Це ж треба було додуматися: довести українських військових пенсіонерів до масових протестів під парламентом і навіть до спроби штурму будівлі уряду в Києві. І це в країні, що воює, в передвиборний рік! Масові акції військових пенсіонерів, що відбулися в січні й лютому, чомусь дружно не висвітлювали майже всі центральні ЗМІ – чи то ця тема випадково потонула у вирі більш гарячих подій, чи то працюють договірні «темники», за якими критикувати уряд зараз не можна навіть опоблоківським каналам.
В Україні після оголошення часткової мобілізації розцвів такий спосіб легального «откосу» від мобілізації, а зараз від призову на строкову військову службу, як домовлене отримання судимості із звільненням від покарання. ГПУ, МВС, Міністерство оборони сором’язливо заплющують очі на те, що в Україні існує ціла система організації інсценувань вчинення особою злочину, за який санкція статті передбачає покарання до 5 років позбавлення волі. По них укладаються угоди винуватця з потерпілим та звільнення судом цієї особи від покарання. І легальне звільнення від мобілізації в кишені! Не треба потім вже ховатись від військкоматів, повісток.
Підбиваючи підсумки 2017 роки для ДП «Антонов» можна констатувати – вони катастрофічні. Ні на виставці в Ля Бурже ні на виставці в Дубаї і взагалі за весь рік не було підписано жодного реального контракту на покупку літаків Ан-178, Ан-132, Ан-148, Ан-158 і ін.. Точно так само як і за 2 попередніх роки керівництва нових «менеджерів». На початку року в керівництва ДП «Антонов» ще була надія, що Саудівська Аравія продовжить роботи по самолетуАн-132, але, як то кажуть, нема дурних. Також немає замовлень і на літаки Ан-74 і Ан-140, які вироблялися на ХДАВП. Під питанням – чи буде Казахстан проводити подальші роботи по добудові одного літака Ан-74Т-200А, за які ще в 2015 році сплачено аванс $ 15 млн., тому що Україна показала себе ненадійним партнером. Це при тому, що провідні виробники літаків підписали в Дубаї контракти на поставки 900 магістральних літаків на десятки мільярдів доларів. Докерувалися!
Директор НАБУ уточнив, що йдеться “про злив інформації про підготовку обшуків тим людям, у котрих ці обшуки мали проводитися”; “про тиск на певних посадових осіб для прийняття ними певних рішень”; “про тиск на суд для прийняття незаконних рішень. Зокрема, тиск на суд робиться з метою, щоб суд не розглядав клопотання детективів НАБУ про проведення обшуку в особи, котра є другом Холодницького”, “підбурювання свідка до дачі неправдивих свідчень”.
“Той склад, який зараз є у парламенті і у Комітеті з питань національної безпеки та оборони, за рівнем своєї професійної освіти, за практичним досвідом роботи у державних органах влади, але це мало у державних органах – спеціальних службах, – вони не здатні вирішити завдання, яке їм ставлять”
Анатолій Маркевич для Резонансу Військова прокуратура відпрацювала повних три роки. Термін достатній і для становлення самої військової прокуратури, і для виконання наданих раніше її керівником обіцянок. Давайте проаналізуємо, яким чином військова прокуратура протягом 2014-2017 років виконувала своє головне призначення – боротьбу із військовими злочинами у військових формуваннях. Чи вдалося їй разом з командуванням військових формувань вплинути на стан правопорядку і подолати злочинність у військах, яка з початком бойових дій зросла просто лавиноподібно. Чи виконані надані раніше обіцянки притягнути до відповідальності посадових осіб, винних в ослабленні обороноздатності держави.
Заявление генпрокурора с трибуны парламента о наличии неопровержимых доказательств в подготовке Героем Украины Надеждой Савченко нападения на парламент вызвал приступы безудержного смеха в кругах крупных специалистов по заговорам и терактам. Им сложно представить, что здоровый человек мог такое планировать, а тем более говорить вслух.
Максим Кречетов, для Слова і Діла Самозвані генерали везуть з окупованих територій машини зброї нібито для обстрілу урядових будівель (ну хоч вже не тепловізори), а Герой України віддає йому за це честь прямо в суді. Все це схоже на змагання з маразму й боротьба розгорнулася запекла – учасники йдуть пліч-о-пліч. Кому вірити?
Повторюється протистояння, подібне тому, яке до цього було між керівниками військової прокуратури і військових формувань навколо військової поліції і яке закінчилось поразкою обох сторін. Активізація розмов про Державне бюро військової юстиції зі штучною прив’язкою до закону «про реінтеграцію Донбасу» є спробою проштовхнути ідею про створення потужного конкурента ДБР і НАБУ, очолити які А. Матіосу так і вдалось. Тому він намагається створити ще один варіант під себе, щоб залишитись на коні. До того ж, зробити це за наші з вами кошти.
Є інформація про те, що раніше Рубан без особливих проблем проробляв такі фокуси – і зброю провозив, і людей; і через офіційні пункти пропуску, і «кабанячими стежками». СБУ навіть анулювала рік тому пропуск Рубана на в’їзд в Україну з окупованої території! Але він продовжував їздити на той бік, де в нього багато якщо не друзів, то партнерів із числа лідерів бойовиків для дуже конструктивних переговорів на найрізноманітніші теми, включаючи звільнення заручників. І що ж – у відповідних спецслужбах цього не знали? Або знали, але дозволяли робити? Думали, що в них усе під контролем, що якщо вони стежать за Рубаном, то тримають руку на горлі змови?
Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України пв межах кримінального провадження за фактом розв’язання та ведення представниками влади і Збройних Сил Російської Федерації агресивної війни проти України, а також вчинення інших злочинів, що призвели до окупації території АР Крим і м. Севастополь складено повідомлення про підозру Голові та 18 суддям Конституційного Суду Російської Федерації.
Із квітня 2014 року, початку проведення АТО, військовими прокурорами Центрального регіону України скеровано до суду 56 обвинувальних актів за ст. 111 Кримінального кодексу України (Державна зрада). У 55 випадках призначено проведення спеціального досудового розслідування відповідно до глави 24-1 Кримінального процесуального кодексу України.