Басманний суд Москви вдруге заочно взяв під варту начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова – про це повідомила пресслужба суду.
Як пише російське видання «Інтерфакс» із посиланням на суд, російські правоохоронні органи висунули Буданову звинувачення за двома статтями: «теракт групою осіб зі значними збитками» та «теракт групою осіб».
Мова йде про статті, які у жовтні перерахував Слідчий комітет РФ, звинувачуючи Буданова у «причетності до атак безпілотників»та начебто «здійсненні 104 терактів».
Російська служба Радіо Свобода уточнила, що Буданову нібито «призначили два місяці арешту від моменту його екстрадиції до Росії чи затримання на території країни».
Головне управління розвідки ці повідомлення наразі не коментувало.
Це вже другий заочний арешт Буданова у Росії. Раніше, 23 квітня, Лефортівський суд Москви ткож заочно взяв його під варту.
Як заявило тоді російське державне агентство ТАСС із посиланням на суд, російські правоохоронні органи висунули Буданову звинувачення за чотирма статтями «у справі про теракт на Керченському мосту».
Його нібито оголосили в міжнародний розшук, стверджувало видання ТАСС.
Перший заочний арешт, пов'язаний із вибухом на Керченському мосту, Буданов коментував так: «Мені приємно. Це хороший показник нашої роботи, зобов'язуюсь працювати ще краще».
8 жовтня 2022 року на Керченському мосту стався вибух із подальшою пожежею. За версією російських слідчих, на мосту підірвали вантажний автомобіль, що призвело до обвалення двох прольотів автомобільної дороги та сильної пожежі на залізничній частині мосту. Загинули четверо людей. Президент Росії Володимир Путін, посилаючись на розслідування Слідчого комітету РФ, назвав вибух на Керченському мості «терактом» і звинуватив у ньому українські спецслужби.
Керченський міст – стратегічно важливий як для постачання окупованого Криму, так і для постачання до Криму живої сили, техніки та озброєнь для бойових дій в Україні. Українська влада прямо причетність до вибуху не підтверджувала.