підприємства, основною метою діяльності якого згідно зі статутом є одержання прибутку, що свідчить про порушення суддею Борисенком П.О. обмежень, встановлених статтею 25 Закону України «Про запобігання корупції» та статтею 54 «Про судоустрій і статус суддів».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 15 травня 2020 року Борисенка П.О. Вища рада правосуддя вирішила тимчасово, строком на один місяць, відсторонити суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Борисенка Павла Олександровича від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань застосування антикорупційного законодавства та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Дисциплінарну справу стосовно судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбеля М.М. відкрито на підставі скарги за підписом Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А.С. на дії судді під час розгляду справ щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У скарзі НАБУ вказано, що Головним підрозділом детективів НАБУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, в ході якого встановлено, що у період з 1 лютого 2017 року по 21 березня 2018 року службова особа керівної ланки Державної міграційної служби України, яка займала особливо відповідальне становище, діючи за попередньою змовою з іншими особами, з метою особистого збагачення вчинила дії щодо впровадження корупційної злочинної схеми документування іноземних громадян паспортами громадян України та паспортами громадян України для виїзду за кордон без наявних на це правових підстав та за обов’язкової умови надання за відповідні послуги неправомірної вигоди.

Вказана схема передбачала внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, зокрема щодо підтвердження родинних зв’язків іноземця з громадянином України по материнській чи батьківській лінії через проведення тесту ДНК на підставі підроблених документів або підробленого аналізу ДНК, з подальшим отриманням у суді рішення про підтвердження відповідного правовстановлюючого факту, якого фактично не існувало.

Під час досудового розслідування існування вказаної схеми підтверджено наявністю судових рішень, якими на підставі ДНК-експертиз встановлено факти родинних відносин заявників (громадян інших держав) із заінтересованими особами (громадянами України). За результатами аналізу таких судових рішень встановлено, що п’ять із них ухвалені суддею Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбелем М.М.

Скаржник зазначав, що суддя Ковбель М.М. прийняв до провадження та розглянув вказані справи з порушенням вимог, встановлених статтями 234, 235, 258 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки у поданих заявах не вказано мети встановлення юридичного факту і така мета не встановлена під час судових розглядів, більшість справ розглянуто без повідомлення сторін. Отже, наведене дає підстави вважати, що дії судді Ковбеля М.М. під час ухвалення рішень у вказаних судових справах є зловживанням повноваженнями судді всупереч інтересам правосуддя.

За результатами дисциплінарного провадження Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що під час розгляду зазначених справ окремого провадження суддя Ковбель М.М. не дотримався встановлених процесуальним законом завдань цивільного/ судочинства щодо справедливого і неупередженого розгляду і вирішення цивільних справ, не вжив заходів щодо всебічного, повного й об’єктивного з’ясування обставин справ, істотно порушив норми процесуального права щодо належного інформування сторін про наявність відповідних справ на розгляді суду, виклику сторін у судове засідання, порядку розгляду справ окремого провадження, чим позбавив заінтересованих осіб права бути обізнаними стосовно наявності заяв інших осіб про встановлення фактів родинних відносин та мати можливість здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки.

Вказані дії судді призвели до негативних наслідків, а саме порушення прав заінтересованих осіб щодо неправомірного встановлення спорідненості із заявниками, неправомірне отримання заявниками громадянства України, неможливість миттєвого виправлення ситуації, навіть при скасуванні вказаних судових рішень, зокрема необхідність органів державної влади докладати додаткових зусиль для виправлення цих наслідків і повернення осіб у попередній стан.

Зазначене має наслідком притягнення судді Ковбеля М.М. до дисциплінарної відповідальності.

Кваліфікуючи дії судді, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність в діях судді Ковбеля М.М. при розгляді вказаних справ складів дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме суддею внаслідок недбалості істотно порушено норми процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; порушено засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.