» Чимало колишніх прокурорів думають, що 1 вересня настане, і всі одразу поновляться. Так не буде!, – Бонюк

19 серпень 2022, П'ятниця, 02:02

Чимало колишніх прокурорів думають, що 1 вересня настане, і всі одразу поновляться. Так не буде!, – Бонюк

7 Квітня 2021г.
изображение_2021-04-07_092647

Розпочали роботу окружні прокуратури, які було створено вже з урахуванням процесу децентралізації і укрупнення районів. Але порівняно з місцевими прокуратурами, які були раніше, кількість окружних збільшилася.

 Про те, який вигляд нині має "карта" прокуратур, скільки тепер доведеться проїхати кілометрів, щоб до них дістатися, чому депутати хочуть змінити вимоги до кандидатів на посади прокурорів і яким чином зможуть повернутися ті, хто не пройшов атестацію, але виграв суд, в інтерв’ю Цензор. НЕТ розповів начальник Департаменту кримінально-правової політики і захисту інвестицій Офісу Генпрокурора Олексій Бонюк.

"СУТО МАТЕМАТИЧНО КІЛЬКІСТЬ ОКРУЖНИХ ПРОКУРАТУР ЗБІЛЬШИЛАСЯ, АЛЕ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСАД ПОМЕНШАЛО"

– Розпочали роботу окружні прокуратури, які було створено замість місцевих. Це відбулося вже після укрупнення районів. Як саме змінилася "карта" прокуратур і як людям тепер зрозуміти, куди саме потрібно звертатися? На що орієнтуватися?

– Тепер назву прокуратури прив’язано до адміністративно-територіальної одиниці, тобто до назви населеного пункту, в якому вона розташована. Загалом людям буде легше орієнтуватися. Особливо це стосується міст, де раніше місцеві прокуратури було позначено номерами. Я, наприклад, проживаючи в Шевченківському районі Києва, не знав, під яким номером наша прокуратура. Думаю, ви теж.

Ще один важливий момент. Людям не потрібно буде бігати різними приміщеннями прокуратур, щоб отримати необхідний документ. Раніше було більше відділень і менше прокуратур. Зараз ми продумали, де краще територіально розмістити керівників, щоб спростити доступ.

Суто математично кількість окружних прокуратур збільшилася, але адміністративних посад поменшало. Тож теза про те, що прокуратура стане ближчою до людини, набуває практичного змісту. Країна отримує прокуратуру європейського зразка.

– Функціонал прокуратури під час реформи змінився?

– У результаті реформи функціонал прокуратури істотно обмежився. Але оскільки основний стосується кримінальних проваджень, нам було важливо сформувати прокуратури так, щоб прокурорів на місці було більше, а відповідно людям – простіше потрапити до них на прийом, якщо вони потерпілі в цих провадженнях і вважають, що їхні права порушено.

– Можете трохи докладніше пояснити цю математику? Як це працюватиме на практиці?

– Місцевих прокуратур було 155 (з урахуванням окупованих територій – 178). Відповідно було 317 відділів цих прокуратур. Там працювали прокурори, але не було керівника, тобто до людини, яка може підписати документ, подекуди потрібно було їхати 100 кілометрів.

Ми врахували конфігурацію об’єднаних громад і так визначали приміщення, де буде знаходитися керівник окружної прокуратури, щоб такі відстані більше нікому не доводилось долати.

Нині створено 181 окружну прокуратуру (з урахуванням окупованих територій – 193). І зменшено кількість відділів. Тепер їх 252. Деякі відділи ми зробили окружними прокуратурами. З огляду на те, що це не вимагає додаткових витрат бюджетних коштів, таке рішення логічне.

– Як оцінюватиметься ефективність роботи прокурора? В цьому сенсі щось змінилося?

– Так. Оцінювання прокурорів проводитиметься в два етапи. Річна оцінка буде виставлятися за сталими показниками. Прокурор буде оцінювати себе сам, а також оцінку виставить його керівник. Ця оцінка впливатиме на розмір премії.

