Скандали довкола тіньової торгівлі у столиці набули нового розвитку
У Києві продовжується боротьба з незаконною торгівлею та тіньовим сектором роздрібної торгівлі, що часом супроводжується низкою гучних скандалів на найвищому рівні. Втім, як повідомляють проінформовані джерела в правоохоронних органах, однією з головних перешкод у цьому стала політична воля і спроба партії влади залишити під своїм контролем цей сегмент міського бізнесу, прикриваючись нібито захистом бізнесу та збереженням робочих місць. Про це йдеться у публікації "Наголосу".
Про що саме мова
У засобах масової інформації вже не один рік зустрічаються матеріали, що нинішній очільник Офісу президента Андрій Єрмак нібито все ніяк не може позбутися свого “ларьочного” минулого.
Так, нагадаємо, 9 лютого 2022 року при отриманні хабаря в 1,2 млн грн НАБУ затримало депутата Київради від президентської партії “Слуга народу” Владислава Трубіцина, який очолював комісію з питань підприємництва та благоустрою. Слідчі повідомили, що цей обранець-“слуга” очолював групу осіб, серед яких були керівники столичних КП, яка організувала схему одержання хабарів за перемогу в електронних торгах на право розміщення МАФів та їхньої подальшої безпроблемної роботи.
За інформацією журналіста Юрія Бутусова, затриманий депутат Трубіцин був близькою людиною керівника Офісу президента Андрія Єрмака та на той момент очільника Київської ОДА Олексія Кулеби (раніше він був заступником голови КМДА та директором міського департаменту доброустрою).
Фото: Владислав Трубіцин
“Хабарники вимагали гроші від підприємця за видачу річного дозволу на роботу для мережі МАФів – “черепашок”, для ведення торгівлі у центрі Києва. Трубіцин – ключова людина у видачі дозволів на МАФи в Києві. Це людина пов’язана з главою Офісу президента Андрієм Єрмаком, який до свого походу в політику займався як юрист та лобіст оформленням дозволів на МАФи, літні майданчики ресторанів та об’єкти нерухомості у Києві. Саме Єрмак, за словами міського голови Києва Кличка, призначив свою людину Олексія Кулебу на посаду начальника департаменту благоустрою Києва. Трубіцин був безпосередньо пов’язаний і з Кулебою, і з Єрмаком“, – заявляв Бутусов.
В 2023 році правоохоронці завершили розслідування цієї кримінальної справи, а обвинувальний акт стосовно Трубіцина та ще п’ятьох фігурантів схеми передали до Вищого антикорупційного суду. Але після того, як Трубіцину вдалося вийти з-під арешту під заставу, він втік з України за кордон.
Минулого року Вищий антикорупційний суд заочно арештував цього депутата Київради. Також ВАКС за клопотанням Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосив Трубіцина у міжнародний розшук.
Що відбувається сьогодні з кіосковою МАФією в Києві
Гучний корупційний кейс Трубіцина підтвердив відому всім аксіому, що безкарність породжує все нові злочини. І тіньові ларьочні потоки у Києві, схоже, намагаються очолити нові люди. За оперативною інформацією, у цьому контексті називається прізвище керівника фракції “Слуга народу” у Київраді Андрія Вітренка, який де-факто отримав від Трубіцина естафетну паличку “кришування” кіоскового бізнесу в столиці.
Не лишнім буде нагадати, що зараз у міськраді Вітренко очолює бюджетну комісію, тобто має доступ до багатомільярдних фінансових інструментів. Попри те, що “слуги” у міськраді перебувають в опозиції до мера Києва Віталія Кличка та більшості у Київраді, ця посада дає “СН” додаткові важелі впливу на весь депутатський корпус.
Втім, попри постійний кошмаринг колег та критику влади міста, політично Вітренко періодично зазнає знакових невдач на рівні Київради. Зокрема в контексті кіосків у квітні 2023 р. КМР повторно провалила проєкт “ларьочного” рішення, співавтором якого виступав очільник міських “слуг”.
Йшлося про введення свого роду мораторію на демонтаж МАФів у місті. Свої голоси за той документ віддали лише 20 депутатів (необхідний мінімум голосів для прийняття рішення – 61). Попереднє подібне кіоскове голосування в Київраді теж провалилося. Тоді проєкт рішення зібрав у сесійному залі лише 25 голосів.
