Безпеку судді має забезпечувати держава. Яким чином – нехай вирішують профільні органи. Чи це буде робити поліція, чи інші спеціалізовані підрозділи, або слід створювати спеціальну Службу судової охорони – не є принциповим питанням. Принципово – убезпечити людям, які приймають від імені держави відповідальні рішення!
Два роки тому «Компанія Кит» стала переможцем тендеру від Державної судової адміністрації України на закупівлю програмно-апаратних комплексів. Сума контракту становила понад 30 млн грн. Саме через цю закупівлю компанія стала фігурантом кримінального провадження за ч. 5 ст. 191 КК України – «розтрата майна в особливо великих розмірах або вчинена групою осіб», яке Національне бюро розслідувань України розпочало у квітні 2017 року.
Пропоную внести зміни до процесуальних кодексів в підсудність для позивача, те, що особа яка має інвалідність, має право звертатися до суду, де буде зручно людині. Але для цього потрібні відповідні зміни, на що парламент, на жаль, не дасть своєї згоди.
За даними спецслужби, двоє чиновників управління уклали договори з місцевими комерційними структурами на встановлення обладнання елементів протипожежної безпеки у двадцяти районних судах на загальну суму майже 1,6 мільйона гривень.
Знаєте, чому у законі про судоустрій і статус суддів встановили жахливу норму, котра передбачає довічну дискваліфікацію для суддів, які звільненні у зв’язку з тим, що не пройшли успішно кваліфікаційне оцінювання, у тому числі не склали кваліфікаційний іспит?
Независимость судебной системы полностью уничтожена. Остались еще небольшие очаги сопротивления, но они легко будут подавленны таким же противоречащим судебной реформе составом ВККСУ.
Суди очікує справжня технічна революція, адже з 2019 р має запрацювати Єдина інформаційно-телекомунікаційна система. Як вдалося дізнатися Судово-юридичній газеті під час інтерв’ю з заступником голови ДСА Сергієм Чорнуцьким, один з її важливих аспектів — унеможливити втручання в автоматизовану систему розподілу справ. Реалізація цього модуля вже починається шляхом запровадження централізованого автоматизованого розподілу, коли програмне забезпечення буде не в суді, а у дата-центрі. Додатково для цього вводиться єдиний табель обліку робочого часу та будуть затверджені коефіцієнти складності по всіх категоріях справ, а також коефіцієнти форм участі судді у розгляді справи.
Про зарплату можна написати багато. За Законом судді мали би отримувати оклад 32 000 грн. Але нам розраховують оклад 16 000 грн., виходячи з розміру прожиткового мінімуму – 1600 грн. Мотивація наступна, що змінилась розрахункова величина: вже не 10 мінімальних зарплат, а 10 прожиткових мінімумів. Все звучить логічно, але суддівську винагороду можна регулювати лише шляхом внесення змін у наш профільний Закон, чого зроблено не було. А це ж гарантія незалежності, порушена, до речі.