Окрім того, раз на чотири роки оцінюватиметься якість роботи прокурора у кримінальних провадженнях на відповідність чітко визначеному стандарту якості.

– Мені, до речі, сподобалася ініціатива першого заступника прокурора Тернопільської області Олександра Божка, який в інтерв’ю "Цензор.НЕТ" розповідав, що дав низку письмових доручень через систему електронного документообігу керівникам усіх підрозділів. Одне з них – надавати йому впродовж 5 робочих днів копії усіх постанов про закриття проваджень, про відмову в задоволенні клопотань, постанови про виділення в окреме провадження тощо. Це мінімізує схеми, до яких звикли правоохоронці в регіонах і захищає права людей.

– Так, це справді гарна ініціатива. Загалом сьогодні ми збираємо кращі практики, щоб їх узагальнити.

Для нас важливо виокремити проблему і на неї відреагувати. Наприклад, очолюючи зараз Департамент, який, окрім реформи, займається і захистом інвестицій, розумію, що у законодавстві є істотна прогалина, яка не дозволяє прокурорам закривати провадження. З одного боку, провадження може бути важливим для людини, коли вона потерпає, але коли когось навмисне переслідують, прокурор залежний від правоохоронного органу. Він не може закрити провадження без підозрюваних. Такі провадження можуть "висіти" тривалий час. Це треба виправляти.

– Хто оцінюватиме роботу прокурорів на відповідність стандарту якості й на якому рівні?

– Ми започатковуємо зараз цілу систему оцінювання прокурорів. Вона полягатиме в тому, що будуть відбиратися найдосвідченіші прокурори, які матимуть змогу дивитися вже завершені провадження інших прокурорів і оцінювати їх. Висновки прокурорів-експертів додатково перевірятимуть спеціальні комісії.

– Що входитиме до такого висновку?

– Це буде загальна резюме-оцінка по певній кількості проваджень. Звісно, що перевірки будуть вибірковими, все проаналізувати просто фізично немає змоги.

– А ці прокурори мають бути вищими за посадою?

– Ні, тут важливий досвід роботи. Прокурорів-експертів відбиратимуть на конкурентних засадах.

– Вони працюватимуть у різних регіонах з прокурорами, яких перевіряють?

– Так, аби уникнути суб’єктивізму.

– Вони знатимуть, кого саме оцінюють?

– Хороше питання. Поки що воно відкрите. Можливо, ви маєте рацію, і варто деперсоналізувати особу, яку перевіряють, щоб ще й таким чином зробити оцінювання більш об’єктивним. Обговоримо з колегами.

– Наведу приклад із життя. Донька навчається в університеті, і під час сесії їх попросили оцінити письмові роботи одне одного. Але вони не знали, хто саме і кого оцінює. Це непогана практика.

– В академічному середовищі такий підхід уже давно застосовують. Найкраще, що є в інших інституціях, ми будемо переймати й адаптовувати для органів прокуратури.

– Як плануєте формувати комісії, які перевірятимуть висновки, зроблені прокурорами-експертами? Буде конкурс?

– Так, конкурс буде. Можливо, в комісії увійдуть і експерти не із системи – з наукового, громадського середовища.

– Навіщо? І як бути з таємницею слідства, якщо йдеться про конкретні провадження?

– Звичайно, ні про яке розкриття таємниці слідства тут не йдеться. Комісії читатимуть лише висновок прокурорів-експертів. Але залучення науковців, представників громадських організацій допоможе, як на мене, досягати збалансованої оцінки.

– Коли маєте визначитися щодо всіх цих питань, пов’язаних із оцінюванням?

– Ми саме зараз над цим працюємо. Щодо річної системи оцінювання, то робоча група вже вийшла на форму. Вона буде дуже проста, невелика, але змістовна.

Чотирирічна складніша, ще обговорюємо. У нас рубіж реформи, формально визначений законом, це 1 вересня цього року. Але створення правил триватиме ще довго.

