У справі Шеремета суд звернувся до ВРП та Офісу Генпрокурора через втручання у діяльність суду присяжних

Про це пише 26 березня  Резонанс із посиланням на Шевченківський районний суд м. Києва.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", 26 березня 2021 року суд присяжних Шевченківського районного суду м. Києва, що здійснює судове провадження у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета за обвинуваченням Антоненка А.С., Кузьменко Ю.Л. та Дугарь Я.С., звернувся до Вищої ради правосуддя та Офісу Генерального прокурора з повідомленням про факти втручання в професійну діяльність суддів та вплив на суд присяжних при розгляді цього кримінального провадження, - йдеться в заяві суду.

У суді також твердять, що кожне судове засідання у даній справі супроводжується організацією масових акцій протесту біля будівлі суду під час яких порушується громадський порядок, відбуваються бійки, пошкоджується майно тощо. Крім того, прихильниками обвинувачених, в соцмережах, зокрема Facebook, гостро обговорюється хід розгляду справи. В публікаціях та коментарях звучать неоднозначні висловлювання на адресу суддів та присяжних, що мають характер погроз та закликів до розправи, з метою схиляння суду до прийняття рішення, необхідного певній групі осіб. До того ж, з боку сторони захисту лунають висловлювання, які мають ознаки тиску, - акцентували у суді.

Шевченківський райсуд Києва просить громадян дотримуватись порядку під час судових засідань, не допускати висловлювань та поведінки, які суперечать вимогам закону та мають ознаки тиску на суд.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

МВС ОГОЛОСИЛО ПРО ЗАВЕРШЕННЯ СЛІДСТВА ЩОДО ПІДОЗРЮВАНИХ У ВИКОНАННІ ВБИВСТВА ШЕРЕМЕТА

Нагадаємо, 12 грудня 2020 року голова МВС Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів справи про вбивство Шеремета. Організатором убивства слідство назвало музиканта Андрія Антоненка, який захоплюється "ультранаціоналістичними ідеями" і культивує "велич арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної приналежності". До свого задуму він нібито залучив жительку Києва, волонтерку і медика Юлію Кузьменко і контрактницю Яну Дугарь, а також кількох невстановлених осіб.

За первинною версією слідства, Антоненко керував діями членів групи, розподілив між ними ролі, купив боєприпаси, забезпечив транспорт і вибрав час убивства. За Шереметом довго стежили, при цьому підозрювані для маскування нібито використовували перуки, сонцезахисні окуляри і змінний одяг. За кілька днів до злочину одна з підозрюваних - Яна Дугарь - нібито двічі приходила на вулицю Івана Франка, щоб встановити, де Шеремет паркує автомобіль. Після чого вночі 20 липня 2016 року нібито Кузьменко в присутності Антоненка прикріпила до днища машини саморобну бомбу, для виготовлення якої було використано вибухівку "гексоген" з елементами ураження протипіхотної міни МОН-50 і електродетонатором з дистанційним управлінням.

21 травня стало відомо, що підозрюваним у вбивстві журналіста Павла Шеремета Андрію Антоненку, Юлії Кузьменко та Яні Дугарь змінили підозри. З мотивів злочину прибрали "ультранаціоналістичні ідеї", змінивши на те, що невстановлені особи діяли з особистих мотивів "створення резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту". Ці невстановлені особи "залучили" Дугарь, Антоненка і Кузьменко.

Антоненко тепер вказаний не як організатор, а як виконавець за попередньою змовою. Кузьменко нібито заклала вибухівку разом з Антоненком, але не натискала на гачок. У новій підозрі йдеться, що вони знищили машину Subaru, в якій перебував Шеремет, і за невідомих обставин зберігали невідому вибухівку.

До підозри у виконанні вбивства додали ще дві підозри - в знищенні майна (авто Шеремета) та зберіганні вибухівки.

БІЛОРУСЬКИЙ ІНФОРМАТОР ДАВ ДОСИТЬ ЦІКАВІ СВІДЧЕННЯ СТОСОВНО РОЗСЛІДУВАННЯ ЩОДО ЗАМОВНИКІВ УБИВСТВА ШЕРЕМЕТА, – АВАКОВ