06 жовтень 2024, Неділя, 08:17

Зміни до Конституції – необхідність чи «кіт у мішку»

3 Вересня 2019г.
Зміни до Конституції – необхідність чи «кіт у мішку»
Фото: УНІАН

Сьогодні депутати Верховної Ради приступили до ухвалення своїх перших законопроектів. Серед них декілька таких, що додають президенту, парламенту і навіть народові нових повноважень. Цікавим є той факт, що завжди конституційні зміни обговорювались широким колом експертів, зокрема і міжнародних. А наразів декілька змін, які, по суті, ніким взагалі не обговорювались (за виключенням недоторканності).

Тож виникає питання, чи будуть такі зміни ефективними і для кого саме.

Розглянемо їх детально.

№ 1014 - надає президенту право утворювати незалежні регуляторні органи, що здійснюють державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання в окремих сферах, призначати на посади та звільняти з посад їх членів, утворювати НАБУ, призначати на посади та звільняти з посад Директора НАБУ і Директора ДБР.

Ухвалення таких змін суттєво розширить повноваження Президента України та збільшить його вплив на правоохоронні органи. Відтепер НАБУ та ДБР будуть фактично підконтрольні йому. До того ж і парламент формально буде долучений до процесу утворювання НАБУ, призначення та звільнення його Директора і директора ДБР. Хоча, як рекомендують міжнародні експерти, НАБУ як орган, що покликаний здійснювати розслідування корупційних злочинів високопосадовців, має бути незалежний від всіх гілок влади.

Збільшать повноваження президента і надання права утворювати незалежні регуляторі органи. Проте, в яких саме сферах президент може створювати такі органи в нормах законопроекту чомусь не визначено. На практиці, це дозволить Главі держави на свій розсуд, без жодних обмежень, утворювати контролюючі органи.

Виглядає так, що президент перебирає всю владу на себе, як було за всіх очільників держави. Мета таких дій, на мою думку, - створити важелі впливу в системі стримувань та противаг. Збільшуючи контролюючі органи, ми перетворюємось на президентську, а не парламентсько-президентську республіку, надаючи президенту представників в усіх гілках влади. Отримавши контроль над правоохоронними органами, які здійснюють контроль над політиками, робить парламент незахищеним в парламентсько-президентській республіці.

№ 1015 - пропонується включити народ до переліку суб’єктів законодавчої ініціативи. Простими словами - кожен матиме право подавати законопроекти в порядку, визначеному Конституцією України та законами України.

З одного боку - це напрочуд демократична ініціатива, з іншого - надання народові необмеженого права законодавчої ініціативи може погіршити роботу парламенту і його комітетів, які зобов’язані будуть розглядати всі зареєстровані документи. Уявіть, який це може бути обсяг роботи.

Поданий законопроект можна розглядати лише разом із проектом закону, який би врегульовував порядок реалізації народом свого права законодавчої ініціативи. Потрібно деталізувати цю норму Конституції.

Ухвалення такого законопроекту, може бути ширмою коли народу дають повноваження, але і себе не обділяють.

№ 1016 - пропонує надати парламенту повноваження призначати на посади та звільнення з посад Уповноважених Верховної Ради України за додержанням Конституції України і законів в окремих сферах.

Але це буде не лише Уповноважений ВРУ з прав людини, а й інші Уповноважені. І яка кількість їх буде призначена та в яких саме сферах, на жаль, не визначено. А тому для об’єктивної оцінки доцільності запровадження такої норми проект закону мав би бути доповнений хоча б назвами Уповноважених разом із сферами їх діяльності.

Окрім того, не варто забувати про те, що кожен Уповноважений матиме свій офіс. А це означає збільшення видатків з державного бюджету.

Наразі без запроваджених змін поряд із Уповноваженим ВРУ з прав людини, Уповноважений Президента України з прав дитини, а також бізнес-омбудсмен. Такі посади можуть запроваджуватися і без внесення змін до Конституції України, яка має містити лише найбільш основні і засадничі норми.

Уявіть, що в нас з’являться «наглядачі» за всіма сферами життя людей, наприклад, за правоохоронною системою. Навряд чи це плюс для нової України.

№ 1028 - також збільшує повноваження ВРУ. Пропонується, що вона тепер може створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи в межах коштів, виділених у Державному бюджеті.

З одного боку, це може позитивно вплинути на роботу парламенту. До того ж, такі органи пропонується створити лише в межах коштів, виділених з Держбюджету на функціонування парламенту. З іншого боку, виглядає дивним, чому законопроект пропонується внести зміни до ст. 85 Конституції України, коли питання про органи, які можуть створюватися ВРУ, вирішується у ст. 89 Основного закону.

Тож, якщо вже і вносити зміни, то лише в ст. 89.

Як бачимо, усі зазначені законопроекти мають певні недоліки. Саме через відсутність їх обговорення. І виглядає так, що в них немає системності, а відтак - необхідність саме цих змін у багатьох викликає сумніви. Тож наразі треба обговорювати запропоновані документи і позбавляти їх неточностей та безсистемності.

Окрім того, питання, кому збільшення повноважень президента і право створювати регуляторні органи і призначати Уповноважених, буде вигідним - відкрите…

Володимир Пилипенко
Володимир Пилипенко Представник України у Венеціанській комісії (2013-2017 рр), народний депутат України VI-VII скликань, директор Українського центру суспільно-правових досліджень.