Хіба це не колапс правоохоронної системи України, коли до закінчення повноважень органів прокуратури по розслідуванню злочинів Державне бюро розслідувань так і не було створено? І що можна чекати від цього правоохоронного органу?
Дуже смішно читати зараз, що Роман Труба переміг у конкурсі на посаду директора Державного бюро розслідувань за протекції Народного фронту. Та пишіть вже Свободи))) До речі, на Банковій, мабуть, саме так і сприймають Трубу. Чимось іншим складно пояснити відмову у присвоєнні йому класного чину генерала за поданням Олега Махніцького у тому далекому 2014 році…
Заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Дмитро Бут – не лише активний учасник, так би мовити, Революції Гідності (щоправда, з протилежного боку), але й символ тріумфальної ходи поліцейської реформи. Засоби масової інформації наввипередки розповідають про його трудові звершення та матеріальний добробут – про садибу в селі Гореничі під Києвом поруч з палацом колишнього генпрокурора Пшонки, про дві квартири в елітному житловому комплексі в Києві, про 2 млн. грн., які Бут щороку витрачає на навчання своїх дітей (до речі, старша донька поліцейського начальника здобуває освіту у Великій Британії), про належну Буту базу відпочинку на Бердянській косі тощо
Іван Куля, для Резонансу Нині рейтинг БПП переживає не найкращі часи, але нульовий результат на всіх чотирьох ОТГ Київщини таки вражає. Політологи здебільшого пояснюють цей феномен прихиленням електорату до ідеологічних партій та поганою роботою у виборчих штабах, але по суті справа не в ідеології. Ахілесова п’ята президентської партії є те, що на відміну від її конкурентів вона – влада. І представників цієї влади електорат на місцях бачить кожен день, маючи змогу оцінити їхню роботу безпосередньо.
Столичні поліцейські упродовж години затримали озброєну організовану злочинну групу, сформавану на етнічному грунті. Іноземні розбійники на Оболоні у Києві поблизу автосалону силоміць забрали у подружжя сумку з грошима та спробували втекти. Про це повідомляє Резонанс із посиланням на відділ комунікації поліції Києва.
Ось вже два роки засоби масової інформації усіляко цькують активного учасника Революції Гідності – нинішнього заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Дмитра Бута. І корупціонером його називають, і особистим слідчим Авакова з особливо темних справ, і навіть винятковим хабарником та фальсифікатором. Щоправда, участь у революційних подіях чотирирічної давнини Бут брав з протилежного боку барикад, але саме завдяки йому була розгадана одна з журналістських таємниць – Дмитро Бут у грудні 2013 року знайшов барлогу Інтернет-видання «Цензор.нет» і з’ясував, що воно є партійним органом пропаганди та агітації, а зовсім не витвором незалежної журналістики.
Апеляційний суд Одеської області переніс на 6 грудня 2017 року розгляд скарги на рішення Приморського райсуду Одеси у скандальній справі підполковника поліції Андрія Волоса. У вересні згаданий райсуд міста Одеси розглянув обвинувальний акт стосовно Волоса А.М., якому інкримінують ч. 3 ст. 365 та ч. 1. ст. 121 Кримінального кодексу, і задовольнив клопотання адвоката поліцейського про повернення обвинувального акт прокурору – через невідповідність вимогам КПК України.
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков запропонував заборонити правоохоронцям оприлюднювати матеріали з місця слідчих дій без дозволу слідчого і ввести кримінальну відповідальність. Як передає Резонанс, про це повідомила прес-служба МВС у Facebook.
Олена Мельник, Резонанс Із заступником Генерального прокурора Євгеном Єніним говорили про недавній “шабаш” у Лук‘янівському СІЗО. Та загалом про дотримання прав людини та стану законності у вітчизняній системі виконання покарань. Про наведення правопорядку в українських в‘язницях та відповідну взаємодію між Генеральною прокуратурою та Міністерствою юстиції України. Не залишилась поза увагою Резонансу і міжнародна діяльність ГПУ, яку також курує донедавна кадровий дипломат та розвідник пан Єнін
Я вже попереджав. Для тих, хто досі не зрозумів. Ми живемо у правовій державі, де всі непорозуміння, у тому числі у господарчих відносинах вирішуються у суді.
Посадовими особами КМДА у 2006-2011 роках, спільно з групою суб’єктів господарювання створено схему, спрямовану на незаконне відчуження комунального майна, шляхом прийняття участі у проведенні торгів та аукціонів, з метою набуття права власності на майно за заниженою вартістю для подальшого його використання або перепродажу. Загалом, за вказаний проміжок часу Головне управління комунальної власності у м. Києві відчужило 381 об’єкт нерухомості, з яких близько 50% було реалізовано за участі задіяних у схемі підконтрольних суб’єктів господарювання. Такі злочинні дії завдали місцевому бюджету збитків на суму понад 500 млн грн.
Серед журналістів цього вівторка циркулювала й напівфантастична версія: Аміна Окуєва… жива! По-перше, ніхто не бачив і не зняв на відео тіло загиблої. Журналісти на місці подій не бачили «швидкої» й нібито навіть слідів крові не бачили (але я не можу стверджувати, що ніхто з журналістів їх не бачив – лише ті, з ким я особисто спілкувався). А потрібно це оперативникам нібито для «ловів на живця» групи кілерів. Тому заздалегідь і було оголошено про те, що пара відмовилася від охорони. Вдалося ж раніше піймати «на живця» викрадачів колишнього працівника ФСБ Іллі Богданова. Імовірність саме такого сценарію є. Хоч вона й не дуже велика. Напевно, дуже багатьом просто не хочеться вірити, що справжнього героя Аміну Окуєву дійсно вбили.