Робимо все можливе, аби прибрати наркотики з вулиць, – перший заступник начальника Департаменту боротьби з наркозлочинністю

Про недавні масштабні спецоперації з ліквідації наркозаводів і міжрегіональних мереж з продажу готової продукції, найпопулярніші наркотики й наслідки, до яких призводить їхнє вживання, а також про те, як ковід і карантинні обмеження в різних країнах вплинули на світовий наркотрафік, в інтерв'ю "Цензор.НЕТ" розповів перший заступник начальника Департаменту боротьби з наркозлочинністю Нацполіції Сергій Преутеса.

УЧАСНИКИ МЕРЕЖІ НАЛАГОДИЛИ ЦІЛОДОБОВУ РОБОТУ НАРКОЗАВОДУ. ГОТОВУ ПРОДУКЦІЮ РОЗСИЛАЛИ ВЕЛИКИМИ ПАРТІЯМИ В РІЗНІ РЕГІОНИ

– Нещодавно Національна поліція провела спецоперацію в чотирьох регіонах України із закриття масштабної мережі з виготовлення й продажу амфетаміну. Було вилучено 120 кілограмів наркотичної речовини. Коментуючи ситуацію, глава Нацполіції Ігор Клименко зазначив, що ця партія рекордна для України. Чим пояснюється, що так збільшився обсяг цього наркотика у внутрішньому обігу?

– Зазвичай попит породжує пропозицію. Очевидно, він враховувався організаторами цього кримінального бізнесу. Та тут, як на мене, питання в іншому. Раніше робота департаменту була побудована таким чином, що не вдавалося повністю "накривати" подібні мережі. Тобто, починаючи від виробництва, закінчуючи реалізаторами. В процесі реформи ми змінили алгоритм взаємодії між регіонами. Тепер маємо такий результат.

Що стосується цієї мережі, то вона забезпечувала діяльність багатьох груп, які розповсюджували такий наркотик, і практично перекривала по постачанню всю Україну. Учасники мережі налагодили роботу наркозаводу і розсилали готову продукцію великими партіями в різні регіони. А далі вже це поширювалося через телеграм-канали і так звані закладки.

– До речі, попит – це велика проблема. Пам’ятаю спецоперації, які поліція проводила в минулі роки. Спілкувалися з тодішнім керівником Сергієм Князєвим, він розповідав, що писав лист у МОЗ, щоб там звернули увагу на таких людей, особливо в тих регіонах, де вилучали великі партії різних наркотиків.

– Безперечно, це проблема. Адже ці люди, якщо їм не надати кваліфікованої допомоги, все одно шукатимуть, де взяти наркотики. Та ви правильно кажете, що це питання, яким має опікуватися Міністерство охорони здоров’я.

– Не плануєте звернутися до них із якимись ініціативами? Ви бачите не лише продавців, а й покупців. Можливо, варто передавати в МОЗ такі дані?

– Ми могли б установлювати споживачів і передавати інформацію в МОЗ, якби це було врегульовано законодавчо. Та це питання дискусійне, тому що йдеться про права людини, і ми не можемо цього робити. Тому важливо, як на мене, створення реабілітаційних центрів, щоб вони мали нормальні умови і були доступними для всіх, хто хоче позбутися залежності. Та це питання Мінздоров’я й Мінсоцполітики. Ми ж зі свого боку робимо все можливе, аби прибрати наркотики з вулиць.

– Ви сказали, що під час спецоперації ліквідовано наркозавод, де виготовлявся амфетамін. 300 кілограмів на місяць – це чималий обсяг. Як довго він працював? І як було організовано виробництво?

– Зазвичай лабораторії, де виготовляють амфетамін, – це невелике приміщення і кілька колб. Виготовляють по 100-300 г й одразу збувають. У цьому ж разі орендували приміщення в промисловій зоні, закупили спеціальні верстати, великі міксери, бочки, холодильники, чимало колб, тобто все, що потрібно для виробництва наркотика в промислових масштабах. Діяло виробництво близько року.

Люди там працювали вахтовим методом, виробництво ні на мить не припинялося, функціонувало цілодобово. У процесі було задіяно як професійних хіміків, так і молодих людей, яких навчали.

– Озброєна охорона там була?

– Ні, не було. Це велика промзона, де приміщення винаймали різні підприємства. Там був спільний пункт пропуску на в’їзді.

– Тобто ніхто з інших орендарів не підозрював, що поруч функціонує наркозавод?

– Вони в одному приміщенні облаштували виробництво, в іншому спали. Поруч з ними інших підприємств не було, вони розташувалися трохи далі. До того ж, вони не привертали особливої уваги. А за документами значилося, що це підприємство з виготовлення пластикових пляшок.

– А як же ви на них вийшли?

– Зацікавилися одним з інтернет-магазинів, через який поширювалися наркотики і який був у топі в "Даркнеті". Вийшли на осіб, які відправляли такий товар поштою. Потім разом із колегами з підрозділів кіберполіції і кримінального аналізу встановили адміністратора інтернет-магазину. Далі й інших учасників групи.

– Вони вживали заходів конспірації?

– Так, вживали. Окрім того, коли вони зрозуміли, що затримують осіб під поштовими відділеннями, почали робити закладки. Зварили 20 кг, розклали невеликими партіями по 3-5 кг, скинули геолокацію.

– Скільки заробляли на амфетаміні за місяць?

– Якщо продавали всю партію, а це 480 тисяч доз на місяць, то 120 мільйонів.

– А в самих учасників групи під час обшуків зброю вилучали?

– 15 одиниць різної зброї за місцем проживання учасників групи. В лабораторії вилучили гранату. Можливо, планували підірвати у випадку викриття, та не встигли.

– Яка саме зброя? Вся нелегальна чи були дозволи?

– Помпова, травматична, автоматична одиночна зброя. Але на все були дозволи.

– Грошей у них багато знайшли?

– Вони отримували розрахунок у біткоїнах, потім переводили через обмінні біржі в долари. Готівку у великих обсягах не зберігали.

– Хтось із місцевих правоохоронців у Дніпрі прикривав цей наркобізнес?

– Ми таких фактів не встановили. Вони так організували процес, щоб не привертати уваги. Та й приміщення підібрали вдало.

– З чого виготовляли наркотик і звідки брали компоненти?

– Основний компонент – це пропен. Робиться ще реакція з фольгою і ртуттю. Думаю, подробиці процесу розкривати немає сенсу.

– Пропен важко дістати?

– Це прекурсор, який застосовується у хімічній та фармакологічній промисловості. Він підконтрольний, у вільному обігу його немає. Ми внесли його в таблицю заборонених речовин, на його використання потрібен спеціальний дозвіл.

Під час документування цієї групи ми встановили, що пропен постачали великими партіями і залишали у схованках. Звідки саме везли, поки що в інтересах слідства розповісти не можу, трохи згодом.

– Думала, що його завозили з-за кордону, й хотіла запитати, чи співпрацювали ви в рамках спецоперації з колегами з інших країн.

– Ні, він продавався на внутрішньому ринку. Його також виробляють у кустарних умовах. А ось прекурсор для його виготовлення везуть з-за кордону. Щоб встановити канал і товари-прикриття, працюємо разом з митниками.

"СОЛІ НАБУВАЮТЬ ШАЛЕНОЇ ПОПУЛЯРНОСТІ, ШВИДКО ВИТІСНЯЮЧИ ІНШІ НАРКОТИКИ"

– Узимку цього року в результаті спецоперації, яка тривала чотири доби і в якій брали участь понад 600 співробітників поліції, на Харківщині було ліквідовано 50 наркопритонів і виробництво солей PVP. Чому вирішили провести таку масштабну зачистку саме цього регіону?

