Президент Володимир Зеленський привітав українців із Днем соборності, висловивши впевненість у перемозі України у війні з Росією.
«Сьогодні ми відзначаємо День соборності України. Ця історична подія передала наступним поколінням українців дві мудрості. Якщо не припиняти боротьбу, рано чи пізно єдину й незалежну державу буде відновлено. Якщо не досягти справжньої єдності, незалежність буде втрачено. Ми завжди знали про першу мудрість. А 24 лютого довели, що засвоїли другу. Це стало новим відродженням нашої соборності України. І це не лише об’єднання двох берегів. Це єдність мільйонів людей. Це єдність усіх наших земель. Усіх наших регіонів. Де всі – один за одного. Кожен регіон захищає кожен регіон», – заявив Зеленський.
«Все це ми захищаємо. Разом. І переможемо. Разом. І звуки перемоги почує вся Україна. Мої любі Закарпаття, Волинь, Поділля, Таврія, Сіверщина, Полісся, Наддніпрянщина, Галичина, Придніпров’я, Слобожанщина, Приазов’я, Буковина, Донбас і, звісно, Крим.. Моя Україна. Наша Україна. Єдина, бо сильна. Сильна, бо єдина», – додав він.
Як свідчать результати опитування Фонду «Демократичні ініціативи» Ілька Кучеріва, проведеного з нагоди Дня соборності, кількість українців, які позитивно оцінюють розпад Радянського Союзу, зросла порівняно з 2020 роком.
За даними соціологів, до цієї події позитивно ставляться 73% респондентів, 12% оцінюють її негативно, 15% – не визначилися.
«Ще у 2020 році «тужили» за СРСР близько 32%, а позитивно оцінювали розпад цього історичного утворення 49%. У Південному та Східному регіонах негативна оцінка розпаду СРСР переважала… Серед молодших респондентів на Півдні та Сході було дещо більше позитивних оцінок розпаду СРСР, а також багато тих, хто не мав однозначної думки. Серед старшого ж покоління у Південному та Східному регіонах туга за СРСР була невимовною», – порівнює Фонд.
Також 73% опитаних схвалюють державне рішення про засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму – незгодні з цією політикою 14%. У квітні 2020-го думки щодо неї розділилися порівну: третина українців підтримувала засудження СРСР, третина була проти, решта не давала однозначної відповіді.
«Трохи більше половини українців відзначають, що напад Росії на України став для них стимулом переосмислити радянське минуле. Попри те, що це суб’єктивна оцінка, попередні питання показали суттєву зміну у громадській думці щодо історичної пам’яті порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення», – коментують автори дослідження.
Як додають у Фонді, абсолютна більшість респондентів відзначили, що питання історичної пам’яті та відповідної державної політики є важливими для них особисто.
Крім того, дослідження торкнулося ставлення до подій Революції гідності 2013-2014 року. За даними Фонду, в серпні 2020 року 31% респондентів поділяли тезу російської пропаганди про те, що події на Майдані були «державним переворотом», на півдні та сході України така думка домінувала.
Натомість наразі таку оцінку поділяє лише 12% учасників опитування. Попри те, що на півдні та сході України оцінка Революції гідності як «справедливого повстання проти авторитарної влади» має нижчу підтримку, ніж у центрі та на заході, вона все ще переважає над тезою про «державний переворот».