«Дуже важливо визначитись, чи формування складу Конкурсної комісії за участі міжнародних експертів не суперечить Декларації про державний суверенітет України та Конституції України? Ознакою державного суверенітету є невідчужуваність, тобто неможливість довільної відчуженості легітимної та легальної влади», - наголосила Лідія Ізовітова, Голова Національної асоціації адвокатів України, Голова Ради адвокатів України під час першого фахового обговорення в межах національної дискусії «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи».
Про це повідомляє Резонанс 25 листопада із посиланням на ВРП.
«Ми маємо завжди пам’ятати, що «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Йдеться про суверенітет нашого народу, народу України, а не інших країн», - акцентувала увагу Лідія Ізовітова.
На її думку, подальше просування ідеї залучення міжнародних експертів до формування конституційних та державних органів може надалі мати руйнівний ефект не тільки для незалежності судової влади. Адже аналогічна вимога може з часом поширитися і на формування законодавчого органу та інші вибори, коли кандидатів будуть фільтрувати міжнародні комісії.
Лідія Ізовітова також зазначила, що в рамках національної дискусії необхідно виокремити і обговорити питання доцільності існування Громадської ради доброчесності. Голова НААУ, РАУ звернула увагу на те, що повноваження Громадської ради доброчесності не відповідають вимогам Конституції і профільного законодавства.
«Найбільшу питому вагу в участі у формуванні складу ВККСУ повинні мати представники суддівського корпусу, адвокатської спільноти та вчені, – переконана Лідія Ізовітова. – Аналогічний підхід запроваджено у чинній Конституції України щодо формування складу ВРП (стаття 131). І такий порядок формування закладає основи професійності та незалежності цього конституційного органу».
На думку Вищої ради правосуддя, реформування у сфері правосуддя має бути послідовним та виваженим, відповідати нормам Конституції України, міжнародним стандартам та принципам Ради Європи, а всім законодавчим змінам має передувати ґрунтовна та всеохоплююча дискусія в широких професійних колах.
Нагадаємо, що Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) у своєму останньому висновку вказала, що реформування судової системи має відбуватися з урахуванням аналізу попередніх реформ, бути послідовною та впорядкованою.
Відповідно до висновку «Роль асоціацій суддів у підтримці суддівської незалежності» Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) асоціації суддів мають бути активно залучені до процесів, пов’язаних із реформуванням системи правосуддя.
Саме для цього у Вищій раді правосуддя започаткували публічні фахові обговорення останніх законодавчих ініціатив стосовно реформування судової системи. Зокрема, впродовж серії дискусій планується обговорювати законопроєкти № 3711, № 3711-1, № 3711-2 та законопроєкт, підготовлений Міністерством юстиції України, щодо внесення змін до норм, які стосуються питань судоустрою і статусу суддів, у світлі висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) від 9 жовтня 2020 року щодо законопроєкту № 3711.
Мета – напрацювання спільної позиції щодо визначення оптимального шляху до якнайшвидшого подолання проблеми кадрового дефіциту в українських судах та ефективного забезпечення права громадян на доступ до правосуддя.
До участі у національній дискусії запрошуються судді, представники органів суддівського врядування та самоврядування, адвокати, науковці, члени провідних професійних громадських організацій і асоціацій, представники органів виконавчої та законодавчої влади, міжнародні та національні експерти.
Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram