21 травень 2024, Вівторок, 20:17

Комітет із нацбезпеки Ради може викликати представника МЗС через обмеження консульських послуг – нардепка

24 Квітня 2024г.


Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки та розвідки може викликати представників Міністерства закордонних справ для роз’яснення розпорядження про призупинення надання консульських послуг для чоловіків за кордоном. Про це в ефірі Радіо Свобода «Свобода.Ранок» сказала членкиня комітету Соломія Бобровська («Голос»).

За її словами, це питання є в компетенції комітету, тому що за час роботи над законопроєктом МЗС не подавало коментарів та правок.

«МЗС я не пригадую на жодному комітеті, з приводу коментарів і правок, які б відносилися до законодавства, до змін закону про мобілізацію. Тому я думаю, що ми на найближчий комітет їх (МЗС – ред.) викличемо, щоб вони пояснили, що за збурення, про яке вони нас не попереджали», – сказала Бобровська.

Народна депутатка назвала розпорядження міністерства «напівзаконним»:

«За три місяці фактично незаконно чи напівзаконно видали таке розпорядження, яке має сумнівний результат, адекватність і зміст».

Читайте також: Це «тимчасовий крок» – МЗС про обмеження консульських послуг для чоловіків за кордоном

Бобровська наголошує, що після набуття чинності закону про мобілізацію, тобто після 18 травня, у чоловіків призовного віку є два місяці на оновлення військово-облікових даних.

Вона зазначає, що обмежень на надання консульських послуг не мало б бути до цього терміну. Парламентарка нагадує, що закон набуває чинності за місяць, а відтоді військовозобов’язані матимуть ще 60 днів, щоб оновити свої дані в територіальних центрах комплектування або в електронному кабінеті.

«Міністерство оборони слізно обіцяло одну річ, що ті люди, які фізично не можуть прийти у військкомати, або які хочуть не йти у військкомат, (могли – ред.) зробити електронний кабінет, зареєструватися внести свої дані, отримати штрих-код чи QR-код, і з ним приходите в телефоні і показуєте в консульстві, і це є підставою для вас отримати консульські дії», – каже Бобровська.

Вона стверджує, що основною метою змін у законодавстві було не заборонити консульські дії, а забезпечити максимальній кількості чоловіків і жінок можливість стати на військовий облік, «щоб побачити в принципі загальний ресурс, який є в України, поза Україною».

Читайте також: Брак людей і боєприпасів – що говорять бійці і як це впливає на фронт?

Напередодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підтвердив повідомлення про зупинку в наданні консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном. Згодом МЗС роз’яснило, що ці заходи є тимчасовими.

Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.

Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.