Заступник міністра юстиції Валерія Коломієць: «Плануємо перевіряти якість надання безоплатної правової допомоги» — Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

08 август 2020, Суббота, 17:14

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Заступник міністра юстиції Валерія Коломієць: «Плануємо перевіряти якість надання безоплатної правової допомоги»

16 марта 2020г.

Олександр Ільченко, Христина Коновалова, UA-Times

Надання безоплатної правової допомоги – дуже популярна послуга в Україні, адже до юристів вже звернулося кілька мільйонів громадян. Але Міністерство юстиції занепокоєно низькими заробітними платами спеціалістів, які допомагають населенню у вирішенні їхніх проблем.

Про те, скільки мають отримувати юристи системи правової допомоги, як краще визначати якість їхньої роботи, та як в цілому можна посилити роботу всієї структури, розповіла UA-Times заступник міністра юстиції Валерія Коломієць у другій частині інтерв’ю.

Нагадаємо, про статистику звернень громадян за консультаціями до юристів можна прочитати в першій частині інтерв’ю «За безоплатною правовою допомогою вже звернулося більше 2,5 млн українців».

– З якими проблемами найчастіше звертаються люди?

– Є така хибна думка, що потрібно замірювати правові потреби. Насправді, якщо замірювати правові потреби в Канаді та Україні, вони будуть однаковими. Тому що найбільша кількість справ, з якими звертаються люди, стосується захисту прав споживачів. Наприклад, у багатьох виникають питання по платіжках за газ. Це перше. Друге, звісно, це сімейні справи, побутові, цивільні. В меншій мірі можна говорити про якісь судові позови або суперечки з органами державної влади.

Але в основному треба говорити все ж про захист прав споживачів та вирішення цивільних справ – спадок, розлучення, поділ майна, аліменти.

– Чи є статистика, скільки справ закриваєте?

– У нас є статистика щодо кількості справ, доведених до кінця, та кількості наданих консультацій. Ми знаємо з приводу кількості звернень, з приводу виданих доручень для ведення справ у суді, з приводу виданих доручень для здійснення захисту у кримінальних справах. Як бачите, ми підходимо комплексно до ведення статистичної інформації.

– Чи є розуміння, зважаючи на цю статистику, наскільки фахівці діють ефективно?

– Насправді статистика у цьому випадку не дуже показова. Приведу приклад. Зважаючи на кількість виправдувальних вироків у кримінальних справах можна стверджувати, що робота спеціалістів досить ефективна. Однак у нас є й інші показники, і їх також потрібно враховувати.

Другий приклад стосується виданих доручень для ведення справ в цивільних адміністративних справах. Насправді адвокат не може відповідати за результат, адже він залежить не лише від компетентності адвокати, але й інших факторів, наприклад, наявної доказової бази. Інколи справа може бути програна, при цьому якість роботи адвоката була насправді дуже висока.

Тому за цими показниками міряти якість надання правової допомоги буде неправильно.

– Як тоді краще оцінювати якість?

– Сьогодні ми хочемо впровадити систему peer review. Вона передбачає, що адвокати будуть робити рецензування справ своїх колег. Вони будуть абсолютно незаангажованими та обиратимуться за конкурсом, матимуть значний досвід, достатній для того, щоб проаналізувати перелік документів та оцінити дії адвокатів системи БПД. Таким чином ми хочемо оцінити якість роботи наших фахівців. Зараз така система вже діє між юристами.

Як було раніше? Працювали менеджери по якості. Вони були професійними адвокатами та діяли при регіональних центрах. Ці люди могли так само вивчати документи, які адвокати подають разом зі звітом про виконану роботу. В таких випадках відбувалась перевірка на відповідність роботи адвоката стандартам, які були погоджені у Міністерстві юстиції. Також менеджери могли ходити та слухати судові засідання, де працювали адвокати.

Зараз ми хочемо переформовувати цю систему та покласти це завдання на адвокатуру, тому що сьогодні я не вбачаю, яким чином можна оцінювати якість роботи саме адвокатів зі сторони Міністерства юстиції.

– Це іноземний досвід?

– Це досвід Великобританії та Канади.

– Чи є ризики у впровадженні цієї системи перевірки?

– Для мене найбільший ризик – це не побудувати якісну співпрацю з Національною асоціацією адвокатів України. Адже прекрасно розумію, що без їхньої згоди та співпраці ми цю систему не запустимо. Зараз в нас побудований хороший діалог. Більше того, у нас є спільне бачення щодо розвитку цієї інституції.

До речі, у розрізі розмови про оцінювання якості, наші партнери час від часу проводять свої заміри щодо якості надання правової допомоги. Для цього вони проводять опитування наших клієнтів – людей, які звернулися до офісів БПД.

Зокрема, минулого року таке дослідження робила Канада. Результат виявився вкрай цікавим. Навіть ті люди, яким відмовили в наданні безоплатної правової допомоги, були задоволені відвідуванням офісу БПД.

Звичайно, завжди будуть і незадоволені наданням правової допомоги. В більшості випадків це невдоволення викликано відсутністю права на безоплатну правову допомогу, коли людина впевнена, що має таке право. Невдоволення може бути викликано і відсутністю результату, на який очікувала людина. Адже закон може трактувати вирішення проблеми в одному ключі, а заявник – вважати, що питання потрібно вирішити інакше.

Рідко, але трапляються випадки, коли юристи не досить якісно попрацювали. Тоді ми розбираємося з такими кейсами. Адже якщо людина не хоче працювати в системі та надавати якісну правову допомогу, краще їй не працювати тут взагалі.

– Як можна бути задоволеним, якщо відмовили в допомозі?

– Це пов’язано з тим, що людина все одно отримає консультацію спеціаліста, а відтак – і потрібну їй допомогу. Особисто знаю дуже багато випадків, коли наші не лише консультують, а й складають процесуальні документи та направляють їх до суду. Єдине, що туди не ходять.

При тому розумію, що зараз рівень заробітних плат у юристів не настільки мотивуючий. Але це завдання, яке ми собі вже поставили на цей рік. Треба виправляти цю ситуацію.

Вважаю, що наші юристи виконують дуже великий обсяг важливої роботи, адже доводиться працювати з різними категоріями людей. Такі експерти повинні отримувати належну заробітну плату.

– Скільки отримують зараз і скільки б ви хотіли, щоб вони отримували?

– Зараз ми говоримо про юристів. Не буду говорити про адміністративний персонал. Юристи отримають мінімальну заробітну плату. Це стандартна ситуація, особливо в регіонах. Не зовсім розумію, як людина може отримувати, наприклад, 4000 гривень. Адже вона може одна сидіти в бюро та цілими днями працювати з людьми. Такий графік роботи не дає можливості замінити спеціаліста, якщо той, наприклад, захворів або пішов у відпустку. Експерт завжди сам повинен розв’язувати будь-які юридичні питання, з якими приходять громадяни.

Мені здається, що при такому темпі роботи людина повинна отримувати більш значну заробітну плату. Тому наше завдання полягає в тому, щоб збільшити зарплату людям з 4-6 тисяч гривень хоча б до 9-10 тисяч.

Наразі ми займаємося пошуком фінансових джерел для підвищення оплати праці.

– Ви вважаєте, що у вас є більш-менш об’єктивна картина якості роботи Міністерства юстиції?

– Прекрасно розумію, що якість надання правової допомоги не можна називати ідеальною. Тому задля вирішення цього питання заходжу з іншої сторони.

Питання не в тому, щоб розказувати на кожному куті, які ми чудові. А питання в тому, щоб розуміти наші слабкі місця. Це розуміє і керівництво Координаційного центру. Наше завдання – зробити ці слабкі місця сильнішими.

Скажу чесно, це не дуже легко. На мій погляд, найбільша проблема – це кадри. Загалом в нас чудові працівники. Питання в тому, що кадри потрібно мотивувати, з ними потрібно працювати, їм потрібно підвищувати кваліфікацію. В нашій роботі це особливо важливо. Вони також мають отримувати гідну оплату своєї роботи. Всі ці фактори впливають на якість роботи. Тому цей комплекс питань ми регулярно вирішуємо.

Не виключаю випадків, що іноді хтось може не дуже якісно надати правову допомогу, може щось не зовсім компетентно порадити. Але загальна картина все одно дуже хороша.

– А вам адвокатська діяльність, що була в минулому, допомагає в нинішній роботі чи йде як паралельна пряма?

– Я б не сказала, що допомагає. Досвід абсолютно не допомагає, тому що це абсолютно різні речі. Адже коли ти адвокат – в тебе є твій клієнт. Ти розумієш, що крім тебе в клієнта нікого немає, ти – стіна.

А тут ти повинен займатися збиранням кубіка Рубіка. Питання виникають не через одну людину, а через цілі групи людей. Потрібно нести відповідальність за конкретних стейкхолдерів та вирішувати багато різноманітних питань одночасно. Це складно, але водночас дуже цікаво.