29 лютий 2024, Четвер, 00:17

проросійські сили у Варшаві провели мітинг біля посольства України. Сталися сутички (фото)

9 Липня 2023г.

Проросійські сили у неділю у польській столиці провели акцію під назвою «Неділя українського рахунку». Як передає кореспондент Радіо Свобода, напередодні вшанування 80-ї річниці Волинської трагедії біля посольства України у Варшаві зібралося близько двох сотень поляків, які війну в Україні вважають «братовбивчою». Вони тримали у руках плакати з гаслами «Це не наша війна», «Росія не є нашим ворогом», «Ні Україні в НАТО і ЄС». «Ні співпраці з Україною, так співпраці з Росією і Білоруссю».

Пікетувальники заявили, що Україна не воює за Польщу, тож Польщі треба боротися за власні інтереси, а не «за українські та американські».

Акцію скликали, зокрема, Польський антивоєнний рух і партія «Фронт», яку очолює Кшиштоф Толвінський, колишній депутат Сейму Польщі.

Організатори кажуть: їхня акція – це своєрідний рахунок, який вони виставили президентові України Володимиру Зеленському за Волинську трагедію і за допомогу, яку українці отримали від Польщі.

Вимоги мітингарів – припинити в Україні культ УПА та ОУН, Бандери та Шухевича, викорінити «бандеризм» і «нацизм», зокрема, червоно-чорну символіку.

Також пікетувальники зажадали від Києва негайно розпочати розслідування і ексгумацію жертв Волинської трагедії, яка, за їхньою версією, стосувалася єврейського, польського, російського, білоруського, словацького, угорського, й українського цивільного населення. Якщо ж цього не станеться, проросійські сили тиснутимуть на владу Польщі або та закрила свій повітряний простір для допомоги Україні, йшлося на акції.

Також польську владу спікери пікету закликали припинити допомагати Україні, бо це, на їхню думку, дуже обтяжує польських платників податків.

До посольства України у Варшаві мітингарі принесли закривавлений дитячий одяг і взуття як символ вбивств, які відбулися на Волині.

За годину після початку акції до українського посольство прийшло кілька молодих українців з синьо-жовтими прапорами і плакатом «Стоп рашизму». Виникла невелика сутичка. Учасники мітингу почали виривати плакат і скандувати «Геть з Польщі». Втрутилася поліція і живим кордоном відгородила прихильників та противників проросійської акції.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, дрібне непорозуміння виникло і між самими учасниками антиукраїнської акції. Декому не сподобався транспарант, на якому було написано «Перемога України – це вшанування і закінчення війни». Врешті, після словесних суперечок банер сховали.

На сам кінець організатори проросійського мітингу закликали своїх прихильників присилати до українського посольства ґудзики, як ще один символ вбивств, які відбулися на Волині 80 років тому.

Волинські події почалися на зламі 1942–1943 років, коли відбулися перші вбивства поляків, а до цього, в 1942 році, передували вбивства українців на Холмщині. Масові акції припинилися восени 1944 року. Унаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, з другого, радянських диверсантів з іншого, загинули десятки тисяч поляків і українців, переважно по селах на західній частині колишньої Волинської губернії з центром у Житомирі. Загалом, протистояння між поляками і українцями завершилося у 1947 році, коли була проведена операція «Вісла», було депортовано українців з території, де вони проживали.

В 1921 році, згідно з Ризьким мирним договором між ІІ Річчю Посполитою і СРСР, колишня Волинська губернія була розділена на Східну та Західну Волинь. Ця остання опинилась у складі Польщі. Сьогодні це Волинська і Рівненська області, та Шумський і Кременецький райони Тернопільської області.

Польський інституту нацпам’яті називає офіційну цифру 100 тисяч загиблих поляків на Волині і у південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої, а також говорить про 5 тисяч убитих українців.

Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч убитих українців і 35-40 тисяч убитих поляків.

Влада України та Польщі визнає наявність складних питань історичної політики, колективної пам’яті та трагічних сторінок минулого обох країн. Водночас із початком повномасштабного вторгнення РФ Київ та Варшава активно співпрацюють у протидії російській агресії. Польща надає значну військову допомогу Україні як у рамках НАТО, так і самостійно. Країна прийняла кілька мільйонів біженців з України.