Американська фармацевтична компанія Pfizer заявила про майже 90% ефективності таблеток від коронавірусного захворювання, голова ТСК щодо можливого зриву затримання російських найманців ПВК «Вагнера» Мар’яна Безугла розповіла, чому ексначальнику ГУР Василю Бурбі не дали підписати протокол його свідчень щодо «вагнерівців». Про ці та інші новини – в огляді Радіо Свобода.
Pfizer заявила про майже 90% ефективності таблеток від коронавірусу
Американська фармацевтична компанія Pfizer 14 грудня оголосила, що її антикоронавірусні таблетки ефективні на майже 90 відсотків у запобіганні госпіталізації та смертям пацієнтів із високим ризиком.
Останні лабораторні дані, як вказує виробник ліків, свідчать, що препарат зберігає свою ефективність і проти швидкого поширення штаму «омікрон».
Американський виробник ліків минулого місяця заявив, що пероральний препарат був приблизно на 89% ефективним у запобіганні госпіталізації або смерті в порівнянні з плацебо, з огляду на проміжні результати з участю близько 1200 людей. Дані остаточного аналізу включають ще 1000 учасників.
Жодна людина у дослідженні, хто отримала ліки від Pfizer, не померла, йдеться у звіті.
Таблетки Pfizer приймають разом із противірусними препаратами такими як «Ритонавір» кожні 12 годин протягом п’яти днів після появи симптомів.
Pfizer також озвучила перші дані іншого дослідження, які вказують, що лікування зменшило кількість госпіталізацій приблизно на 70% у дорослих зі «стандартним ризиком» і декого з вакцинованих із «підвищеним». Але остаточні дані цього дослідження ще планують оприлюднити пізніше.
Минулого місяця Pfizer подала дані до FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів), попросивши дозволу на екстрене використання препарату.
Наразі в США не існує жодних оральних противірусних засобів для лікування COVID-19.
Коронавірус: в Україні за добу виявили 8109 хворих
Протягом доби 14 грудня в Україні виявили 8109 хворих на коронавірусну хворобу, повідомляє Міністерство охорони здоров’я вранці 15 грудня (минулого тижня у середу повідомляли про 9371 нового хворого).
Серед нововиявлених хворих 707 дітей та 182 медичні працівники. Протягом доби госпіталізували 2280 хворих, 356 людей померли, у 26307 хворих констатували одужання.
Протягом доби також вакцинували майже 143 тисячі людей, з них 95 784 людини – повністю імунізовані.
Загалом за час кампанії з вакцинації щепилися понад 14,2 мільйона людей, з них 12,6 мільйона отримали дві дози.
За офіційними даними, від початку пандемії в Україні на COVID-19 захворіли понад 3,57 мільйона людей, з них 91 958 померли.
Безугла розповіла, чому Бурбі не дали підписати протокол його свідчень щодо вагнерівців
Процедура заслуховування Тимчасовою слідчою комісією не передбачає підписання протоколів свідками. Таким чином голова ТСК щодо можливого зриву затримання російських найманців ПВК «Вагнера» Мар’яна Безугла прокоментувала для Радіо Свобода заяву колишнього начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони Василя Бурби щодо того, що йому не дали підписати такий протокол.
Крім того, за словами народної депутатки від «Слуги народу» і заступниці голови комітету з питань національної безпеки, оборони й розвідки, протокол засідання є таємним, а Бурба вже не має доступу до державної таємниці.
«Процедура заслуховування не передбачає оформлення протоколів свідків, це перше. Безпосередньо на засіданні відбувалося фіксування його свідчень. Фактично, велася стенограма засідання, але протокол самого засідання є цілком таємним. У пана Бурби вже немає доспуску до державної таємниці», – сказала вона.
Читайте також: Рада схвалила звіт ТСК щодо «вагнерівців»
Як пояснює Безугла, протокол засідання, до якого входять доповіді всіх свідків та надані матеріали, має гриф «цілком таємно» і вона не має повноважень надавати доступ до нього, «цим займається Служба безпеки України для осіб, які перебувають на посадах».
Водночас парламентарка запевнила, що свідчення Бурби зафіксовані відповідно до правил ведення стенограм.
«Вони є надбанням парламенту, тобто перебувають у архівах парламенту», – додала Безугла.
Ексначальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Василь Бурба заявив напередодні у коментарі каналу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»), що не отримав можливості через більш ніж два з половиною місяці підписати текст своєї доповіді перед ТСК Верховної Ради з розслідування можливого зриву посадовими особами операції із затримання членів приватної військової компанії «Вагнер».
Бурба сказав, що «хвилюється» через те, що його доповідь або не беруть до уваги, або взагалі можуть «підробити».
В оприлюдненому 16 листопада розслідуванні Bellingcat і російського видання The Insider йдеться про те, що ймовірна планована операція української розвідки із затримання російських найманців була зірвана після того, як Офіс президента України Володимира Зеленського вирішив її перенести.