Що істотно може вплинути на відчуття присутності прокурора, його роль у системі кримінальної юстиції? Це імплементація конституційної функції. На рівні Конституції за прокурором закріплено, що він організовує кримінальне провадження. Приклад з Божком, який ви навели, це ситуація, коли прокурор контролює, яке провадження закрите і чому. Важливо також визначати, яка категорія справ пріоритетна на даному етапі, визначати спільні показники. Не орієнтуватися лише на розкриття. У нас може бути багато справ розкрито, але вони не йдуть до суду і немає вироків. І люди залишаються потерпілими дуже довго. Коли прокурор буде на рівні імплементованого закону відповідати за організацію досудового розслідування, істотно посилиться його роль, значимість у процесі й відповідальність. Ефективність функціонування системи щодо конкретної людини теж буде змінено. Люди це точно відчують.

– А що саме ви хочете змінити у законодавстві?

– Це ще обговорюється і на рівні Офісу Генерального прокурора, і з депутатами.

"ЦЕЙ КОНКУРС В САП СКЛАДНІШИЙ ЗА ТОЙ, ЩО БУВ 2015 РОКУ"

– Коли розпочнеться оцінювання роботи прокурорів?

– Щорічне оцінювання запустимо цього року.

– Можуть звільнити прокурора в результаті такого оцінювання?

– Ні. Звільнити можна виключно за наслідками застосування дисциплінарної процедури.

– Тобто воно впливатиме лише на премії?

– Річне оцінювання – на премії, чотирирічне – на якість роботи. Максимальний розмір премії – 30%.

Це дуже сильний мотиватор. За європейськими стандартами в результаті оцінювання не може наступати звільнення. Звичайно, якщо перевірка виявить істотні порушення, наслідки будуть відповідними.

– Не розумію сенсу роботи таких комісій. Що вони робитимуть? Читатимуть нотації прокурорам?

– У мене теж була спочатку така ідея, як у вас, звільняти в результаті оцінки (посміхається, – авт.). Але загальновизнаний в Європі стандарт не дозволяє цього робити. Тут головне – мотивація до якісної роботи, а не покарання. Але повторюся: якщо буде знайдено суттєві порушення, ці матеріли мають передати на розгляд дисциплінарної комісії. Та таке рішення не може приймати одна особа, це вирішуватимуть члени комісії. Те ж саме з премією. Тому передбачено участь у щорічному оцінюванні кількох осіб. Ми маємо унеможливити розправи з незручними керівництву прокурорами на місцях.

– Яка ситуація з кадрами? Коли ми спілкувалися з заступником Генерального прокурора Максимом Якубовським, зрозуміла, що в деяких регіонах дефіцит, зокрема, з напряму, який він курирує. Тому що багатьох під час атестації довелося звільнити. А що з окружними прокуратурами? Є кому ходити в суди і здійснювати процесуальне керівництво в кримінальних провадженнях?

– Лише 45% прокурорів залишилося в Офісі генпрокурора, 67% – на рівні областей і 66% – в окружних прокуратурах. Через пандемію триває доатестація, і цей відсоток може змінитися, але не значно. Наразі в окружних прокуратурах майже 2 800 вакансій. Але позиція Офісу Генпрокурора тверда: після 1 вересня ті, хто не пройшов атестацію, не будуть призначатися на посади. Такого, як було в 2015 році, не повториться. Депутати готують відповідні законодавчі зміни.

– Про це поговорімо окремо. Скажіть, що робиться для заповнення вакансій?

– На доручення Генерального прокурора буде проведено донабір. У кілька етапів. Спочатку на 500 вакансій. Нині він проходитиме за старими правилами. Та ми сподіваємося, що їх вдасться змінити і прискорити процес набору. Нещодавно, на засіданні Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, схвалено ініціативу, яка значно прискорить процес донабору. Нині одна з вимог – кандидат повинен мати дворічний стаж роботи юристом. Її запропоновано замінити на стажування в окружній прокуратурі строком від пів року до року на посаді прокурора-стажиста з обмеженим функціоналом. Це дасть змогу випускникам юридичних факультетів отримати практичний досвід. Наприклад, прокурор-стажист зможе ходити в суд і підтримувати обвинувачення за простими категоріями проваджень.

