Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький зберіг свою посаду. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія вирішила обмежитися лише доганою.
Кам’янець-Подільський міськрайонний суд визнав 30-річного місцевого мешканця винним за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження та загибель кількох осіб).
За першу добу після початку реєстрації намірів взяти участь у конкурсах на посади суддів Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду до Комісії надійшло 472 повідомлення. Так, у конкурсі до Верховного Суду мають намір взяти участь 282 кандидати. А от стати конкурсантом до Вищого антикорупційного суду – 190. Про це повідомляє Резонанс із посиланням на Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.
Можна ще раз зробити невтішний висновок про наявність бажання у влади саме шляхом скасування депутатської недоторканності посилити вплив на Верховну Раду, зробити її більш «слухняною» та «зговірливою». А якби ж наш Президент був послідовний і такий «щирий» у своїх намірах і деклараціях, то тоді б одночасно із обмеженням недоторканності суддів, яких тепер не тільки можна притягувати до кримінальної відповідальності без будь-якої згоди Верховної Ради чи Вищої Ради правосуддя, а навіть і затримувати на місці вчинення злочину, та позбавленням повної недоторканності народних депутатів, проініціював би і зняття недоторканності із себе. Але, таких планів і бажань у нього немає, адже при такому об’ємі власних повноважень він матиме необмежений вплив не тільки на судову, але і на законодавчу владу (що вигідно для нього), що є неприпустимим і порушує конституційний принцип стримувань і противаг в системі розподілу державної влади.
26 липня 2018 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів почала розгляд скарг генпрокурора Юрія Луценка і директора НАБУ Артема Ситника щодо голови САП Назара Холодницького.
Працівники Управління захисту економіки в Дніпропетровській області зі слідчими поліції та прокуратурою задокументували численні факти злочинної діяльності одного з керівників державної установи “Дніпровська установа виконання покарань-4”. Підполковнику повідомлено про підозру. Як повідомляє Резонанс з посиланням на Департамент захисту економіки НПУ, це вже другий випадок затримання посадових осіб даної установи.
“З Антикорупційним судом я вважаю так, якщо вже почали цю роботу, то її потрібно доводити до кінця. В принципі він абсолютно не зайвий, але єдиний момент – спеціальні антикорупційні суди створюються, як правило, в країнах, де існує відповідна проблема. Тобто, якщо так, то з точки зору корупції в країні ми в лайні”, – констатував Шаповал.
Речниця облпрокуратури Оксана Греля повідомила Резонансу, що підставою для продовження строку досудового розслідування стало проведення низки судових експертиз, які наразі перебувають на виконанні. Відтак, за рішенням суду підозрюваний перебуватиме під вартою до 15 вересня 2018 року.
Грубе та тривале порушення визначених Законом України «Про прокуратуру» гарантій незалежності прокурорів, спонукала Раду прокурорів України звернутися до мене як народного депутата України, члена Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Прокурори вірять у справедливість і чекають чесного і неупередженого аналізу ситуації, що склалася, та якнайшвидшого її врегулювання. Зважаючи на ознаки невідповідності Конституції України згаданого положення Бюджетного кодексу, порушене питання є винятковою прерогативою Конституційного Суду України. Наразі підготовлено і подано конституційне подання до цієї поважної інстанції, підписи під яким поставили 50 народних депутатів України. У свою чергу, ухвалою колегії суддів від 04.07.2018 відкрито конституційне провадження у справі, здійснюється підготовка справи до розгляду на пленарному засіданні великої палати Суду. Переконаний, що високий суд дасть кваліфіковану оцінку неконституційному рішенню Верховної Ради, бо ніхто в цій країні не має права порушувати закон.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо виконувачки обов’язків голови Каланчацького районного суду Херсонської області Олени Живцової, яку підозрюють в отриманні неправомірної вигоди.
Військовою прокуратурою Деснянського гарнізону затримано водія-електрика однієї з військових частин, дислокованої у Козелецькому районі, Чернігівської області. Про це Резонансу повідомили у ВП ЦРУ.
В обох скаргах запропоновано застосувати до керівника САП дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.
Однак у ст. 41 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що звільнення з адміністративної посади заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратуру здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України та винятково з підстав, передбачених частиною першою ст. 51 Закону України «Про прокуратуру». А саме – якщо він не може виконувати свої повноваження за станом здоров’я. Натомість, як в дисциплінарній скарзі Генерального прокурора, так і в дисциплінарній скарзі Директора НАБУ, не наведено жодних доказів, які б підтверджували саме таку підставу для звільнення. Так де ж тут юридична логіка? Її немає. У цій історії мало, власне, правового підґрунтя, зате дуже багато – політичного. Усе виглядає, як чергова хитромудра розправа з неугодними, яку намагаються прикрити законом. В принципі, нічого нового – «ручне правосуддя». Все по-українськи.