Прокурори Генеральної прокуратури України повідомили про зміну раніше повідомленої підозри колишньому міністру юстиції України, а також іншим особам у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та службовому підробленні. Про це 17 жовтня 2019 року поінформував сайт ГПУ, передає Резонанс.
"У ході досудового розслідування підозрюваним інкримінується заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, виділених Мін’юсту на закупівлю послуг, необхідних для виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України від 18.03.2004 № 1629-IV на загальну суму 2 млн 523 тис гривень, - йдеться у офіційному релізі. - Триває досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 2 ст. 366 (службове підроблення) КК України".
Як поінформувала у соцмережі речниця Головної військової прокуратури України Євгенія Слівко, підозру вручив Віктор Чумак "на правах одного з заступників Генпрокурора". "На цьому його роль у цій справі завершена", - акцентувала спікер ГВП.
Як писав Резонанс, у березні 2014 Олена Лукаш потрапила до санкційного списку ЄС.
Весною 2014 року Головне слідче управління ГПУ відкрило кримінальне провадження щодо колишніх перших керівників Міністерства юстиції України Лавриновича О.В., Лукаш О.Л та Сєдова А.Ю., які зловживаючи своїм службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди для себе і третіх осіб, протиправно уклали договори щодо отримання юридичних послуг у компаній Skadden, Arps, Slat, Meagher&Flom LPP та Affiliates, чим завдали державі збитки на суму 8,6 млн грн (ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України).
Наприкінці травня 2014-ого прокуратурою Києва було внесено відомості до ЄРДР про вчинення екс-міністром юстиції Оленою Лукаш кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367 (службова недбалість), ч. 2 ст. 361 КК України (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж або мереж електрозв’язку), пов’язаних з припиненням роботи всіх єдиних і державних реєстрів інформаційної мережі Міністерства юстиції України у жовтні 2013.
3 травня 2014 під час спільної прес-конференції МВС-ГПУ-СБУ щодо розслідування убивств під час подій на Майдані, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков оприлюднив оперативну схему. Серед осіб, причетних до злочинів, фігурувало і прізвище Олена Лукаш.
28 травня 2015-ого Генпрокуратура України офіційно звинуватила її у заволодінні державними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також службовому підробленні, що спричинило тяжкі наслідки (ч.5 ст.191, ч. 2 ст.366 КК України).
10 вересня 2015 року Служба безпеки України оголосила в розшук колишнього міністра юстиції Олену Лукаш. Інформація про розшук була оприлюднена на сайті Міністерства внутрішніх справ України у розділі «особи, які переховуються від органів прокуратури». Екс-міністр підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу (привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем). На сайті МВС України було зазначено, що суд виніс постанову про затримання підозрюваної з метою приводу
5 листопада 2015 Генеральна прокуратура України повідомила про підозру Олені Лукаш у розкраданні державних коштів (ст. 191 Кримінального кодексу України), а також у службовому підробленні (ст. 366). Йдеться про проведення тендерів в період літо-осінь 2013 року. Саме тоді, за даними прокуратури, Лукаш, зловживаючи обов’язками міністра юстиції, за змовою з іншими працівниками Мін’юсту фактично штучно провела тендерні процедури з метою реалізації загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС. У процесі реалізації цієї програми, як стверджує звинувачення, вона заволоділа державними коштами у розмірі більше 2,5 млн гривень.
6 листопада 2015 року, після допиту, Генеральна прокуратура України наполягла на арешті Олени Лукаш без альтернативного запобіжного заходу. Того ж дня Печерський районний суд Києва обрав Олені Лукаш запобіжний захід у вигляді 2-місячного утримання під вартою з альтернативою звільнення під заставу 5,1 млн гривень. Заставу сплатив президент компанії «Смарт-Холдинг», нардеп Вадим Новинський.
7 листопада 2015 року адвокати Лукаш заявили про відмову Служби безпеки України виконати рішення суду в частині звільнення своєї підзахисної під заставу.
8 листопада керівництво СІЗО СБУ, в якому знаходиться Лукаш, відмовилося приймати документи, що підтверджують оплату застави, посилаючись на вихідний день і внутрішні інструкції.
9 листопада 2015 року співробітники ГПУ вивезли Олену Лукаш із СІЗО. Того ж дня Генеральна прокуратура України заявила про зобов’язання Олени Лукаш носити електронний браслет для контролю за її пересуванням. Після виконання технічних процедур, пов’язаних з носінням електронного браслета, Лукаш залишить будівлю Генпрокуратури і поїде додому.
Близько 19:00 9 листопада 2015 року Олена Лукаш залишила будівлю Генеральної прокуратури України, попередньо здавши слідчому закордонний і внутрішньодержавний паспорти.
У жовтні 2016 року керівник Департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк заявив, що за результатами розслідування встановлено причетність кожного з міністрів до вказаних протиправних дій, зокрема, Лавриновичу — в причетності до розтрати 8,5 млн грн, а Лукаш — 2,5 млн грн. Також він порекомендував Лукаш скаржитись до НАБУ, якщо вона вважає дії ГПУ незаконними.
СЕРГІЙ ГОРБАТЮК УПЕВНЕНИЙ У СУДОВІЙ ПЕРСПЕКТИВІ СПРАВИ ПРО ЗАХОПЛЕННЯ ВЛАДИ