– Наскільки збільшено заробітну платню прокурорів окружних прокуратур?

– Якщо дуже просто говорити, то в середньому десь у 2-2,5 раза. Прокурори, які мають вислугу, отримуватимуть близько 30-40 тисяч гривень.

– Коли змінювали назву Генеральна прокуратура на Офіс Генпрокурора, це робилося й для того, щоб ті, хто судитиметься через звільнення, не могли повернутися. З судових рішень стає зрозуміло, що зміна назви не відіграла насправді значної ролі. Скільки подано позовів і скільки з них задоволено судами?

– У провадженні судів перебуває 1 786. Якщо йдеться про рівні оцінювання, то найбільше позовів – це 50% – подано про відновлення на посадах в Офісі Генпрокурора.

Судами розглянуто 695 справ, з них відмовлено в задоволенні у 195 позовах, залишено без розгляду – 7, задоволено – 455. Верховним Судом прийнято 1 остаточне рішення. В апеляційному порядку оскаржено 274 судових рішень, в касаційному – 77. Готується 102 процесуальні документи на судові рішення, якими задоволено позови прокурорів.

Ми займаємо чітку позицію: всі ці вимоги про поновлення на посадах прокурорів, які не пройшли атестацію, незаконні. Багато хто з колишніх прокурорів думає, що 1 вересня настане, і всі одразу поновляться. Ні, так не буде!

– Тому що припиниться робота комісій, а рішення суду треба виконувати?

– Так, але на відміну від ситуації, яка була в 2015 році, наразі запропоновано не просто продовжити роботу комісій, а зробити так, щоб вони працювали на постійній основі. Відповідний законопроєкт уже у Верховній Раді. Атестація буде обов’язковою умовою.

Наприклад, нещодавно в атестації взяли участь 2 прокурори, які були люстровані. Один із них виграв у Європейському суді з прав людини, інший – національний суд. Тобто, хочете працювати в прокуратурі – проходьте атестацію!

– Поговорімо про конкурс на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Вам не здається дискримінаційною норма закону, що в конкурсі не можуть брати участь ті, хто працював в антикорупційних підрозділах у 2010-2015 роках? А як бути, якщо людина працювала в органах прокуратури, але здійснювала нагляд за такими підрозділами в правоохоронних органах? Чому їй мають відмовити?

– Так передбачено законом. Особи, які працювали за тієї влади, не можуть брати участь у конкурсі.

– А якщо вони висококласні фахівці і продовжують працювати уже за цієї влади і проходили конкурси на інші керівні посади?

– До цієї норми є багато питань. Але комісія в усіх випадках приймала колегіальне рішення щодо того, як її застосовувати. Ми не втручаємося в роботу комісії, вона повністю автономна. Наш функціонал зводиться винятково до того, що на підставі рішення комісії було створено робочу групу, яка складається з працівників Офісу Генпрокурора і експертів, які допомагають суто консультаційно.

Загалом цей конкурс складніший за той, що був 2015 року.

– Чим саме?

– По-перше, додався окремий етап перевірки доброчесності. І перед ним – психофізичне дослідження з використанням поліграфа. Це як пролог до перевірки доброчесності.

По-друге, дуже важливий для розвитку прокуратури загалом етап – це написання фінального практичного завдання. Для тих, хто претендує на керівну посаду, буде два практичних завдання. Йдеться про посади керівника САП і заступника. Перше завдання – щодо знання законодавства і досвіду його застосування, друге завдання буде стосуватися наявності у кандидата управлінських компетенцій. Це така новела. І зараз ми дуже уважно спостерігатимемо за цим етапом. Цей досвід будемо використовувати в майбутньому для доборів на адміністративні посади в органах прокуратури.

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram