Проти обсервації, закриття ринків, медичної реформи: аналіз протестних акцій під час карантину - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

08 июль 2020, Среда, 05:14

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Проти обсервації, закриття ринків, медичної реформи: аналіз протестних акцій під час карантину

30 апреля 2020г.

Вже другий місяць Україна живе в режимі суцільних обмежень: не їздить громадський транспорт, не працюють ринки, торгівельні центри, заборонено пересуватись на вулиці групами більше двох осіб. Втім, такі обмеження змушують багатьох людей не пересидіти небезпечний час вдома, а, навпаки, виходити на вулицю. Аналітики Центру безпекових досліджень «СЕНСС» проаналізували протестні акції, які відбувались в різних містах України. Загалом за даними моніторингу протягом карантину відбулось майже 70 акцій протесту по всій Україні. Найбільше з них проходило в Чернівецькій, Дніпропетровській, Київській, Донецькій, Запорізькій областях та м.Києві.

Про це повідомляє Резонанс 30 квітня із посиланням на Центр безпекових досліджень  «СЕНСС».

Протестні настрої найбільше згуртували підприємців, які протягом 2 місяців боролись за скасування карантинних обмежень та відновлення своєї діяльності. Зважаючи на зміну умов і введені урядом обмеження, ряд протестних акцій було проведено у формі автопробігів, також деякі з них проходили онлайн.

Протести через страх захворіти

Перші акції протесту в Україні, пов’язані з короновірусом, відбулись на початку березня. Вони були пов’язані зі страхом перед невідомою хворобою Covid-19 і мали поодинокий характер. Такі акції були у Житомирській та Чернівецькій областях.

Приміром, 3 березня ввечері у Чернівцях люди зібрались біля будинку, де проживає сім’я хворого на коронавірус чернівчанина. Сусіди вимагали ізолювати його дружину, яка перебувала у своїй квартирі. Мешканці були готові перекривати дорогу та вдаватися до радикальних дій, вимагаючи щоб жінку ізолювали. Градус протистояння був таким, що на місці події перебував міський голова та поліція. Згодом до будинку приїхала швидка, яка госпіталізувала дружину хворого

Згодом протестні настрої змінились на геть протилежні. Вже за місяць, 29 березня у Борисполі пасажири, евакуйовані з В’єтнаму, протестували проти обов’язкової обсервації. Натовп людей вибив двері термінала, після чого пасажири почали тікати від поліції та медиків. Повідомлялось, що до вильоту люди погодились на обов’язкову обсервацію, а вже в Україні передумали

15 квітня на кордоні з Польщею десятки громадян України також протестували проти примусової обсервації. Вони вимагали, аби їм дозволили поїхати додому на самоізоляцію. Щоб їх краще почули, люди заблокували трасу у пункті пропуску «Ягодин». Біля кордону в цей час їх чекали рідні, які мали забрати їх додому.

Основною причиною невдоволення громадян була відсутність системного підходу до обсервації: одних людей, що прибули з-за кордону одразу ізолювали, інших відпускали додому, сподіваючись на їх самодисципліну і відповідальність.

Протести підприємців

Ринкам в Україні заборонили працювати з 18 березня. 31 березня заборону скасували, а з 14 квітня ринки знову закрили. Усі ці події супроводжувались численними акціями протесту представників малого бізнесу по всій Україні. Саме протести підприємців були найбільш масовими акціями під час карантинних заходів. Найактивніше виходили на масові акції в Донецькій, Запорізькій, Херсонській і Тернопільській областях.

17 березня біля Запорізької міської ради зібрались підприємці місцевих ринків з вимогою не закривати їх. Підприємці збирали підписи під листом до президента з вимогою не закривати торгові площі, адже вони вклали гроші у товар, який тепер не можуть продати, а значить ризикують понести великі економічні втрати.

У Сєвєродонецьку підприємці, що працюють на місцевому ринку перекрили дорогу, протестуючи проти заборони вуличної торгівлі на час карантину. Люди вимагали не припиняти роботу ринків. Зрештою підприємцям вдалось домогтися відстрочки закриття торгових площ на один день.

18 березня близько 30 підприємців Кривого Рогу вийшли на акцію протесту перед міською радою. Окрім вимоги не закривати торгівельні павільйони, підприємці просили скасувати низку законів, що регулюють діяльність малого бізнесу, зокрема про встановлення касових апаратів та ведення електронних чеків. Підприємці пообіцяли дійти зі своїми вимогами до столиці.

27 березня на протест вийшли підприємці у Полтаві. Вони вимагали відкрити ринки, адже це допомогло б розвантажити супермаркети. Крім того, вони нагадали, що намагаються активно допомагати медичним закладам у боротьбі з коронавірусом: купують захисні маски, одноразовий посуд та інші необхідні речі

У ЗМІ також повідомлялось про організацію масштабних автопробігів підприємців проти карантинних обмежень  та відновлення роботи малого бізнесу. Так, 22 квітня у Запоріжжі відбувся масовий автопробіг підприємців, які виступають на захист своїх прав. Вони вкотре вимагали відкрити ринки та переконували, що у супермаркетах заразитися коронавірусною інфекцією значно легше. Крім того повідомлялось, що фермерам немає куди подіти свої овочі, в той час як у магазинах ціни виросли, бо усі товари закордонні.

24 березня на протест проти закриття ринків вийшли підприємці у Краматорську. Через карантин вони залишились без роботи і змушені звільняти найманих працівників. Підприємцям, які опинились у складній ситуації, представники Краматорської міськради порадили звернутись до органів соціального захисту.

У Хмельницькому виникла конфліктна ситуація через закриття оптово-роздрібного ринку. Напередодні адміністрацію ринку оштрафували за роботу під час карантину. Однак влада не врахувала того, що з оптового ринку купують дрібнооптові партії товару підприємці з усієї області. Потім цим товаром вони забезпечують торгові точки у своїх населених пунктах.

У Кам’янському на Дніпропетровщині 26 квітня підприємці «взяли штурмом» два ринки і відновили торгівлю, обгрунтовуючи це тим, що так вони реалізують своє право на працю, не чекаючи офіційних дозволів для початку роботи ринків.

Цього ж дня кілька десятків підприємців Львова організували акцію протесту з вимогою до обласної влади і уряду відкрити ринки і крамниці площею менш як 300 квадратних метрів. Представники малого і середнього бізнесу на автомобілях їздили біля будівлі Львівської обласної державної адміністрації, сигналячи клаксонами.

У відповідь на тиск і численні акції протестів через карантинні обмеження, що набули великого розголосу та резонансу, уряд пішов на послаблення обмежень на період карантину, хоча за повідомленням Міністерства охорони здоров’я пік захворюваності очікується на початку травня. Втім, у разі збільшення кількості хворих уряд може переглянути своє рішення, як це було зроблено наприкінці березня.

Протести через обмеження користування громадським транспортом

Заборона перевозити у громадському транспорті одночасно більше 11 людей і лише у масках призвела до виникнення величезної кількості сутичок як між пасажирами, так між пасажирами, водіями і поліцією. Загалом таких випадків, про які повідомлялось у відкритих джерелах, було не менше 10.

Так, у Києві 18 березня чоловік без маски протестував проти того, що його не впускають у трамвай. На знак невдоволення він вчепився за травмай спереду та не давав йому рушити, вимагаючи відкрити йому двері.

В Одесі ранок, коли почали діяти обмеження на перевезення у громадському транспорті не більше 10 пасажирів, розпочався з численних конфліктів. Подекуди пасажири погрожували водію, хтось намагався самостійно визначити 11-го пасажира, в інших випадках перекривали рух, виражаючи таким чином свій протест.

Подекуди протистояння переходило у більш агресивну фазу: так, з одного зі столичних тролейбусів чоловік викинув водія через те, що він відмовився везти 11-го пасажира[15]. Одесит, якого не пустили у трамвай без маски, на знак протесту ліг на рейси, заблокувавши рух.

19 березня в Одесі пасажир, невдоволений тим, що водій тролейбуса відмовляється везти більше 10 пасажирів розбив лобове скло тролейбуса каменем.

Протести через заборону міжміських та міжнародних перевезень

Через заборону як міжнародного, так і міжміського сполучення, а також обмеження на кількість пасажирів у громадському транспорті пройшли численні акції протесту як перевізників, так і тих, хто через обмеження не міг повернутись до України.

Для прикладу,15 березня на кордоні з Польщею громадяни України влаштували страйк через перекриття пішохідного проходу. Вночі близько 5 тисяч осіб безуспішно намагалися повернутися в Україну з Польщі, однак їх не пропустили. На ранок ситуація стабілізувалася, через кордон почали пускати автобуси. Польські прикордонники звернулися до всіх водіїв рейсового транспорту і легкових авто з проханням підвозити українців, які не змогли пройти кордон пішки. Через проблеми з перетином кордону сформувалися величезні черги. Було Заблоковано було також рух вантажівок.

18 березня мешканці Київської області, що працюють у столиці, заблокували рух залізничного транспорту на станції Фастів. Люди були обурені тим, що не мають змоги дістатись до роботи та вимагали відновити рух електропотягів, який був припинений на підставі рішення Кабінету міністрів України у зв’язку з запобіганням поширення в країні гострої респіраторної хвороби COVID-19. Після переговорів з представниками місцевої влади, людей доправили до пункту призначення автотранспортом.

19 березня у Покровську (Донецька область) через обмеження на перевезення пасажирів вийшли водії громадського транспорту. Вони заявили, що возити по 10 пасажирів для них збитково. Один з водіїв розповів, що його оштрафували за те, що він перевозив 11 пасажирів, серед яких була 4-річна дитина. Ніхто з посадовців до протестувальників не вийшов[20].

Подібні акцій відбувались по всій Україні.

Протести шахтарів

Одразу після закінчення карантину Україну можуть чекати масштабні акції протесту шахтарів через кризу в енергетичній галузі, що призвела до зупинки роботи шахт.

Від ранку 16-го березня у Нововолинську на трасі Р-15, поблизу Епіцентру, шахтарі безперервно ходили на пішохідному переході, блокуючи рух автомобілів. Таким чином вони вимагали звільнення гендиректора Державного підприємства “Волиньвугілля”. Серед інших вимог –  надання хорошого обладнання і зарплати.

Також за наявною інформацією припинило роботу одне з найбільших вугледобувних підприємств в Україні. Усі 10 шахт і допоміжні підприємства ПАТ “ДТЕК” Павлоградвугілля” зупинилися 20 квітня. Майже 20 тисяч людей відтепер перебувають у вимушеній відпустці. Ще 14 квітня у “ДТЕК Енерго” попередили, що шахти за тиждень зупиняться – через системну енергетичну кризу, економічні негаразди та коронавірус. За таких умов одразу після закінчення карантину шахтарі збираються організовувати масові протести у Києві.

Протести медиків

Поширення короновірусу співпало у часі з впровадженням другого етапу медичної реформи, яка розпочалась з 1 квітня. Вона, які відомо, передбачає закриття окремих профільних медичних закладів та звільнення лікарів. Зміна міністра охорони здоров’я та численні критичні висловлювання високопосадовців змусили як пацієнтів, так і лікарів вимагати скасування чи, принаймні, зупинки рішень, що мають бути прийняті в рамках реформи. Загалом в умовах карантину протестних акцій, пов’язаних з діяльністю медиків та медичних установ, було близько 10 в Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Харківській, Херсонській областях.

У Запоріжжі біля облдержадміністрації протестували пацієнти відділення профпаталогії Запорізької обласної клінічної лікарні, а також ветерани, які лікуються у госпітальному відділенні. Головна вимога: не припиняти функціонування цих двох відділень.

Працівники станцій швидкої допомоги у Запоріжжі записали відео звернення до Президента, вимагаючи підвищити зарплати у зв’язку з боротьбою з COVOD-19. Їх обурило те, що вже за березень медичні працівники України, зайняті лікуванням пацієнтів з лабораторно підтвердженими випадками COVID-19, мали отримати доплату в розмірі трьох посадових окладів. Втім, медпрацівники швидкої допомоги до цього переліку не потрапили. Після публічних виступів цю ситуацію МОЗ виправив.

Нові форми вираження протестів

Масковий режим та заборона з’являтись на вулицях групами більше двох людей змусила громадян шукати нові форми вираження протесту.

27 березня відбувся перший онлайн мітинг, учасники якого протестували про зменшення фінансування культури, адже у бюджеті фінансування хочуть позбавити Держкіно, Український культурний фонд, Інститут книги, туризм тощо.

Запорізькі актори відзначили 27 березня день театру, що припав на карантин, одиночними пікетами. На плакатах працівники театру не писали вимог – лише дотепні надписи.

Ще однією формою протесту стали автопробіги та розміщення великої кількості автомобілів перед будівлями органів влади. У Києві 30 березня активісти влаштували автопробіг проти відкриття в Україні ринку землі, закон про який перебував на розгляді у Верховній раді. Автомобілі проїхались центральними вулицями колоною.

Аналіз результатів дослідження свідчить, що в багатьох випадках місцева влада не реагувала належним чином на вимоги протестувальників, звертаючись до поліції.

Зважаючи на те, що карантинні обмеження досі тривають, протестні настрої лише збільшуватимуться. Причин цьому декілька:

  • нерівні умови для ведення бізнесу (серед аргументів протестувальників: чому супермаркети працюють, а ринкам не можна, чому мережеві заклади продають каву, а дрібні кав’ярні зачинили);
  • відсутність обґрунтування та належної комунікації заборон (наприклад, чому 10 пасажирів в громадському транспорті – це безпечно, а 11 – ні);
  • вибіркове покарання порушників режиму карантину;
  • відсутність чіткого комплексного плану подолання економічних наслідків карантину.

Очевидно, що після закінчення карантину, на фоні політичних, економічних та соціальних проблем невдоволення населення продовжуватимуться та ставатимуть ще масштабнішими.

Примітка. Дослідження проведене шляхом аналізу інформації, отриманої в результаті спеціальної обробки відомостей отриманих із відкритих джерел (офіційних веб-сайтів органів державної та місцевої влади, підрозділів правоохоронних органів центрального та регіонального рівнів; їхніх профілів у соціальних мережах (twitter, facebook); українських електронних ЗМІ)