» Щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень: проблемні питання законодавства та практики

26 октябрь 2020, Понедельник, 14:28

Щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень: проблемні питання законодавства та практики

7 октября 2020г.
367278

Андрій САВЧЕНКО, д.ю.н., професор, начальник відділу Головного слідчого управління ДБР

Олександр САПІН, к.ю.н., с.н.с., слідчий Головного слідчого управління ДБР

Як відомо, 1 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі – Закон № 2617-VIII) у редакції Закону України від 3 грудня 2019 року № 321-ІХ «Про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (набрав чинності 20 грудня 2019 року). Законом № 2617-VIII було концептуально змінено чимало положень нормативно-правових актів, зокрема КК України (229 підпунктів змін у пункті 2) та КПК України (37 підпунктів змін у пункті 3). Загалом Закон № 2617-VIII, зважаючи на його назву, насамперед урегулював застосування положень про особливості кримінально-правової сутності кримінальних проступків, їх досудового розслідування та судового розгляду.

Поряд із цим 3 липня 2020 року в офіційному виданні – газеті «Голос України» (№ 110) – уперше було оприлюднено Закон України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі – Закон № 720-IX). Важливо наголосити, що в розділі ІІ Закону № 720-IX безпосередньо зазначено про таке: «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII».

Попри те, що Закон № 2617-VIII набрав чинності 1 липня 2020 року, уявляється досить суперечливим законодавче твердження про те, що і Закон 
№ 720-IX має набрати чинності саме з цієї дати, тобто раніше, ніж він був насправді опублікований, оскільки такий підхід суперечить положенням ч. 5 ст. 94 Конституції України про те, що «закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування». З огляду на останнє твердження, логічним буде висновок про те, що все ж таки 3 липня 2020 року повинно вважатися датою набрання чинності Законом № 720-IX, який передбачає відповідні зміни не тільки до положень КК України, КПК України та інших нормативно-правових актів, але й до Закону № 2617-VIII.

Проте на теперішній час, через заплутаний характер змін і складнощі технічного характеру стосовно їх внесення у відповідні нормативно-правові акти (особливо, якщо йдеться про електронні варіанти текстів нормативно-правових актів на сайті Верховної Ради України), не всі положення Закону 
№ 720-IX реалізовані необхідним чином.

У зв’язку з цим існує необхідність в уточненні низки принципово важливих положень.

Зокрема, зважаючи на зміни до розділу І Закону № 2617-VIII з 3 липня 2020 року:

– по-перше, не існує ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з назвою «Керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції» та відповідним змістом, а звідси й декриміналізовано «керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» 
(ст. 286-1 КК України). Підкреслимо, що зараз за керування транспортними засобами у нетверезому стані настає виключно адміністративна відповідальність. Водночас в абзаці другому частини першої статті 286 слова «від двохсот до п’ятисот» замінено словами «від трьох тисяч до п’яти тисяч», а слова «або без такого» виключено;

– по-друге, примітка до ст. 45 КК України має бути викладена таким чином: «Примітка. Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368, 368-3 – 369, 369-2, 369-3 цього Кодексу», а це означає, що натепер саме 21 (двадцять одна) стаття КК України передбачає відповідальність за корупційні кримінальні правопорушення, при цьому до останніх належить і декларування недостовірної інформації (ст. 366-1 КК України);

– по-третє, до попередньої редакції приведені санкції у ч. 1 ст. 204, ч. 1 
ст. 209-1, частин 1 і 2 ст. 212, ч. 1 ст. 241, частин 1 і 2 ст. 351 КК України;

– по-четверте, в новій редакції викладено п. 4-1 ч. 1 ст. 3, відповідні положення статей 38, 39-1, 214, 219, 300 та 381 КПК України, а також скасовано попередні зміни до статей 284 та 299 цього Кодексу. Крім того, вказаний Кодекс доповнено статтями 298-1 «Процесуальні джерела доказів у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки», 298-2 «Затримання уповноваженою службовою особою особи, яка вчинила кримінальний проступок», 298-3 «Вилучення речей і документів», 298-4 «Особливості повідомлення про підозру», 298-5 «Порядок продовження, зупинення строків дізнання» тощо.

На додаток до викладеного нагадаємо, що Закон № 720-IX вносить також чимало інших окремих змін і доповнень до КК України та КПК України.

На практиці окреслені вище новели потребують своєї деталізації задля правильного застосування уповноваженими особами органів досудового розслідування норм кримінального та кримінального процесуального законодавства України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень (кримінальних проступків).

У зв’язку з цим у Державному бюро розслідувань (далі – ДБР) підготовлена спеціальна пам’ятка щодо проведення дізнання під час розслідування кримінальних проступків (для керівників органу досудового розслідування, слідчих та співробітників оперативних підрозділів ДБР).

Такий підхід є актуальним з огляду на те, що, наприклад, станом на кінець вересня 2020 р. слідчі ДБР здійснювали досудове розслідування 519 кримінальних проваджень про кримінальні проступки, з яких 25 вже були передані до суду (серед суб’єктів найбільш всього – працівники Національної поліції України).

Крім цього, керівництвом ДБР у центральному апараті та територіальних управліннях визначено слідчих, що спеціалізуються на проведенні дізнання, забезпечено проведення тренінгів з підвищення майстерності з розслідування кримінальних проступків, організовано розробку відповідних бланків і зразків процесуальних документів тощо.

ЧИ СЛІД ОЧІКУВАТИ НОВУ КОНЦЕПЦІЮ СКЛАДУ КАТУВАННЯ

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram