25 травень 2024, Субота, 07:46

Суддя ВП ВС розповіла про перспективи запровадження онлайн-судів в Україні

22 Жовтня 2020г.
1010973 News

20 жовтня 2020 року відбувся вебінар, організований Європейським банком реконструкції та розвитку, на тему «Розвиток онлайн-судів для вирішення комерційних спорів». Спікери заходу з Великої Британії, Канади, Естонії та України, а також представники Світового банку обговорили питання щодо створення онлайн-судів та їх ролі у доступі до правосуддя в період пандемії.

Про це повідомляє Резонанс 22 жовтня із посиланням на прес-центр Судової влади України.

Учасники вебінару наголосили, що дуже важливо відрізняти цифрову трансформацію судочинства від простої діджиталізації судових процесів як їх переведення у цифрову форму. Онлайн-суд означає, що сторона процесу може подати позов, докази, сплатити судовий збір, обмінятися аргументами з іншою стороною і отримати судове рішення, не відвідуючи будівлю суду і взагалі не контактуючи з персоналом суду чи суддею. Відповідно, дизайн програми для онлайн-судів має бути простим, зручним, інтуїтивно зрозумілим, таким, що дає змогу людині без юридичної освіти і без допомоги кваліфікованих юристів виконати всі необхідні дії для вирішення спору он-лайн.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Олена Кібенко поділилася досвідом діджиталізації правосуддя в Україні та перспективами переходу судових процесів у повноцінний онлайн-режим. Вона нагадала учасникам вебінару, що в 2017 році були ухвалені нові процесуальні кодекси, якими передбачалося впровадження електронної системи правосуддя в Україні за моделлю, схожою на естонську, шляхом повної діджиталізації всіх процесів у всіх судах. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) мала запрацювати на початку 2019 року. Але проєкт був занадто глобальним – у єдину систему планувалось об’єднати всі суди, всі справи мали бути переведені в цифрову форму. Не був проведений попередній аудит ресурсів судової системи. Виявилося, що система не має достатніх людських і технічних ресурсів для реалізації таких завдань, не було чіткого плану дій. В інших країнах така діджиталізація відбувалася поетапно, протягом десятиріч.

Разом з тим суддя ВП ВС зауважила, що карантинні заходи, спричинені пандемією, прискорили імплементацію проєкту. «Було вирішено розподілити впровадження проєкту на окремі частини таким чином, щоб кожна з них могла почати функціонувати незалежно. На сьогодні в дослідному режимі працює лише підсистема «Електронний суд». Статистика показує, що завдяки цій технології щодня подається майже 2500 процесуальних документів. Цифра порівняно мала, це свідчить про те, що сторони неохоче використовують нові інструменти, в тому числі й через численні технічні недоліки», – пояснила суддя.

Вона також повідомила, що наразі створено робочу групу з представників законодавчої та судової влади, адвокатів та інших стейкхолдерів, які розробляють дорожню карту впровадження проєкту. Також планується долучити до реалізації проєкту Міністерство цифрової трансформації України, яке вже має низку успішних проєктів у сфері діджиталізації публічних послуг.

«Позиція робочої групи, серед іншого, полягає у впровадженні ЄСІТС спочатку в обмеженій кількості судів. Зараз робоча група вирішує, господарські чи адміністративні суди краще підходять для цього завдання. Я особисто віддаю свій голос за господарські суди. Судова система України налічує 25 господарських судів першої інстанції, 6 апеляційних судів та Верховний Суд. Господарські суди мають достатні людські та технічні ресурси для успішного запровадження ЄСІТС», – обґрунтувала свою позицію Олена Кібенко.

Щодо повноцінних онлайн-судів, то вони можуть успішно функціонувати при вирішенні малозначних спорів. Господарський процесуальний кодекс дає змогу розглядати такі справи у спрощеному позовному провадженні без проведення відкритих судових засідань.

Втім, без суттєвої реформи судочинства перевагами ЄСІТС не зможуть скористатися звичайні люди, малий бізнес. Олена Кібенко зазначила: «Якщо ми хочемо зробити судочинство доступним для людей, нам треба йти іншим шляхом – як це зробили Китай, Сінгапур, Канада. Йдеться про новий режим здійснення правосуддя. Судові послуги повинні бути переведені з надання їх у «фіксованому місці у фіксований час» на «доступ з будь-якого місця 24 години на добу».

Суддя повідомила, що її вразив досвід Китаю, де громадяни мають можливість подати скаргу до суду за допомогою мобільного додатка WeChat. А роботи за допомогою штучного інтелекту кваліфіковано відповідають на всі їхні запитання, при цьому не потрібно заповнювати низку складних процесуальних документів. Все, що вимагається, – відповісти он-лайн на декілька запитань та сфотографувати документи. Також у Китаї працює потужний онлайн-центр виконання судових рішень, який відстежує боржників за їхніми банківськими операціями, через соціальні мережі, купівлю квитків, бронювання готелів тощо.

«Зараз ми перед вибором, чи оцифрувати вже існуючі процеси, не змінюючи їх, чи змінити сам підхід до судочинства, зробивши його простішим та доступнішим для всіх за допомогою інформаційних технологій. Я переконана, якщо ми хочемо мати успішний онлайн-суд, доступний для малого бізнесу та громадян, то повинні не лише впровадити інноваційні технології, а й переглянути і суттєво спростити процесуальні правила», – підсумувала Олена Кібенко.

Учасники вебінару мали змогу взяти участь в опитуванні щодо запровадження онлайн-судів у режимі реального часу, проаналізувати його результати і поставити запитання спікерам.

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram