Окремо у позові сформовано позовні вимоги до Служби безпеки України та Офісу Генерального прокурора, центральними та територіальними органами яких не було проведено жодних розслідувань з приводу протиправної бездіяльності та службової недбалості, а також фактів привласнення бюджетних коштів, нераціонального їх витрачання та розподілу.
У ситуації з Саєнко зрозуміло, що вона має на утриманні малолітню дитину та міцні соціальні зв’язки. Але вона вже декілька разів вчиняла адміністративне правопорушення. І це, до речі, мало б враховуватися під час обрання запобіжного заходу згідно КПК. Суспільство повинно бачити результативність даної справи! Але чому сторона обвинувачення так слабко спрацювала?
Вважаю, що ця невдала реформа лише посилює безкарність у суспільстві, коли, наприклад, поліцейський може вдарити підозрюваного і сам того не розуміючи виправдає свої дії. Я переконаний відсотків на 30, що особи, які працюють в поліції – з кримінальним минулим. Як це можна виправити?
Що може чекати суддю? Звісно, що всі будуть в унісон кричати про те, як вони засуджують такий вчинок. Вища рада правосуддя може в кращому випадку винести догану, або в поганому – звільнити суддю. І не у відставку, це вже в тому разі, якщо вона напише заяву за власним бажанням. На мій погляд, проблема судової реформи є і її потрібно доопрацьовувати шляхом втілення комплексного підходу до відбору суддів. Не потрібно жорстких правил. Треба, у першу чергу, перевіряти людей на людяність.
Я направив запит до Голови Вищої Кваліфікаційної Комісії Суддів України з проханням розтлумачити дане питання. І отримав відповідь від Сергія Козьякова, де він зазначає, що 69 статтею даного Закону встановлені обставини, за яких не може бути призначено особу суддею, серед наведених обставин, обмеження стосовно осіб з інвалідністю відсутні.
Це дає підстави вважати, що ніяких обмежень для осіб з інвалідністю, які виявили бажання стати суддею – немає. Інша проблема, а чи буде для них встановлюватись не просто пандуси, а спеціальні столи, якщо суддя на візку? Це питання повинно бути в площині розгляду Державною Судовою Адміністрацією, яка повинна цим опікуватись. І я хочу зазначити, що ті кошти, які виділяються на потреби судів, повинні і виділятися на такі потреби. Як це буде відбуватися, ми дізнаємося згодом.
“Законопроект №6888” невілює статтю 129-1 Конституції України де зазначено, що Судове рішення є обов’язковим до виконання. Тобто без рішення суду легалізація подальших дій неможлива, а відтак – це правовий нігілізм щодо суду в Україні. Така практика є у сусідньої держави, яка в минулому році ухвалила так званий законопроект «Ярової», щодо слідкування за інформативними даними користувачів соцмереж. Якщо ми будемо повторювати таку ж практику, ми значно віддалимося не тільки від Європи, але й станемо предметом обговорення у всіх міжнародних інституціях щодо порушення прав людини. Будь-яка особа може стати суб’єктом кримінального провадження за наприклад використання VPN програм, щоб потрапити на сайт. В майбутньому, цей законопроект, якщо стане законом, він може бути предметом розгляду у Конституційному Суді України. Будь-який юрист зможе його оскаржити із застосуванням статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини.
Статтею 151-1 Конституції України визначено, що кожна особа має право подати Конституційну Скаргу щодо відповідності норми закону, яка була застосована остаточному рішенні суду. Згідно закону, для того щоб подати Скаргу, повинно пройти три місяці з дня постановлення остаточного рішення суду
Відповідно до практики Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року та від 11 листопада 2015 року – письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Таким чином Верховний Суд визначив правовідносини згідно Цивільного Кодексу України. Звертаю увагу на дуже важливий момент: Якщо розписка визначена у іноземній валюті, то курс валют буде на момент стягнення рішення. Моральна шкода у цих правовідносинах не передбачається, але передбачається сума втраченої вигоди – тобто якщо позичальник має крім зобов’язання, ще якійсь дохід і у вас є докази, можете приєднати це до матеріалів справи якщо вам стало відомо про це.