За словами ексголови ГУР Міноборони Василя Бурби, на якого посилався Bellingcat, голова ОП Андрій Єрмак запропонував перенести операцію на тиждень після того, як стало відомо про угоду щодо припинення вогню. Бурба натомість пропонував затримати операцію на чотири дні. Зрештою її вирішили перенести на п’ять днів.
Пізніше нинішній начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов заявив, що керівник Офісу президента Андрій Єрмак не міг втручатися у проведення будь-якого спеціального заходу у справі «вагнерівців».
Президент Володимир Зеленський заявляв, що планував звільнити Бурбу після свого приходу на посаду ще у 2019 році, звинувативши його, зокрема, в блокуванні пересування протестувальників під час Революції гідності.
Путін хоче «невідкладного» початку переговорів про гарантії для Росії
Президент Росії Володимир Путін заявив про необхідність «невідкладного» початку міжнародних переговорів для затвердження «юридично зафіксованих гарантій» безпеки Росії. Про це йдеться у повідомленнях пресслужби Кремля про телефонні переговори Путіна із двома закордонними лідерами 14 грудня.
Спочатку Путін говорив із президентом Фінляндії Саулі Нійністе, а потім із президентом Франції Емманюелем Макроном. Інформація про зміст розмов не містить нових даних про реакцію співрозмовників на заклики Путіна щодо надання йому західних гарантій.
Як уточнюється на сайті Кремля, гарантії, на думку Путіна, мають «виключати будь-яке подальше просування НАТО на Схід і розміщення у суміжних державах, насамперед в Україні, озброєнь, що загрожують Росії».
Про те, що Москва вимагає таких гарантій, раніше публічно заявив сам Путін. Документ із викладенням вимог Росії зʼявився і на сайті російського МЗС. Вимоги оприлюднені на тлі нарощування угруповання російських збройних сил біля кордонів з Україною, яке у Києві та Заході вважають загрозливим.
США та їхні союзники закликали Москву до деескалації напруженості, заявивши, що у разі широкомасштабного вторгнення в Україну на Росію чекають серйозні наслідки. При цьому США висловили готовність до діалогу. Союзники НАТО прямо не відкидали можливості обговорювати гарантії, яких вимагає Путін, однак і генеральний секретар НАТО, і інші високопоставлені представники Заходу неодноразово повторили, що Росія не має права вето щодо розширення альянсу.
15 грудня Москву відвідає заступниця держсекретаря США Карен Донфрід. 14 грудня вона провела переговори у Києві. За словами держсекретаря Ентоні Блінкена, його заступниця продовжить у Москві обговорення, розпочате під час відеоконференції 7 грудня президентами США та Росії.
Захід і українська влада висловлюють тривогу у зв’язку з інформацією, що надходить останніми тижнями, що Росія зосередила поблизу кордонів з Україною десятки тисяч своїх військовослужбовців. Москва категорично заперечує, що вона готує вторгнення в Україну.
США та ЄС засудили вироки журналістові Лосику та опозиціонерам у Білорусі
Сполучені Штати засудили суворі вироки білоруським опозиційним активістам та журналісту Ігорю Лосику, винесені у вівторок. У заяві держсекретаря США Ентоні Блінкена вироки Сергію Тихановському, Миколі Статкевичу, Ігорю Лосику та іншим обвинуваченим називали політично мотивованими.
Під час процесу над ними, як мовиться у заяві, не дотримувалося верховенства закону.
«Ні засуджені, ні білоруський народ не заслуговують на ці жорстокі репресії», – заявив держсекретар.
США вважають вирок новим свідченням того, що влада Білорусі не поважає своїх міжнародних зобов’язань щодо дотримання прав людини. У заяві міститься заклик звільнити засуджених, а також ще понад 900 громадян Білорусі, визнаних політв’язнями.
Також США закликають режим Олександра Лукашенка припинити репресії, розпочати діалог з опозицією та провести вільні та чесні вибори.
Євросоюз також засудив вироки. У заяві зовнішньополітичного відомства ЄС йдеться про те, що Євросоюз готовий розглянути нові санкції проти офіційного Мінська.
ФОТОГАЛЕРЕЯ:
Листівки для білоруських політв’язнів (фотогалерея)
У Білорусі сотні політичних в’язнів перебувають у складних умовах білоруських в'язниць. Група добровольців намагається підняти їм настрій за допомогою проєкту «Безкоштовні листівки»
Позаштатного консультанта Білоруської служби Радіо Свобода Ігоря Лосика засуджено судом у Гомелі до 15 років колонії посиленого режиму. Стільки ж отримав блогер Володимир Циганович. Членів команди Сергія Тихановського Артема Сакова та Дмитра Попова засудили до 16 років ув1язнення. Один із лідерів білоруської опозиції Микола Статкевич отримав 14 років. Сам Сергій Тихановський, чоловік опозиційної лідерки Світлани Тихановської, засуджений до 18 років позбавлення волі. Усіх визнано винними в організації масових заворушень, якими суд вважав протести проти результатів президентських виборів.