Активісти Майдану розлили під Генеральною прокуратурою червоні чорнила й вимагають «припинити пити кров з добровольців». Виявляється, у такий спосіб деякі політично стурбовані громадяни сподіваються припинити процесуальні порушення в кримінальному провадженні відносно так званих «вбивць Бузини» - Андрія Медведька та Дениса Поліщука.
18 червня 2015 року Медведько та Поліщук були затримані, а наступного дня їм було повідомлено про підозру у вбивстві Бузини. «Розкрив» злочин Аваков на своїй сторінці у Фейсбуці, при цьому попсуй-міністр запевняв, що є ще третій учасник убивства (але про нього зараз чомусь ніхто не згадує). Оскільки справа була геть сфальсифікована, суд урешті-решт випустив підозрюваних з СІЗО, а 19 червня 2016 року збіг граничний строк досудового слідства й справа відносно Медведька та Поліщука мала бути закрита з реабілітуючих підстав.
Одначе Генпрокуратура, щоби врятувати Авакова від обсміювання, вирішила виставити на сміховисько органи прокуратури – рішенням колишнього першого заступника генпрокурора Севрука провадження було витребувано з Національної поліції й передано в прокуратуру м.Києва. І тепер на вимогу нового генпрокурора Луценка прокуратура столиці замість того, щоби вибачитись перед Андрієм Медведьком та Денисом Поліщуком, закрити справу й відкрити кримінальне провадження відносно фальсифікаторів з МВС, продовжує порушувати настанови Кримінального процесуального кодексу України.
Отже, проблема лежить виключно в процесуальній площині. Але законність активістів Майдану не цікавить – вони вимагають закрити справу відносно Медведька та Поліщука не тому, що це вимога КПК України, і не тому, що справа сфальсифікована, а тому, що підозрювані – патріоти, брали участь у бойових діях, а відтак їх неприпустимо притягувати до кримінальної відповідальності.
Каструлеголовим навіть на думку не спадає, що законність сама по собі становить величезну суспільну цінність. Вони впевнені, що заради гей-параду можна перекривати рух центральною вулицею столиці, бо там «наші люди», а заради хресного ходу Московського патріархату – ні. Вони вважають, що Руслана Коцабу можна було тримати півтора роки за ґратами через висловлення ним власних думок, а патріотів не можна ув’язнювати навіть у випадку вчинення ними тяжких і особливо тяжких злочинів. Активістів Майдану не цікавлять порушення Кримінального процесуального кодексу в справі Бузини. Вони вимагають закрити справу щодо Медведька та Поліщука не тому, що збіг гранично встановлений строк досудового слідства, а через те, що хлопці є добровольцями, з яких не можна пити кров.
Тому ще раз кажу: Україна – це не держава, а спірна територія. І майбутнього в цієї території немає.
Фото - Ігоря Луценка
Володимир Бойко, журналіст, правозахисник