6 червня 2019 року оприлюднено рішення Європейського суду з прав людини у справі «MOLDAVSKA v. UKRAINE» від 15.05.2019 (заява № 43464/18) щодо виключного права адвокатів на представництво в суді. Про це повідомляє Резонанс із посиланням на Судову владу України.
Нова Конституція, новий державний устрій, принципово нова податкова система, кредитно-грошова, інвестиційна політика і банківська система – є опорними точками змін. Нова державна система управління з переходом на чисто президентську-парламентську модель, де Президент має не формувати, а очолити виконавчу владу. Але при цьому маємо чітко прописаний механізм зняття Президента народом у разі невиконання представленої народу Програми розвитку України і порушення ним або членами його команди етичних норм поведінки.
До схваленого Європейською комісією за демократію через право та рекомендованого міжнародними експертами КПК України впродовж 2013-2018 років внесено численні зміни. Як наслідок, нестабільність процесуального законодавства ускладнила не лише роботу слідчого та прокурора, але й суду та захисників. Внаслідок переважної більшості внесених змін, акценти досудового розслідування суттєво зміщено в сторону надання окремих повноважень слідчому судді, які не притаманні для правосуддя та є несумісними із забезпеченням функції судового контролю.
Екс-голова Служби безпеки України Наливайченко зазначив, що команда Юлії Тимошенко “має визнаний і українськими, і світовими фахівцями план дій для країни – Новий курс України”. І цей план дій – для країни професіоналів, для країни патріотів. І тому наше з вами місце тут і зараз, об’єднатися і рухатися вперед!, – наголосив лідер “Справедливості”.
Як встановлено досудовим розслідуванням, правоохоронець висловив громадянину вимогу щодо передачі йому неправомірної вигоди в сумі 2 000 доларів США за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за фактом виявлення ножа та предмета, схожого на кастет
СБ Украины выступила с экстренным сообщением: в Запорожье предотвращен теракт. Детская площадка, мусорная корзина, взрывчатка. Я не критикан, но за последние несколько лет у меня уже выработался стойкий рефлекс к мгновенному непринятию таких вот экстренных и сенсационных сообщений!
КСУ зазначає, що до системи прокуратури України як суб’єкта у сфері протидії корупції згідно з частиною п’ятою статті 8 Закону № 1697 входить Спеціалізована антикорупційна прокуратура, на яку покладаються, зокрема, функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим законом і пов’язаних із корупційними або пов’язаними з корупцією правопорушеннями (пункт 3). Тобто в системі органів прокуратури України створено спеціалізований підрозділ, який забезпечує представництво інтересів держави в суді саме у сфері боротьби з корупцією. У Рішенні Конституційний Суд України наголошує, що дублювання повноважень/функцій прокуратури іншими державними органами може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Ольга Варченко – одна из создателей Государственного бюро расследований — органа, занимающегося раскрытием преступлений, не связанных с коррупцией правоохранителей и госслужащих. Также ГБР ведет дела о взятках менее 960 тыс. грн. В ноябре прошлого года Варченко оказалась в центре секс-скандала: ее муж якобы домогался студентку в Tinder. Варченко утверждает, что переписку в приложении сфабриковали, чтобы повлиять на ее кадровые назначения в ГБР. Сейчас имя Варченко вновь на слуху, и вновь из-за кадров. Варченко публично раскритиковала увольнение директором ГБР Романом Трубой нескольких сотрудников. После этого ГПУ завела на директора дело.
Пенсійного фонду, до яких почали звертатися громадяни про перерахунок пенсії, вирішили, що самого рішення Суду їм недостатньо. Вони вважають, що оскільки у вердикті КСУ не передбачено порядку його виконання, тому й питання про перерахунок зможуть розглянути лише після надходження відповідних роз’яснень від Мінсоцполітики. Ось так! КСУ для службовців з Пенсійного фонду не є авторитетом. Мовляв, лише після роз’яснення від Міністерства вони і перераховуватимуть пенсії. А без нього – нічого робити не збираються. Що ж, чиновникам варто нагадати про існування ч. 4 статті 382 Кримінального кодексу України, в якій передбачено, що умисне невиконання службовою особою рішення Конституційного Суду України карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Порядок притягнення до відповідальності за цією статтею чітко визначений в Кримінальному процесуальному кодексі України.
Керівник Національної поліції України Сергій Князєв заявив у ефірі програми «Право на владу», що поліцейська реформа – це важлива частина реформи всієї правоохоронної системи. “Поліцейська реформа триває вже 5 років, і ми ніколи не кажемо, що ми її закінчили. Мабуть, це ще довгий шлях. Поліцейська реформа – це важлива частина реформи всієї правоохоронної системи нашої держави”
5 червня 2019 Північний апеляційний господарський суд розпочав розгляд клопотання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького та арбітражного керуючого “Черкасиобленерго” Валентина Литвина про вступ у процес щодо щодо визнання незаконним мирової угоди про фактичне списання заборгованості ПАТ «Азот» Дмитра Фірташа перед «Черкасиобленерго» на майже на загальну суму 1,276 млрд грн. Як поінформували Резонанс у САП, судове рішення поки не прийнято. «Сторони заявили відводи суддям. Датанаступного судового засідання наразі невідома». – сказала речниця Антикорупційної прокуратури Ольга
Постолюк.
«Управління внутрішнього контролю знаходиться в прямому підпорядкуванні Директора ДБР Романа Труби, і, на жаль, не може самостійно притягти його чи «його людей» до відповідальності. Втім, задокументувати його незаконні дії і передати матеріали до інших правоохоронних органів ми можемо. Тому чекаємо рішення за моїми заявами. Також хочеться нагадати Роману Трубі ще одне його улюблене гасло: Кожен, хто порушив закон, має піти! Тут з ним важко не погодитись», – зазначив Богдан Чобіток.