Григорій Мамка для Юридичної газети
На початку березня цього року Верховна Рада провалила голосування за формування Комісії з азартних ігор та лотерей. У зал були винесені три законопроекти (4351-1, 4351, 4351-2), які б могли дозволити Фінансовому комітету парламенту сформувати Комісію, та жоден з них не знайшов підтримки. Справа в тому, що, згідно закону про азартні ігри, протягнутому монобільшістю, по-різному можна трактувати, хто проводитиме конкурс з відбору її членів. Але нещодавній провал в голосуванні свідчить про те, що та Комісія, яка вже була створена Кабміном, влаштовує тих, кому це вигідно.
Ініціатива виведення грального бізнесу із тіні була серед передвиборчих обіцянок Президента. У перший рік свого президентства гарант говорив на одному з форумів у Стамбулі про те, що легалізація азартних ігор, а саме, казино в п'ятизіркових готелях, сприятиме розвитку туристичного кластеру регіону біля Чорного моря. Прибрати гральні автомати з вулиць «для зменшення лиха» обіцяв і колишній прем’єр Олексій Гончарук, але, схоже, що з легалізацією азартних ігор в країні поспішили: недоліки закону почали давати про себе знати вже невдовзі після його підписання Президентом. А враховуючи кадрову кризу при нинішній владі, можна говорити й про несправджені обіцянки Президента привести на керівні посади справжніх фахівців (у Комісію з азартних ігор в тому числі).
Прийнятим 14 липня 2020 року монобільшістю «горе-законом» «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» планувалось виведення грального бізнесу з тіні, мільярдні надходження в державну казну. Зокрема, Президент під час свого послання у парламенті прогнозував, що надходження в бюджет після легалізації грального бізнесу у 2021 році становитимуть 5 млрд гривень.
Закон регулює:
- Організацію та проведення азартних ігор в казино;
- Організацію та проведення азартних ігор в Інтернеті;
- Організацію та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в Інтернеті;
- Організацію та проведення покеру в Інтернеті;
- Організацію та проведення ігор в залах гральних автоматів;
- Бездепозитні бонуси https://cryptocasinos360.com/ru/besdepositnie-bonusi/
Проте станом на грудень 2020 закон так і не запрацював. Протягти недосконалий законопроект монобільшості вдалось, а налагодити роботу Комісії з регулювання азартних ігор та привести на керівні посади справжніх фахівців – ні.
Суть проблеми
Суперечність у законі «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» полягає в тому, що в одному абзаці Комісія з регулювання азартних ігор формується Верховною Радою, а в іншому – урядом. Кабмін восени сформував її самостійно, призначивши голову та членів без конкурсу. Пропозиції профільного комітету парламенту враховані не були. На посаду голови Комісії обрали військового, екс-капітана національної збірної України «Ігри Нескорених» Івана Рудого. Членами комісії стали Олена Водолажко, яка раніше працювала адвокатом, екс-заступник гендиректора «УкрДО Радон» Євген Гетьман. Серед членів Комісії опинилась і Христина Дутка-Гефко, яка до вересня 2019 р. працювала в управлінні податкової служби в Івано-Франківській області. До призначення членом комісії з азартних ігор Дутка-Гефко була помічником народного депутата.
Голову та членів призначили без конкурсних процедур, лише за співбесідами. Відтак, Комісією, яка складається зі «справжніх фахівців» у гральному бізнесі, керують потрібні люди, а колізія у законі лишається не усуненою. Це говорить про те, що Верховна Рада, згідно закону, має право також сформувати Комісію з регулювання азартних ігор, не зважаючи на те, що уряд восени в ручному режимі сформував свою.
Що маємо зараз?
Перша сума розмірі 23,4 мільйона гривень від видачі першої ліцензії на гральний бізнес надійшла у лютому 2021 року. Нещодавно Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей у своєму Telegram-каналі повідомила про свіже надходження за оплату ліцензії від ТОВ «ПАРІМАТЧ» у розмірі 108 млн грн. Інформація щодо розгляду заяв на видачу ліцензій постійно оновлюється на сайті Комісії, проте їх кількість не значна.
