» Забезпечення участі Громадської ради доброчесності у оцінюванні на відповідність займаній посаді судді: з’явився текст законопроекту

18 сентябрь 2020, Пятница, 21:05

Забезпечення участі Громадської ради доброчесності у оцінюванні на відповідність займаній посаді судді: з’явився текст законопроекту

26 мая 2020г.
e2abce94b2c4250a7a2ea2ec641ecf97594f7f9f

На сайті парламенту з’явився текст законопроекту про забезпечення участі Громадської ради доброчесності у оцінюванні на відповідність займаній посаді судді.

Про це повідомляє Резонанс 26 травня із посиланням на Судово-юридичну газету.

26 травня на сайті Верховної Ради опубліковано текст законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення участі Громадської ради доброчесності у оцінюванні на відповідність займаній посаді судді» №3534.

Його зареєструвала народний депутат від «Слуги народу», заступник голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Аліна Загоруйко.

Як зазначає автор, передбачено нівелювання виключної компетенції колегій Вищої кваліфікаційної комісії суддів приймати рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, шляхом виключення з пункту 20 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про судоустрій і статус суддів» посилань на такі колегії. А також визначено процедуру ухвалення рішення ВККС про відповідність судді посаді у разі якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановить, що суддя не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

У пояснювальній записці автор зазначає наступне.

«Чинна редакція пункту 20 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

Аналогічні положення викладені у пункті 2 розділу V Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким передбачено, що кваліфікаційне оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді проводиться у складі колегії Комісії.

Отже, на відміну від визначеної законом процедури кваліфікаційного оцінювання (конкурси при призначенні чи переведенні судді до суду) Конституцією України та п.20 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачений особливий суб’єкт здійснення оцінювання на відповідність судді (без переведення чи призначення до нового суду) – колегія ВККСУ.

Тобто, рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді може бути прийняте виключно колегією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка і проводила відповідне оцінювання.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеної норми суб’єкти, які наділені державно-владними повноваженнями, не мають права виходити за встановлені законом межі наданих їм повноважень.

В загальній процедурі кваліфікаційного оцінювання (ст. 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачено, що якщо колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України прийшла до висновку про відповідність судді займаній посаді, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

Отже, участь всього складу ВККСУ в спеціальній процедурі оцінювання відповідності судді займаній посаді виключена, адже така відповідність оцінюється виключно колегіями без виключень.

Таким чином, фактично Громадська рада доброчесності жодним чином не впливає спеціальну на процедуру оцінювання судді на відповідність займаній посаді. Висновок ГРД про невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності жодним чином не зумовлює необхідності підтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, оскільки законодавством такі повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не визначені.

З таких обставин визначення пунктом 20 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виключної компетенції колегій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснювати оцінювання суддів на відповідність займаній посаді нівелює будь-яку роль Громадської ради доброчесності у такій процедурі.

Водночас, Громадська рада доброчесності була створена з метою забезпечення громадського контролю за процедурою відбору суддів. Ідея залучення громадянського суспільства до процедур формування судового корпусу вважається одним з найважливіших інструментів забезпечення відповідальності суддів перед громадськістю в демократичних державах.

Така концепція, як одна з гарантій підзвітності судової влади, сприяє уникненню відчуття переслідування й захисту власних інтересів суддями і «кумівства», а також враховує різні точки зору в суспільстві. Тому ідея участі людей, які не належать до судової системи, у процедурі не лише відбору суддів, а й у процедурі оцінювання суддів на відповідність займаній посаді є напрочуд важливою.

Тому даним законопроектом пропонується нівелювати виключну компетенцію колегій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо прийняття рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, а відтак за наявності негативного висновку Громадської ради доброчесності щодо судді рішення про підтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді підлягатиме прийняттю у відповідності до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», тобто шляхом ухвалення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя, яке повинне бути підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами», - вказує Аліна Загоруйко.