25 лютий 2024, Неділя, 21:28

Порівняно з груднем 2022-го зростає критика органів влади, абсолютну довіру зберігають ЗСУ – опитування

18 Грудня 2023г.


В українському суспільстві нині порівняно з груднем 2022 року зросла критика органів влади, свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

«Зокрема, частка тих, хто довіряє Верховній Раді, знизилася з 35% до 15%, а частка тих, хто не довіряє – зросла з 34% до 61%. Довіра до уряду знизилася з 52% до 26%, недовіра – зросла з 19% до 44%», – йдеться в дослідженні.

Як зауважують соціологи, хоча у випадку президента також є низхідна динаміка, проте він зберігає переважну довіру серед української громадськості.

«Так, наразі 62% довіряють президенту, а не довіряють – 18%. У грудні 2022 року 84% довіряли президенту, не довіряли – 5%. Відповідно, якщо баланс довіри-недовіри у грудні 2022 року для президента становив +80%, то зараз він становить +42%. Тобто, з одного боку, бачимо суттєве зниження, але, з іншого боку, він залишається однозначно позитивним із значним переважанням тих, хто довіряє президенту, порівняно з тими, хто йому не довіряє», – йдеться в опитуванні.

При цьому, як заявляють автори дослідження, абсолютну довіру в суспільстві зберігають Збройні сили – як і в грудні 2022 року, так і зараз 96% довіряють ЗСУ. Крім цього, 88% українців довіряють головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному (не довіряють – 4%).

«У поточній ситуації важливо розуміти, як «перетинаються» поля довіри до президента і головнокомандувача… Більшість українців – 59% – водночас довіряють і президенту, і головнокомандувачу. Частка українців, які мають поляризовані погляди, є досить невеликою. Так, лише 14% довіряють Залужному і при цьому не довіряють президенту, і лише 1% довіряють президенту, але не довіряють Залужному», – йдеться в повідомленні.

За даними КМІС, трохи знизилася довіра до СБУ, проте наразі більшість українців довіряють їй – 58% проти 16%, які не довіряють (у грудні 2022 року 63% довіряли СБУ, не довіряли – 9%). Водночас більш істотно знизилася довіра до поліції – з 58% у грудні 2022 року до 41% зараз (недовіра зросла з 14% до 29%).

«Критично низькою зі значним погіршенням порівняно з минулим роком є довіра судам і прокурорам. Лише 12% українців довіряють судам і лише 9% довіряють прокурорам. Не довіряють – відповідно, 61% і 64%. У грудні 2022 року судам довіряли 25%, прокурорам – 21%, але більш важливо, що було значно менше (удвічі) тих, хто не довіряв їм», – йдеться в опитуванні.

При цьому зберігається висока довіра до волонтерів – 84% їм довіряють і лише 3% не довіряють (у грудні 2022 року показники були майже ідентичними).

«Значно втратили довіру українські ЗМІ, чиї показники довіри повернулися до рівня грудня 2021 року. Так, за останній рік з 57% до 29% стало менше тих, хто довіряє українським ЗМІ (натомість з 14% до 40% стало більше тих, хто не довіряє їм). Крім цього, стабільно втрачає довіру громадськості Церква. Між груднем 2021 і груднем 2022 року довіра Церкві знизилася з 51% до 44%, між груднем 2022 року і груднем 2023 року – з 44% до 38%», – йдеться в дослідженні.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький у коментарі до опитування зауважив, що наростання критики і зниження довіри до влади, найімовірніше, є наслідком, з одного боку, несправджених очікувань на цей рік і, з іншого боку, претензіями щодо ефективності й прозорості діяльності.

«Важливо, що при цьому критика наразі не переростає у вимоги виборів (зараз абсолютна більшість проти будь-яких виборів), а також що більшість українців зберігають довіру президенту. Президент зберігає високу легітимність, що безумовно потрібно для підтримання керованості державних інституцій у цей складний період і для проведення складних перемовин із Західними партнерами. Принципово важливим результатом є те, що в Україні 59% українців водночас довіряють і президенту, і головнокомандувачу. Українці вимагають єдності і тому дії окремих представників влади зі спроб дискредитації головнокомандувача викликають різке несприйняття в суспільстві», – зауважив він.

Опитування проводилося 29 листопада – 9 грудня 2023 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів і подальшим статистичним зважуванням), опитано 1031 респондента, що живуть у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року).