Свою позицію Вітренко пояснював нібито бажанням відстояти інтереси малого та середнього бізнесу у столиці і тим, що деякі демонтовані ларьки нібито належать ветеранам війни та бійцям, які зараз беруть участь у війні з “кацапом”.
Але ця скандальна історія має і зворотній бік. Чи не є такий політичний курс Вітренка і слуг залишити в столиці непрозорі умови розміщення тимчасових споруд? Адже до нового витка скандалу з МАФами у Києві міська влада пішла шляхом е-торгів прав оренди та дозволами. Та взагалі, як повідомляють джерела у міськраді, позиція Кличка — повністю поступово перевести питання розміщення ларьків в Prozorro.
Цілком зрозуміло, такі правила гри по-новому не подобаються тіньовому сегменту роздрібної торгівлі: тоді всім торгівцям прийдеться офіційно витрачати чималі кошти за право торгівлі. А не так, як було раніше і частково продовжується зараз: попри зачистку Києві від МАФів, вони з’являються знову, а корупційні потоки осідають у кишенях умовних трубіциних чи вітренків.
До чого тут Єрмак?
Якщо в тезу про Єрмака-держзрадника пересічні громадяни вірять з натяжкою (такі публікації мають ознаки пропаганди опонентів центральної влади), то корупційна складова очільника Офісу виглядає більш реалістичною. Адмінресурс очевидний: фактично друга людина в країні підтримує свого голову фракції у КМР, щоб тиснути на Кличка та відстоювати свої політичні та бізнес-інтереси. Тим паче тема кіосків для Єрмака не нова.
Фото: Андрій Єрмак
Як відомо, ще при мері Києва Черновецькому в місті теж намагалися переділити ринок кіоскової торгівлі. Більшість МАФів тоді також були встановлені без будь-яких дозволів, тому після масового демонтажу прогнозовано теж здійнялася хвиля протестів кіоскерів (як часом відбувається і зараз). Торгівці не хотіли втратити свої МАФи (читай — чималі доходи від торгівлі, адже фінанси проходили повз міський бюджет), хай навіть вони були незаконно встановлені.
Тому ще у той час власники кіосків почали шукати форм самоорганізації, стали виникати різні структури. Однією з них була така собі ГО “Асоціація власників малого бізнесу та малих архітектурних форм”. Вона, наприклад, оскаржувала рішення Київради про заборону торгівлі алкоголем і тютюном в кіосках. Керував цією ГО ніхто інший як Андрій Єрмак. В 2012 році при голові КМДА Олександрі Попові Єрмак навіть входив до координаційної комісії при адміністрації щодо ларьків.
За інформацією низки авторитетних ЗМІ, тоді головним підсумком роботи цієї комісії стало запровадження річного мораторію на знесення будь-яких МАФів (аналогічну заборону і намагається зараз лобіювати Вітренко). Також був запропонований порядок видачі дозволів уже існуючим точкам. Але для отримання документів необхідно було потрапити в список, який у ручному режимі складали в профільному департаменті КМДА.
Деякі учасники ринку МАФів зізнавалися журналістам, що на той час ГО Єрмака, яка відстоювала інтереси власників кіосків, почала займатися ще і “юридичним супроводом”. При цьому за деякими повідомленнями “група Єрмака” мала окремий прайс, де ціна юрпослуг залежала від рівня незаконності встановленого МАФа. Сам Єрмак, звісно, таку інформацію категорично заперечував.
Таким чином, є досить очевидні і обґрунтовані підозри, що Андрій Вітренко у міськраді діє не як самостійний гравець і має певне зелене політичне світло, так би мовити, “згори”.
Ймовірно, невдовзі антикорупційні органи країни ошарашать суспільство черговим викриттям нових схем і хабарників. Цілком можливо, що серед них опиняться і відомі всім прізвища впливових “слуг”.
Нагадаємо, тим часом комунальні служби міста продовжують боротьбу з незаконною торгівлею. Так, протягом 2023 року в столиці демонтували близько 2 тисяч елементів стихійної торгівлі (лотки, намети, парасольки, столи тощо). Окрім того, комунальники прибрали близько 1350 тимчасових споруд, 702 засоби пересувної торгівлі та майже 930 інших незаконно розміщених об’єктів.
За даними Департаменту територіального контролю Києва, демонтаж незаконних тимчасових споруд, особливо поблизу станцій метро, продовжився і з початку 2024 року.