25 лютий 2024, Неділя, 23:35

У російській Казані на пікеті за свободу преси підтримали журналістку Алсу Курмашеву

10 Грудня 2023г.

У російській Казані в неділю пройшов пікет за свободу преси та проти переслідувань журналістів, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ідель.Реалії».

Пікетувальники, зокрема, виступили на підтримку журналістки Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашевої, яка з другої половини жовтня перебуває у СІЗО.

Казанські активісти вийшли із плакатами проти тиску на співробітників ЗМІ. На багатьох з них були вказані імена журналістів, які загинули під час виконання професійних обов’язків або зазнали переслідувань.

«Алсу Курмашева – журналістка, а не злочинниця», «Ніхто не повинен вмирати за право говорити правду», «Не переслідуйте журналістів» – такі плакати принесли на протест.

Через кілька хвилин після початку акції силовики змусили прибрати плакати двох учасників пікету зі згадкою про Алсу Курмашеву. За даними ресурсу SOTA, поліція назвала їх такими, «що не відповідають тематиці мітингу». Також силовики запропонували зафарбувати на плакатах імена тих журналістів, які не загинули. Представники силових структур стверджують, що пікет мав бути присвячений лише пам’яті загиблих журналістів. Самі ж пікетувальники закликають забезпечити законодавчий захист працівникам ЗМІ.

1 грудня російський суд продовжив термін арешту Курмашевої до лютого 2024 року. У разі визнання винною їй загрожує до п’яти років в’язниці.

Алсу Курмашева, досвідчена журналістка, яка близько 25 років працювала на Татаро-башкирській службі Радіо Свобода, в середині травня поїхала до Росії в сімейних справах. Її тимчасово затримали під час очікування зворотного рейсу 2 червня в аеропорту Казані, де у неї вилучили паспорти і телефон. Після п’яти місяців очікування на рішення у справі Курмашеву оштрафували на 10 000 рублів (103 долари) за те, що вона не зареєструвала свій американський паспорт у російських органах влади.

Читайте також: «Меморіал» вніс арештовану в РФ журналістку Радіо Свобода Курмашеву до списку політв’язнів

Курмашева очікувала на повернення паспортів, коли її знову затримали 18 жовтня і цього разу звинуватили в тому, що вона не зареєструвалася як «іноземний агент» – юридичне визначення, яке Росія використовує з 2012 року для покарання критиків урядової політики. Їй загрожує покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.

Затримання Росією Курмашевої, другої представниці американських ЗМІ, яких Москва заарештувала цього року, викликало хвилю критики з боку правозахисних груп і політиків, які заявили, що цей крок свідчить про новий рівень цензури воєнного часу.

Росію звинувачують у затриманні американців для використання їх в обміні на росіян, ув’язнених у Сполучених Штатах. Журналіст Wall Street Journal Еван Гершкович був заарештований за звинуваченням у шпигунстві – що він і газета рішуче заперечують – у березні.

Виконувач обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеффрі Гедмін заявив, що глибоко розчарований рішенням суду РФ про арешт журналістки. «Ми закликаємо негайно звільнити Алсу, щоб вона могла повернутися до своєї родини», – наголосив він.

Читайте також: «Репортери без кордонів» і ще 13 організацій звернулися до Блінкена через затриману в РФ журналістку Радіо Свобода

Комітет із захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» зажадали негайного звільнення Курмашевої. Вимогу звільнити журналістку також висловили у правозахисній організації PEN America та в Управлінні ООН з прав людини.

Затримання та арешт журналістки прокоментували та засудили представники американської влади, Євросоюз. Представник Держдепартаменту США Меттью Міллер на пресконференції, коментуючи справу, сказав, що для Вашингтона «немає важливішого пріоритету, ніж безпека громадян США за межами країни».

Мін’юст Росії вніс у список «іноземних агентів» понад 30 співробітників Радіо Свобода. Радіо Свобода каже, що закон є політичною цензурою, яка має на меті перешкодити журналістам виконувати професійні обов’язки, і оскаржує дії влади в російських судах і в Європейському суді з прав людини.

У березні московський суд оголосив про банкрутство діяльності Радіо Свобода в Росії після того, як компанія відмовилася платити численні штрафи на загальну суму понад 1 мільярд рублів (14 мільйонів доларів) за недотримання закону.