27 березень 2024, Середа, 00:01

Перешкоджання журналістській діяльності: позиція ККС ВС

7 Жовтня 2020г.
07a54e171897ea1d4529fa4f290bf4be767b04b6

Журналіста, що проводив перевірку повідомлення про жорстоке поводження з тваринами, побили на території КП: Верховний Суд розглянув справу.

Про це повідомляє Резонанс 7 жовтня із посиланням на Судово-юридичну газету.

Хто є журналістом у розумінні Кримінального кодексу? Дане питання у своїй постанові від 19 серпня 2020 року по справі №214/4970/18 роз’яснив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду.

Обставини справи

Чоловік, який пізніше був засуджений, перебуваючи за місцем своєї роботи в Комунальному підприємстві «Швидкісний трамвай», вчинив дії, направлені на перешкоджання законній діяльності потерпілого, який працював на посаді журналіста ТОВ «Адвансед Медіа Групп» інтернет видання «Перший Криворізький» та виконував редакційне завдання за фактом повідомлення про жорстоке поводження з тваринами. А саме, пізніше засуджений, використовуючи брутальну лайку, вимагав у потерпілого покинути територію вищезгаданого комунального підприємства та припинити відеозйомку.

Після цього чоловік у ході словесного конфлікту з працівником медіа наніс один удар рукою в обличчя потерпілого, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження.

За вироком Саксаганського райсуду Кривого Рогу від 29 березня 2019 року чоловіка було визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 171, частиною 1 статті 125 КК, та призначено йому покарання: за частиною 1 статті 171 КК – у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 850 грн; за частиною 1 статті 125 КК – у виді громадських робіт на строк 200 годин.

Шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, чоловіку остаточно визначено покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.

Вироком Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року вирок місцевого суду у частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий, яким чоловіку призначено покарання: за частиною 1 статті 171 КК – у виді обмеження волі на строк 1 рік; за частиною 1 статті 125 КК – у виді громадських робіт на строк 200 годин.

Шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

Вимоги касаційної скарги

У касаційній скарзі захисник в обґрунтування своїх вимог стверджує, що місцевий суд дійшов неправильних висновків щодо наявності в діях його підзахисного складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 171 КК, оскільки належним чином не перевірив, чи є потерпілий журналістом, чи є ТОВ «Адвансед Медіа Групп» засобом масової інформації, чи було здійснення журналістської діяльності під час подій 18 липня 2018 року законним та чи міг засуджений усвідомлювати факт того, що потерпілий дійсно є журналістом, який здійснює законну журналістську діяльність.

Крім того, стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 419 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки не містить докладних мотивів прийнятого рішення, що призвело до призначення його підзахисному покарання, яке є явно несправедливим внаслідок суворості, за доводами апеляційної скарги прокурора.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів ККС ВС дійшла до таких висновків.

Преса відіграє суттєву роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема щодо репутації та прав інших осіб, тим не менш її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань загального інтересу (пункт 37 рішення Європейського суду з прав людини від 24 лютого 1997 року у справі "Де Гаєс і Ґійзелс проти Бельгії" (De Haes and Gijsels v. Belgium)).

Частина 1 статті 171 КК встановлює відповідальність за незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв`язку із своєю професійною діяльністю, незаконну відмову у доступі журналіста до інформації, незаконну заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб`єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і винний при цьому повинен усвідомлювати, що своїми діями перешкоджає законній діяльності журналіста, передбачає суспільно небезпечні наслідки таких дій і бажає їх вчинити.

З об`єктивної сторони перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності є діянням, що неправомірно ускладнює або унеможливлює здійснення такої діяльності.

Потерпілим від злочинів, передбачених статтею 171 КК, є журналіст.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», на яку посилається захисник в касаційній скарзі, журналіст - це творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов`язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України.

Проте, згідно з приміткою до статті 345-1 КК під професійною діяльністю журналіста у статтях 171, 345-1, 347-1, 348-1 КК слід розуміти систематичну діяльність особи, пов`язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.

Аналізуючи два наведених вище визначення понять «журналіст», Суд вбачає, що поняття, зазначене у примітці до статті 345-1 КК, є значно ширшим, аніж в Законі України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів».

По-перше, законодавець поклав в основу визначення даного поняття у КК функціональний аспект професії журналіста, тобто статус журналіста пов`язується з діяльністю, яка має ознаки зазначені у примітці до статті 345-1 КК, а не займаною посадою.

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram