Суддя Менського районного суду Чернігівської області Андрій Слісар звернувся до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора з повідомленням про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя. Про це пише Резонанс 20 березня із посиланням на прес-центр Судової влади України.
Так, суддя Слісар поінформував ВРП, що у його провадженні перебувала цивільна справа за позовом про стягнення коштів. У зв’язку з тим, що позовна заява не відповідала вимогам статей 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України (позовна заява; документи, що додаються до позовної заяви), ухвалою суду від 15 березня 2019 року справу залишено без руху та надано строк позивачу для усунення відповідних недоліків. Слісар А.В. зазначає, що у встановлений строк позивач недоліки не усунув, тому ухвалою суду позовна заява з додатками була йому повернута.
11 березня 2020 року до суду надійшов лист адресований судді Чепурко В.О., що не працює з 2015 року, та судді Слісару А.В. від осіб, які не є учасниками вказаної цивільної справи, у якому зокрема вказано, що «при негативному рішенні Ваші будинки будуть покарані і поліція Вам не допоможе».
Суддя Менського районного суду Чернігівської області Слісар вважає, що вказана заява направлена до суду з метою тиску на нього та містить погрози знищення належного йому та його родині майна, в наслідок чого це викликає у нього побоювання за своє життя та здоров’я та за життя та здоров’я своїх близьких.
Відповідно до статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» вказане повідомлення внесено до реєстру повідомлень про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя. Вищою радою правосуддя буде проведено перевірку викладених суддею фактів та ухвалено відповідне рішення, передає Резонанс.
До цього ж реєстру внесено і повідомлення суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Олени Максименко, яка головує під час розгляду цивільної справа за позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство» про стягнення заборгованості заробітної плати та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
У повідомленні до ВРП зазначено, що у заяві позивача про відвід судді 20 серпня 2019 року було відмовлено. 11 березня 2020 року під час розгляду справи представник позивача усно заявив, що направив скарги про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Максименко вважає, що подання такої скарги до Вищої ради правосуддя під час справи, розгляд якої триває, є засобом тиску на неї, який застосовується для того, щоб схилити її до самовідводу чи відводу судді, який не буде влаштовувати позивача та його представника, а також для того, об ухвалити судове рішення на їх користь.
На думку згаданої судді Білокуракинського райсуду, такі дії можна розцінювати як дії, що порушують принцип незалежності здійснення правосуддя та є підставою для притягнення винних осіб до відповідальності.