Серед родин російських військових, які загинули під час війни проти України, поширюється недовіра до Міністерства оборони рф через численні випадки плутанини з ідентифікацією тіл. Багато сімей стверджують, що їм повертають не останки їхніх рідних, а тіла інших людей. При цьому офіційні документи та особисті речі загиблих часто не надають, а вимоги провести ДНК-експертизу ігноруються представниками влади.
Про це розповідає Резонанс
Оповіді родин: відсутність ДНК-тестів та заборона на відкриття трун
Один із резонансних випадків стосується 23-річного Максима Михайлова. Він зник безвісти наприкінці березня 2025 року. Його матері повідомили у військкоматі, що син нібито впізнаний товаришами по службі та командиром, тому ДНК-тестування не потрібне. Згодом виявилося, що ідентифікація фактично не проводилася, а бойові побратими навіть не знають, де перебуває тіло Максима.
«Мені сказали, що опізнали його, але потім з’ясувалося, що його просто загубили. І жодного опізнання не було», — розповідає мати Максима.
У травні родині передали труну з суворою забороною відкривати її. Свідоцтво про смерть було написане від руки із зазначенням причини — “загинув від вибуху”. Будь-які особисті речі не повернули.
Схожою є історія вдови Валерії, яка розповідає, що родині пригрозили відповідальністю за відкриття труни, а фото загиблого чи результати ДНК-тесту не надали. За її словами, відомі випадки, коли родини відкривали труни і виявляли тіла інших людей, після чого їх самих притягували до відповідальності.
Проблеми з датами смерті та обміном тілами
Заплутаність у датах смерті та отриманих поранень додає ще більше підозр. Наприклад, Микола Туров офіційно визнаний загиблим 23 жовтня 2024 року, а в списках поранених його прізвище залишалося до 27 жовтня. Опізнати тіло було неможливо через сильний розклад, і родині показали лише нечітке зображення.
Дружина Миколи зазначає, що їй надали лише фото посинілого тіла, на якому практично нічого не можна розгледіти, і не дали жодних пояснень.
У соціальних мережах з’являються свідчення про схожі випадки. Деякі сім’ї, навіть після проведення ДНК-експертиз, залишаються у сумнівах щодо особи загиблого. Юлія Гетманська розповідає, що її брат зник 15 жовтня, а після зникнення з його телефона ще протягом місяця здійснювалися виходи у Telegram, при цьому тіло було настільки пошкоджене, що впізнати його не було можливості.
Хоча під час переговорів у Стамбулі було домовлено про обмін тілами між росією та Україною, багато останків залишаються невпізнаними. Сотні родин не впевнені, що ховають саме своїх близьких, що посилює загальну недовіру до офіційної процедури ідентифікації в рф.