Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер повідомив, що ініціатива окремих країн ЄС щодо виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб, які можуть отримувати тимчасовий захист, за його словами, має також підтримку з боку України. Заява прозвучала після засідання Ради ЄС із внутрішніх справ у Люксембурзі 4 червня, де це питання було предметом обговорення
Про це розповідає Резонанс
«Продовження тимчасового захисту є ключовим питанням. А далі існують різні підходи. Один із них – це виключення чоловіків віком від 23 до 60 років, тобто осіб призовного віку. І це також те, чого хоче українська сторона», – повідомив Бруннер.
Погодження продовження та пропозиції щодо обмежень
Представники країн-членів, як зазначив єврокомісар, погодилися з необхідністю продовжити дію тимчасового захисту для українців у ЄС до 2028 року. Водночас частина держав відстоює ідею внесення змін у обсяг захисту, зокрема шляхом обмеження автоматичного надання захисту для чоловіків призовного віку.
Заступник міністра міграції та міжнародного захисту Кіпру Ніколас Іоаннідес підкреслив одностайність у питанні продовження захисту та наголосив на потребі врегулювати можливі коригування з урахуванням запобіжників: «І, звісно, багато держав-членів відкриті до дискусії щодо можливого коригування обсягу захисту за певних умов. Водночас були висловлені певні занепокоєння. Нам потрібно визначити запобіжники, щоб уникнути додаткових проблем у разі зміни обсягу захисту», – повідомив Іоаннідес.
Дискусія між державами та формулювання позицій
Перед початком засідання свої позиції публічно висловили низка столиц. Німеччина, Швеція та Польща заявили про підтримку ідеї обмеження автоматичного тимчасового захисту для чоловіків призовного віку, тоді як Естонія і Люксембург виступили проти подібних змін.
Міністр міграції Швеції Йоган Форссель висловився категорично, зазначивши, що «дуже важливо, щоб більше чоловіків залишалися в Україні та воювали»
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт підтримав продовження тимчасового захисту, але «на змінених умовах», аби чоловіки призовного віку більше не підпадали під автоматичний захист. Польща також схвально поставилася до такої ідеї: заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Душчик відзначив, що Варшава «загалом погоджується» з обмеженням захисту для осіб призовного віку.
За словами Бруннера, при підготовці остаточної пропозиції Єврокомісія особливо враховуватиме позиції країн, що прийняли найбільше українських біженців, зокрема Польщі, Німеччини, Чехії, Австрії та країн Балтії.
Водночас делегації та чиновники Єврокомісії наголошують, що наразі йдеться про обговорення потенційних новоприбулих українців, а не про тих, хто вже має статус тимчасового захисту в ЄС.
Після засідання Бруннер також зазначив, що Єврокомісія має представити власну пропозицію щодо подальшої долі директиви про тимчасовий захист у найближчі тижні.
У квітні під час візиту до Німеччини президент України Володимир Зеленський наголосив, що відповідні служби обох країн повинні опрацьовувати питання повернення українських чоловіків мобілізаційного віку, які виїхали за кордон із порушенням українського законодавства, і назвав це питання «ротації та справедливості».
Національне законодавство України з початком широкомасштабної збройної агресії росії, запровадженням воєнного стану й загальної мобілізації обмежило право на виїзд для чоловіків віком від 18 до 60 років. Улітку 2025 року було ухвалено дозвіл на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років, які ще не досягли призовного віку.
Поки що формальної, проєктної пропозиції від Єврокомісії щодо зміни критеріїв тимчасового захисту не оприлюднено, тривають переговори та консультації між країнами-членами