– Цей наркотик з’явився в Україні 3-4 роки тому. Завезли його з Китаю. Він впливає на імунну і мозкову систему людини, за короткий час фактично знищуючи організм. Солі набувають шаленої популярності, швидко витісняючи інші наркотики, наприклад, амфетамін. Фактично це його синтетичний аналог.

Цей наркотик в основному поширюється у нічних клубах серед молоді, він кілька діб тримає людину в активному стані.

Характеризується психостимулюючим ефектом, швидко викликає залежність. Дешевизна і потужна дія зробили альфа-ПВП найпоширенішим вуличним наркотиком.

Оскільки виготовлення кінцевого продукту відбувається кустарно, часто бувають випадки гострих отруєнь, передозувань зі смертельними наслідками.

Під час аналізу інформації щодо солей ми встановили, що вони активно розходяться по країні саме з Харківської області. І почали, використовуючи інструменти управління кримінального аналізу, разом з аналітиками з’ясовувати, хто і де виготовляє, якими партіями відправляють, хто отримує тощо.

– А як розповсюджувалося?

– Відправляли з різних поштових відділень. Причому люди одні й ті самі, а прізвища й номери телефонів різні.

Потім уже вийшли й на виробництво. Ліквідували три великі лабораторії і чотири дрібніші.

– Скільки виготовлялося однією лабораторією за місяць?

– За тиждень до 5 кілограмів. Кілограм солей – це 4 тисячі доз. Приблизно 70% продавалося на Харківщині, решту розсилали по Україні, отримувачами були інтернет-магазини, які продавали їх далі.

– У нас можна вільно розсилали поштовими відправленнями наркотики?

– Наркотик маскували у дитячих іграшках, пакунках із кавою, банках зі спортивним харчуванням. Солі мають різкий запах, тому їх герметично запаковували.

Під час спецоперації ми затримали хіміків, кур’єрів і закладчиків. Припинили діяльність трьох інтернет-магазинів.

- А організатора?

- Поки що над цим працюємо.

– Можете трохи докладніше розповісти про походження цього наркотика?

– Альфа-пірролідінопентіофенон розроблено німецькою фармацевтичною компанією в 60-х роках минулого століття. Передбачалося, що препарат буде впроваджено в медицину як стимулятор центральної нервової системи для лікування нарколепсії, важких депресій, апатії. Однак незабаром з'ясувалося, що альфа-ПВП має безліч побічних ефектів, включаючи лікарську залежність, тому його офіційне виробництво було припинено.

Вживання солей ПВП швидко виснажує організм, вражає внутрішні органи і системи. Значна частина наркозалежних помирає упродовж першого року вживання, ті, що залишилися, страждають від важких патологій, які погіршують якість життя.

Проблема в тому, що ці солі вживають школярі, студенти. Ми вже думали про те, щоб встановлювали неповнолітніх, які купують такі наркотики. Винятково аби повідомляти про це їхнім батькам.

– Ви сказали, що до нас наркотик завезли з Китаю.

– Так, за нашою інформацією, прекурсор, з якого його виготовляють, надходить звідти. Як саме, зараз сказати не можу, це ще встановлюється.

Також є дані, що хіміків відправляли в Китай вивчати формулу, за якою там виготовляється цей наркотик. Ті, хто там опанував цю "науку", потім залучають студентів, яких навчають тут.

Наприклад, один із учасників затриманої в Харкові групи спочатку працював кур’єром. Згодом його навчили виготовляти наркотик.

"ОДНА ЗЛОЧИННА ГРУПА МОЖЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ ДО 500 БАНКІВСЬКИХ КАРТОК, ЗАРЕЄСТРОВАНИХ НА ПІДСТАВНИХ ОСІБ"

– Складно встановити адміністратора телеграм-каналу чи інтернет-магазину, через який продають наркотики?

– Непросто. Використовуються біткоїни, електронні гаманці, різні банківські картки на підставних осіб.

– Тобто?

– Людині дають 500 гривень, щоб на неї зареєструвати банківський рахунок і користуватися її карткою. Одна злочинна група може використовувати до 500 банківських карток, зареєстрованих на таких фунтів.

