20 травня 2019 року Печерський районний суд Києва розпочав обрання міри запобіжного заходу в.о. голови ДСЗУ та іншим фігурантам справи про корупцію у Державної служби зайнятості України. За даними Резонансу, одному із підозрюваних суд обрав заставу у 9,6 млн грн. До посередника хабарництва застосували домашній арешт.
В.о. голови відомства - застава у 20 млн грн.
Напередодні правоохоронці поінформували, що трьом затриманим готується повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу.
Нагадаємо, за даними ДБР 16 травня було «задокументовано передачу 480 тисяч гривень за підписання акту виконаних робіт з будівництва Житомирського центру зайнятості – заступнику начальника управління організації матеріально-технічного забезпечення ДСЗУ».
17 травня Держбюро розслідувань повідомило про затримання «учасників злочинної групи у складі в.о. Голови Державної служби зайнятості України, інших керівників та службових осіб цієї установи, які систематично вимагали та одержували неправомірну вигоду під час фінансування за договорами будівництва та капітального ремонту підпорядкованих центрів зайнятості в регіонах».
Досудове розслідування у цьому провадженні здійснюється слідчими теруправління ДБР у Києві, за процесуального керівництва – військової прокуратури Центрального регіону України та оперативного супроводу Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
РУКОВОДИТЕЛЬ ГОССЛУЖБА ЗАНЯТОСТИ ЗАДЕРЖАН ПРИ ПОЛУЧЕНИИ ОТКАТОВ
Керівник Науково-консультативної Ради при ДБР, заслужений юрист України Микола Хавронюк запевнив Резонанс щодо підслідності справи Валерія Ярошенка і Ко - Державному бюро розслідувань, а не НАБУ та САП.
- Якщо він є державним службовцем, посада якого належить до категорії "А", то це підслідність НАБУ. Але ЗМІ про цей його статус не повідомляли, а в його декларації взагалі зазначено - "Посадова особа юридичної особи публічного права". Тобто, можливо, він і не є держслужбовцем. Друга ознака - розмір предмета злочину - 500 тис грн. Також не відповідає критеріям ст. 216 КПК щодо підслідності НАБУ, - вважає доктор юридичних наук, співавтор проекту Закону «Про Держане бюро розслідувань» професор Хавронюк.
- Державна служба зайнятості, як центральний орган державної виконавчої влади, була ліквідована постановою КМУ № 90 від 4.03.2014 року. Те, що від неї залишилось, є "централізованою системою державних установ", тобто, юридичних осіб публічного права. Відтак, ДБР обгрунтовано розслідує це кримінальне провадження, так як ні по сумі (960,5 тис грн), ні по належності до категорії «А» держслужби в.о. керівника ДСЗУ не підпадає під ознаки ч. 5 ст. 216 КПК України, - у свою чергу сказав Резонансу почесний працівник прокуратури України, адвокат Анатолій Маркевич.
Водночас екс-заступник військового прокурора Центрального регіону України, полковник юстиції запасу Маркевич додав: "Щодо процесуального керівництва цим розслідуванням військовою прокуратурою - тут дійсно є питання. Вона взагалі-то уповноважена процесуально керувати розслідуваннями у військових злочинах, якими тут і не пахне. Скоріш за все, в цю справу військова прокуратура влізла виключно, щоб попіаритись. Процесуально керувати цим розслідуванням мала б територіальна прокуратура".
Резонанс: Чи вплине це порушення на судову перспективу цієї справи?
Анатолій Маркевич: Порушення підслідності могло б стати перешкодою для визнання доказів допустимими і виправдання осіб, як це неодноразово було у практиці військової прокуратури. Але питання процесуального керівництва не є настільки важливим, щоб могли стати підставою для розвалу справи. Тому військова прокуратура, отримавши за порушення підслідності кілька виправдальних рішень, заради піару тепер бавиться лише з процесуальним керівництвом.