Вершиною бажання підім’яти під себе усіх й уся, а одночасно і показником нерозуміння повноважень інших органів та місця ДБВЮ, є запропонована зміна до ст. 41 КПК України: «Оперативні підрозділи Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого органів Державного бюро військової юстиції, прокурора військової прокуратури».
Але навіть несподівані заочні реверанси перед С. Полтораком у телеефірі жодним чином не вплинуть на стійку неприязнь із боку військових, котру А. Матіос встиг викликати до себе та свого оточення за майже 4 роки перебування у посаді. Примарними видаються сподівання, що військові, навіть після провалу їхнього проекту про Військову поліцію, підтримають ідею А. Матіоса про створення Державного бюро військової юстиції – у тому вигляді, як він бажає. Забагато повноважень і можливостей закладено для керманича цього органу, що поставило б його над керівниками усіх силових військових структур. І керівники цих структур це добре усвідомлюють.
В Украерорусі абсолютно відкрито працює проти України такий собі «рухівський Захарченко» в особі – Кирила Поліщука. Колись він був його директором та народним депутатом від Партії регіонів, а донедавна й головою Ради підприємства.
Останнім часом побільшало інформації у ЗМІ про події, пов’язані з військовою прокуратурою або її очільником. Щоправда, зміст цих повідомлень – все більше не на користь підлеглих Анатолія Матіоса
Це ж треба було додуматися: довести українських військових пенсіонерів до масових протестів під парламентом і навіть до спроби штурму будівлі уряду в Києві. І це в країні, що воює, в передвиборний рік! Масові акції військових пенсіонерів, що відбулися в січні й лютому, чомусь дружно не висвітлювали майже всі центральні ЗМІ – чи то ця тема випадково потонула у вирі більш гарячих подій, чи то працюють договірні «темники», за якими критикувати уряд зараз не можна навіть опоблоківським каналам.
Слід визнати, що за минулі 4 роки керівництвом нашої держави зроблено далеко не все для посилення боєздатності наших Збройних Сил, як про це говорять іноземні фахівці. Їм зі сторони видніше недоліки, ніж нашим «паркетним» генералам з вікон теплих і затишних кабінетів у Києві. Намагання виставити іноземних фахівців безпідставними критиканами є просто смішним, так як усі вони за власним бажанням тривалий час були інструкторами з підготовки військових кадрів в Україні, працювали безпосередньо у військах і краще від багатьох наших військових керівників знають, як працюють військові механізми насправді. Тому, на жаль, без достатніх підстав керівники держави тішать себе і намагаються заспокоїти громадян, що Збройні Сили України цілком готові перемогти любого нападника. Послання Путіна примушує ставити перед собою ці надто важливі для майбутнього України питання прискорення реформ військового управління.
Згідно аналізу сторони захисту, у разі розірвання договорів з ТОВ «Трейд Коммодіті» та початком нових процедур закупівель необхідно було би здійснити додаткову оплату за аналогічні обсяги пального не 149 млн грн а – 263,0 млн грн. Розуміючи ситуацію, яка існує в Державі та те, що обороноздатність Збройних Сил України знаходиться у критичному стані, враховуючи обмеженість фінансового ресурсу – рішення щодо підвищення цін на пальне приймалося колегіально на підставі офіційних довідок, які були отримані від Торгово-промислової палати України та ДП “Держзовнішінформ”.
З початку 2018 року слідчими військової прокуратури Центрального регіону України у взаємодії з працівниками інших правоохоронних органів викрито вже 10 посадовців під час отримання хабарів на загальну суму понад 411 тисяч гривень, серед яких – військові, правоохоронці, працівники військових установ та державних підприємств МО України. Вже у січні цього року командира дисциплінарного батальйону засуджено за корупційні дії до 2 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади.
Верховний Головнокомандувач вивів боротьбу з корупцією в оборонному відомстві на нові обрії. Поштовхом до рішучих реформ стала ухвала Апеляційного суду Києва, якою суд змінив запобіжний захід заступнику міністра оборони Павловському, підозрюваному НАБУ в розкраданні разом з оточенням Порошенка бюджетних коштів, і випустив його на волю під поручительство двох військовослужбовців Олександра Порхуна та Ігоря Герасименка.
Керувати Державним бюро розслідувань призначені особи, ще більш далекі від військової сфери, ніж А.Матіос. Тому є обґрунтовані побоювання, що керівництву ДБР буде ще важче організувати належну роботу із розслідування правопорушень у військах. Тим більше, що чинна редакція Закону «Про Державне бюро розслідувань» має багато вад, які можуть перешкодити цьому
За даними слідства, злочинні дії інформатора припинили у червні 2017 року. Його було затримано за місцем проживання у Донецькій області співробітниками Служби безпеки України. Вироком Рівненського міського суду від 11.12.2017 чоловіка визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України (сприяння діяльності терористичної організації), та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
11 жовтня 2017 року детективи НАБ України під процесуальним керівництвом прокурорів САП здійснили низку обшуків, в результаті яких за підозрою у причетності до злочину затримано двох осіб, а саме заступника Міністра оборони України та директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МОУ. Про це повідомляє Резонанс із посиланням на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.