19 лютого 2019 року Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у задоволенні позову прокуророві, який не погоджувався з рішенням КДКП про звільнення його з посади, - пише Резонанс із посиланням на Судово-юридичну газету.
До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшла дисциплінарна скарга від громадянина на прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, який нібито вимагав безоплатного отримання дров із лісових запасів державного лісозаготівельного підприємства і з метою отримання цієї неправомірної вигоди інформував працівника лісгоспу про хід досудового розслідування, до якого останній мав пряме відношення.
У СВ Дергачівського відділу поліції перебуває кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 КК України (хуліганство, вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень). Вказаний прокурор був процесуальним керівником у цьому провадженні і в подальшому мав би виступати державним обвинувачем у суді. Натомість він інформував обвинуваченого про перебіг кримінального провадження, неодноразово попереджав його про проведення з ним слідчих дій. Більше того, він особисто передавав йому копії процесуальних документів, відеозапис з реєстратора потерпілого та копії протоколів допиту понятих при огляді місця події. При цьому вказані факти мали місце ще до набуття особою статусу підозрюваного.
Скаржник пояснив, що з прокурором він був раніше знайомий, а коли той став процесуальним керівником у його кримінальному провадженні, став звертатися з приводу безоплатного отримання дров в ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція». Втім, позивач, який у цьому лісгоспі працював, відмовив прокурору, пояснивши, що дрова можна лише офіційно придбати. На підтвердження своєї позиції скаржник надав роздруківки листування з прокурором у програмі Viber, з якого видно, що останній вимагав отримання дров із лісових запасів державного лісозаготівельного підприємства. Також посадовець писав, що здійснює процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні саме для того, щоб контролювати його хід та мати доступ до матеріалів, а також вказував, що вже передав фігуранту провадження окремі докази (відеозаписи).
Комісія встановила, що телефон абонента, з яким здійснено листування у месенджері, дійсно належить вказаному прокурору. Крім того, скаржник надав флеш-носій із записами телефонних розмов між ним та нібито прокурором, відповідно до яких останній обіцяє передати йому відеозаписи з місця події з реєстратора потерпілого у даному кримінальному провадженні.
Прокурор пояснив, що справді телефонував працівнику лісництва з приводу офіційного придбання дров для свого знайомого, і той надав йому інформацію про ціну та доставку дров. Підтвердив прокурор і спілкування зі скаржником у месенджері, проте заявив, що це листування в його телефоні відсутнє, і він не може стверджувати, що повідомлення, наявні в роздруківці, дійсно мали місце.
Таке пояснення Комісія оцінила критично і сприйняла як намагання прокурора уникнути відповідальності. Інформування фігуранта про хід досудового розслідування і передачу будь-яких доказів та відеозаписів по кримінальному провадженню до оголошення підозри прокурор заперечив.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів вирішила звільнити вказаного прокурора з органів прокуратури, оскільки його позаслужбові стосунки з учасником кримінального провадження суперечать Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.