Тому для нас важливо не просто заблокувати такий магазин чи телеграм-канал, а доходити до людей, які цей бізнес організовують.

– Обидві групи пересилали наркотик поштою. Це можна, як я розумію, вільно робити, якщо не потрапити в поле зору правоохоронців. Але ж ви всі поштові відправлення не проконтролюєте. Як такі канали розповсюдження прикрити? Чи потрібно вносити зміни до законодавства?

– Нині систему побудовано так, що люди можуть отримувати поштове відправлення, навіть не показуючи документів. На вигадане прізвище. Досить лише номера телефону. А ви ж розумієте, скільки можна купити таких карток. Ми зараз працюємо над пропозиціями, щоб люди, які відправляють і отримують посилки, вказували свої паспортні дані. Також пропонуємо прив’язати номери телефонів до конкретного поштового відправлення, як це відбувається, наприклад, коли ви переводите гроші на картку банку. Тобто, щоб людина, вводячи певний код, чітко фіксувала номер телефону в системі. Це дасть змогу правоохоронцям відслідковувати поширювачів наркотиків, якщо вони й надалі використовуватимуть поштовий канал. Наразі відсутність контролю в поштових відділеннях ускладнює нам роботу і полегшує її торговцям наркотиками.

– Що ви маєте на увазі під паспортними даними? Прізвище й ім’я? Чи номер, серію тощо? З огляду на те, як у нас торгують базами даних, я була б обережною з такими ініціативами, а то потім у ваших колег з інших підрозділів додасться роботи.

– Я кажу про те, що людина має посвідчити свою особу, надавши реальні документи. Хіба ви ніколи не показували паспорт, отримуючи посилку?

– Показувала. Але ніхто нічого звідки не переписував. І буду проти, якщо хтось надумає копіювати мої документи.

– Я так само буду проти, щоб копіювали. І так само, як і ви, пред’являв паспорт, отримуючи посилку. Тому не бачу в цьому проблеми. Але працівники поштових відділень не завжди перевіряють документи, тим паче, коли йдеться про відправлення. Я ось про що кажу. Можливо, варто продумати механізм притягнення до відповідальності працівників поштових відділень, які цього не роблять. Це дискусійне питання, думаємо над варіантами.

– Сергію, а які наркотики мають найбільший попит?

– Це канабіс – так звані шишки, амфетамін, солі, метамфетамін.

– А кокаїн, героїн?

– Кокаїн дорогий наркотик, тому його можна зустріти переважно в містах-мільйонниках, де є потенційні покупці, що мають кошти.

Щодо героїну, то за останній рік він майже зник. Є, але невеликий обсяг. Раніше через Україну його намагалися транзитом переправляти в країни Європи, зокрема в Бельгію, Німеччину, Голландію.

У нас своєрідним аналогом героїну став метадон, який користується попитом, тому що дешевший в рази. Його виготовляють як кустарно, так і на легальних підприємствах, оскільки він використовується у замісній підтримувальній терапії. На жаль, частина з того метадону, який розраховано на лікування наркозалежних людей, потрапляє на чорний ринок. Проблема в тому, що у нас реєструється багато фізичних осіб-підприємців, які продають ці рецепти, немає єдиного обліку таких рецептів. Людина може піти в декілька центрів, які займаються такою терапією, купити три-чотири коробки таблетованого метадону, а потім його продати на чорному ринку.

– Зупиняєте підпільне виробництво?

– Торік ліквідували 4 потужні нарколабораторії. Його продавали не лише в Україні, але й постачали в Росію й Білорусь. По одній з них ми, наприклад, встановили, що на початку літа 2020 року громадянка Російської Федерації разом із громадянами України організувала на території Київської області діяльність високотехнологічної лабораторії з виготовлення психотропних речовин. Спільники безпосередньо виготовляли метадон, а росіянка здійснювала загальне керівництво й налагоджувала канали збуту виготовленого "товару" на території України, Росії й Білорусі.

