Слідчими прокуратури міста Києва завершено досудове розслідування та скеровано до суду обвинувальний акт стосовно двох посадовців Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» за фактом прийняття пропозиції неправомірної вигоди у сумі майже 4 мільйона гривень.
Детективами Национального антикоррупционного бюро зарегистрировано уголовное производство по факту совершения неустановленными должностными лицами ПАО “Ощадбанк” незаконных действий с имуществом, на которое наложен арест.
Володимир Плющ, From-UA 5 жовтня 2017 року Печерський райсуд Києва зобов’язав Генеральну прокуратуру України порушити кримінальне провадження проти керівника Головного підрозділу детективів НАБУ Андрія Калужинською через фальсифікації справи проти екс-нардепа Мартиненка. Згодом, біглий депутат Оніщенко, розказуючи про чергові «кидки» НАБУ, показав плівки, де Андрій Калужинський просить нардепа дати фрагменти з відомих записів з голосом президента та його оточення й схиляє надати свідчення у справі Насірова та проти Миколи Мартиненка. Раніше скандальний екс-прокурор Дмитро Сус, зазначав про Андрія Калужинського як довірену особу Артема Ситника та розповідав про їх спільні земельні оборудки в Обухові.
Як можна визначити, що людина дає неправдиві показання? За сукупністю інших доказів у справі. Наприклад, зіставити сумнівні показання особи з показаннями інших учасників провадження. Хоча я зазвичай говорю: якщо дві особи розповідають прямо протилежні речі про одну й ту ж подію, то це ще не означає, що хтось з них бреше, просто, можливо, кожен з них сприймав подію під різним кутом. Крім того, можна виявити неправдивість показань шляхом аналізу показань однієї й тієї ж особи, які надані в різний період часу та мають суттєві розбіжності між собою. Ще одним із способів виявлення є аналіз показань особи та інших доказів по справі. Дуже рідко, але все ж трапляються ситуації, коли брехня виявляється під час розслідування іншого кримінального провадження.
Военная прокуратура Житомирского гарнизона Центрального региона Украины завершила досудебное расследование в уголовном производстве по обвинению заместителя начальника одной из исправительных колоний Житомирской области в вымогательстве неправомерной выгоды.
В Донецкой области будут судить предпринимателя, который присвоил более 1,2 млн грн, выделенных на ремонт школ и детского сада.
Олена Мельник, Резонанс Із заступником Генерального прокурора Євгеном Єніним говорили про недавній “шабаш” у Лук‘янівському СІЗО. Та загалом про дотримання прав людини та стану законності у вітчизняній системі виконання покарань. Про наведення правопорядку в українських в‘язницях та відповідну взаємодію між Генеральною прокуратурою та Міністерствою юстиції України. Не залишилась поза увагою Резонансу і міжнародна діяльність ГПУ, яку також курує донедавна кадровий дипломат та розвідник пан Єнін
Посадовими особами КМДА у 2006-2011 роках, спільно з групою суб’єктів господарювання створено схему, спрямовану на незаконне відчуження комунального майна, шляхом прийняття участі у проведенні торгів та аукціонів, з метою набуття права власності на майно за заниженою вартістю для подальшого його використання або перепродажу. Загалом, за вказаний проміжок часу Головне управління комунальної власності у м. Києві відчужило 381 об’єкт нерухомості, з яких близько 50% було реалізовано за участі задіяних у схемі підконтрольних суб’єктів господарювання. Такі злочинні дії завдали місцевому бюджету збитків на суму понад 500 млн грн.
Останнім часом можна почути, як різного штибу активісти – й ті, що сидять у парламенті, й ті, що мерзнуть під ним – розмірковують про те, як було б гарно, коли на допомогу нашим силовим органам у боротьбі з корупцією прийшли зарубіжні друзі. Про це весь час торочить Артем Ситник – директор НАБУ. Безперестанно – Сергій Лещенко та Мустафа Найем. А для Віталія Шабуніна та іншої гоп-компанії – це взагалі інструкція для повсякденного виживання. От тільки, здається, усе, що нам потрібно з-за кордону – це не аудитор для НАБУ, й не учасники конкурсної комісії для Антикорупційного суду, й навіть не обладнання для якоїсь Антикорупційної тюрми. А лише системні та послідовні «магічні пенделі» у вигляді публікацій та критики. Яскравий приклад останньої – це стаття американського журналіста Тодда Вуда«Сімейна ворожнеча в Україні виглядає потворною. Схоже на діяльність ФБР часів Джеймса Комі?», опублікована у «Вашингтон Таймс» 25 жовтня 2017 року. Однак, не зважаючи на заголовок, у ній йдеться не тільки й не стільки про конфлікт народного депутата Сергія Рибалки та його тестя – Геннадія Буткевича, як про те, яку роль в «сімейній ворожнечі» можуть грати найвищі правоохоронні органи, зокрема, Генеральний прокурор Юрій Луценко та слідчі ГПУ.
«Екстрадували!», «Ні, сам прилетів», «Панама видала!», «Ні, сам попросився», «Етапували співробітники СБУ!», «Ні, сам купив квиток, вільно гуляв аеропортом Амстердама, сам з’явився до суду». Два колишніх «польових командири Майдану» Юрій Луценко (нині генпрокурор) і Владислав Каськів (нині підозрюваний у справі про розкрадання держкоштів) змагаються в PR на публіку, кажучи про одне й те ж саме, але розставляючи акценти вигідно для себе. Тобто прибріхують.
В Киеве разоблачили группу похитителей во главе с сотрудником Украинского бюро Интерпола и Европола.
В Киеве правоохранители разоблачили на взятке главу одного из управлений Государственной авиационной службы Украины.