Чи назбираються обіцяні мільярди гривень від грального бізнесу у 2021 році - покаже час. До того, ж суми, які обіцяла влада, відчутно різняться: Президент говорив про надходження у 5 млрд гривень на цей рік, міністр фінансів у грудні обіцяв 7,4 млрд грн. З вуст голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики звучала сума у 7,5 млрд гривень легальних доходів від грального бізнесу у 2021 році.
Вже озвучені обіцянки, куди мають піти зароблені від ліцензій кошти: розбудова спортивних майданчиків та басейнів, розвиток спорту, освіти та популяризація здорового способу життя.
Та поки оператори азартних ігор з купівлею ліцензій не поспішають. Плата за них варіюється від виду та місця провадження діяльності, а суми є значними: наприклад, вартість ліцензії за проведення ігор у казино у Києві складає 60 тис. мінімальних зарплат (біля 284 млн грн). Ліцензія на таку ж діяльність в інших містах коштує вдвічі дешевше.
Питання оподаткування
Незрозумілим в цій історії залишається питання податкових правил. На початку березня парламент мав розглянути законопроект 2713-Д, яким передбачається зниження ставки оподаткування для організаторів азартних ігор та лотерей. Черга до нього так і не дійшла.
Цей підтриманий Податковим комітетом законопроєкт пропонує втричі знизити вартість ліцензій (прибирається норма про потрійну плату до вступу в дію системи онлайн моніторингу). Втричі знижує ставки на дохід для операторів лотерей - з 30% до 10% від доходу. Майже вдвічі знижує ставку податку для букмекерів і казино - з 18% до 10% від доходу.
Про що це свідчить? Про те, що цим проектом пропонується позбавити держбюджет прогнозованих раніше надходжень. Високе оподаткування, навпаки, вплинуло б на зниження доступу до азартних ігор тих людей, які схильні програвати останні гроші. Тим часом у ЗМІ вже обговорюють те, що ідею зі зниженням оподаткування просували депутати від монобільшості. Схоже, що мова тут іде точно не про легалізацію.
Про справжню легалізацію грального бізнесу в країні говорити, дійсно, зарано. Гральні зали продовжують працювати «в підпіллі», суми за «кришування» після прийняття горе-закону лише зросли. У новинах щотижня можна читати про «накриття» гральних закладів у столиці та в регіонах. Але після чергового припинення діяльності правоохоронцями власники бізнесу шукають нові варіанти, як працювати в тіні.
Влада ж, створюючи колізії у законах, грається у свої корупційні ігри, подаючи народу історію під виглядом «легалізації». І хоч станом на сьогодні гральний бізнес лише починає платити за перші ліцензії, умови для операторів та гравців лишаються не привабливими.
В Угорщині, Бельгії, Німеччині, Австрії, Швеції, Іспанії, Латвії та інших розвинених країнах Європи законодавче врегулювання грального бізнесу створює нові робочі місця і дійсно, наповнює бюджети країн.
Наприклад, у Великобританії азартні ігри контролюються Комісією з азартних ігор - UK Gambling Commission, за винятком ставок на розпродаж, які регулюються іншим органом. Виграші за азартні ігри в країні не оподатковують, а за роботу на ринку оператори сплачують податок.
У Франції за операторами ринку азартних ігор наглядають такі органи: за скачки - Pari Mutuel Urbain, за ігри та лотереї - Francaise de Jeux, за ігри онлайн – ARJEL. В цій країні розповсюджується монополія держави на лотереї та бінго. Щодо оподаткування, то чим більший дохід в оператора, тим більше коштів він сплачує.
Дозволи на роботу грального бізнесу в Італії видає Автономна адміністрація держмонополій (ААМS), яка і ліцензує і регулює сферу. Також під захистом цієї організації він неякісних операторів знаходяться гравці. Онлайн-казино, яке зареєстроване в Італії, доступне громадянам країни через платформу «it», яка пов’язана із ААМS.
У нас «гральна історія» без моніторингу – це черговий «недозакон», який вже розсипається на очах. А мета створення грального бізнесу в дорогих готелях на березі моря перетворилась на гральний бізнес по всій території країни.
Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram
