Проєкт Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки розроблений всупереч імперативним приписам законодавства та Конституційним нормам, – такого висновку дійшли збори суддів Херсонського міського суду Херсонської області за результатами обговорення проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024, розробленої Національним агентством з питань запобігання корупції.
Вища рада правосуддя вирішила звернути увагу посадових осіб Національного антикорупційного бюро України на необхідність утримуватися від заяв та публічних висловлювань, участі в інформаційній кампанії, які впливають на незалежність судової влади та підривають авторитет правосуддя в цілому.
У 2020 році за загальними обставинами звільнено 116 суддів: у зв’язку з поданням заяв про відставку – 115, у зв’язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням – 1. За особливими обставинами звільнено 13 суддів: 10 з них – за вчинення істотного дисциплінарного поступку, 3 – внаслідок визнання їх такими, що не відповідають займаній посаді, за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Вища рада правосуддя звернулася до голів апеляційних судів із проханням розглянути надісланий до ВРП Національним агентством з питань запобігання корупції проєкт Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки в частині розділу «Справедливий суд» та надати свої зауваження і пропозиції до нього.
«Час вже розробляти законопроєкт не про реформування, а про реанімування судової влади», – заявив Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, виступаючи на засіданні Комітету Верховної Ради з питань правової політики, який 15 липня розглянув законопроєкт № 3711 про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування, внесений до парламенту Президентом України як невідкладний.
Вища рада правосуддя не підтримує законопроект № 3534, оскільки вважає, що він не відповідає заявленій меті вдосконалення законодавства щодо прискорення проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді.
«Цей документ не відповідає вимогам нормотворчої техніки, має декларативний характер, містить суперечливі твердження та непідтверджені положення», – наголошується у позиції Вищої ради правосуддя щодо проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, надісланого Національним агентством з питань запобігання корупції до ВРП для надання зауважень та пропозицій до цього проєкту.
Маловацький зосередив увагу слухачів на заходах, які вживаються Вищою радою правосуддя у подоланні викликів, що постали перед судовою владою України у зв’язку з припиненням повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та загостренням кадрового дефіциту в судах після ухвалення Закону України № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».
Відкритий лист Асоціації розвитку суддівського самоврядування України від 02.07.2020 року, що стосується законопроєкту № 3691 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо порядку призначення на посаду судді місцевого, апеляційного суду за спеціальною (скороченою) процедурою».
Вища рада правосуддя вважає неприйнятною ініціативу Міністерства юстиції України щодо вилучення із Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 1402-VIII) антикорупційних норм та заміни їх відсилкою до Закону України «Про запобігання корупції» (№ 1700-VII). Така позиція відображена у консультативному висновку ВРП до законопроєкту № 3448.
Ще раз повертаючись до, власне, судової реформи. Нагадую, в останніх рекомендаціях Венеціанської комісії взагалі мовилося про те, що постійне існування системи участі міжнародних експертів з наданням вирішальної ролі у відборі складу Вищої ради правосуддя може піднімати питання конституційного суверенітету. Саме таким бачить роль всіх цих комісій Венком, а про формування списку дозволених активістами іноземців у її висновках чомусь – ані слова. Дивно, чи не так?
Недостатність кадрів у судах становить на сьогодні 32%, і ще близько 30% суддів мають право на відставку і можуть найближчим часом піти із суддівських посад. Такі дані навів заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький в інтерв’ю виданню «Судово-юридична газета». У 79 судах, за його словами, працює лише один суддя. За таких умов неможливо вимагати швидкого розгляду справ і високої якості цього розгляду, вважає заступник Голови ВРП.