Потужність нарколабораторії давала змогу виготовляти близько 100 кг метадону щомісяця, що еквівалентно 800 тисячам доз для роздрібного продажу.

– Нещодавно азербайджанські митники вилучили понад 200 кілограмів героїну, захованого в картоплі, й кінцевим одержувачем значилася Україна. Як відомо з відкритих джерел, вантаж ішов з Ірану транзитом через Азербайджан. Що українським правоохоронцям відомо про цю партію? Її справді планували реалізовувати у нас чи все ж таки це був транзитний вантаж і його планували переспрямувати далі в Європу?

– Це одна з тих транзитних партій, про які я розповідав. У документах отримувачем вантажу справді значилася українська компанія. Та, як ми встановили, ніхто не планував героїн продавати тут. Ви ж розумієте, що коли їде картопля з Ірану в Україну – це нетиповий вантаж. У нас, слава Богу, своєї картоплі вдосталь.

– Тобто ви знали про цю партію і співпрацювали з колегами?

– Так, ми співпрацюємо в напрямі протидії нелегальному обігу наркотиків із колегами з інших країн, зокрема, і з Азербайджану.

Ковід і карантинні обмеження на кордонах тимчасово зменшили наркотрафік. Та зараз постачання іноземних наркотиків знову активізувалися.

– Якщо ви співпрацювали з міжнародними партнерами по цій партії героїну, чому не провели контрольовану поставку й не затримали всіх причетних?

– Тому що законодавством Азербайджану цього не передбачено. Якщо вони виявили наркотик, то не можуть пропустити його далі, обов’язково вилучають. Ви маєте рацію, коли говорите, що важливо задокументувати весь ланцюжок. Намагаємося працювати у цьому напрямі.

За нашою інформацією, це не остання партія. Героїну картелі накопичили у чималому обсязі за ці останні 1,5 року пандемії й карантинних обмежень, тепер спробують доставляти в Європу, використовуючи різні країні як транзитні. Зокрема, і нашу. Тому ми наразі співпрацюємо з прикордонниками і митниками, приділяючи увагу ризиковим вантажам. А також із нашими колегами-аналітиками з управління кримінального аналізу.

– Сергію, торік відбулося переформатування роботи вашого підрозділу. Що саме змінилося?

– Підходи в роботі. Згідно з постановою Кабміну, ми тепер міжрегіональний підрозділ.

– Що це означає?

– Раніше відділи, які були в регіонах, підпорядковувалися керівникам ГУНП. І хоча всі мали б працювати на єдиний результат, не ділилися з колегами з інших областей інформацією, не долучали їх до своїх реалізацій, самі їздили у відрядження. Це не ефективно. Нині – пряме підпорядкування керівникові департаменту. Вся інформація надходить до нас і, плануючи реалізації, ми залучаємо людей із різних регіонів, залежно від ситуації. Ми стали єдиним колективом.

Окрім того, раніше переважно працювали, як-то кажуть, на статистику. Документували дрібний збут і так робили показники. Зараз ми робимо наголос на документуванні організованої групи у повному складі. Нам важливо зупинити виробництво наркотика, перекрити канали постачання сировини і зупинити збут готової нелегальної продукції. Так само важливо відпрацювати повний ланцюг, коли йдеться про наркотики, які ввозяться для продажу на внутрішньому ринку або як транзитна партія.

Ми за минулий рік замінили більшість особового складу.

– А коли вас призначили на посаду?

– У грудні 2019 року.

– З кого формували оновлений особовий склад?

– Ми підібрали людей з різних підрозділів – це оперативники карного розшуку, дільничні, патрульні, слідчі.

– Змінювали, щоб мінімізувати корупційні ризики, чи хотіли просто мати "своїх" людей?

– Частково щоб справді прибрати корупційні ризики. Та не лише через це. Коли заслухали їх, то зрозуміли, що результати їхньої роботи – це "замилювання" очей.

Читайте Резонанс в Facebook и подписывайтесь на наш канал в Telegram