Останнім часом побільшало інформації у ЗМІ про події, пов’язані з військовою прокуратурою або її очільником. Щоправда, зміст цих повідомлень – все більше не на користь підлеглих Анатолія Матіоса
Навіть при реальній перспективі суттєвого скорочення нинішні військові прокурори фактично проігнорували конкурс в ДБР. Проте, зробили так не по своїй вині, а вимушено. Основна причина цього вбачається у відвертому саботуванні роботи по становленню цього нового органу з боку керівників військової прокуратури. Головний військовий прокурор А. Матіос, програвши в конкурсі за посаду директора ДБР, яку він вже вважав своєю, вирішив таким чином помститися, заблокувавши можливість переходу фахівців з військової прокуратури в ДБР. Це приклад, як один чиновник може перешкоджати реформі правоохоронних органів в Україні. Прикро, що при цьому особисте поставлене вище, ніж інтереси держави, інтереси обороноздатності країни, а зведення особистих рахунків А. Матіоса до Р. Труби відбувається за державні кошти, тобто кошти платників податків.
Повторюється протистояння, подібне тому, яке до цього було між керівниками військової прокуратури і військових формувань навколо військової поліції і яке закінчилось поразкою обох сторін. Активізація розмов про Державне бюро військової юстиції зі штучною прив’язкою до закону «про реінтеграцію Донбасу» є спробою проштовхнути ідею про створення потужного конкурента ДБР і НАБУ, очолити які А. Матіосу так і вдалось. Тому він намагається створити ще один варіант під себе, щоб залишитись на коні. До того ж, зробити це за наші з вами кошти.
Із квітня 2014 року, початку проведення АТО, військовими прокурорами Центрального регіону України скеровано до суду 56 обвинувальних актів за ст. 111 Кримінального кодексу України (Державна зрада). У 55 випадках призначено проведення спеціального досудового розслідування відповідно до глави 24-1 Кримінального процесуального кодексу України.
Слід визнати, що за минулі 4 роки керівництвом нашої держави зроблено далеко не все для посилення боєздатності наших Збройних Сил, як про це говорять іноземні фахівці. Їм зі сторони видніше недоліки, ніж нашим «паркетним» генералам з вікон теплих і затишних кабінетів у Києві. Намагання виставити іноземних фахівців безпідставними критиканами є просто смішним, так як усі вони за власним бажанням тривалий час були інструкторами з підготовки військових кадрів в Україні, працювали безпосередньо у військах і краще від багатьох наших військових керівників знають, як працюють військові механізми насправді. Тому, на жаль, без достатніх підстав керівники держави тішать себе і намагаються заспокоїти громадян, що Збройні Сили України цілком готові перемогти любого нападника. Послання Путіна примушує ставити перед собою ці надто важливі для майбутнього України питання прискорення реформ військового управління.
Згідно аналізу сторони захисту, у разі розірвання договорів з ТОВ «Трейд Коммодіті» та початком нових процедур закупівель необхідно було би здійснити додаткову оплату за аналогічні обсяги пального не 149 млн грн а – 263,0 млн грн. Розуміючи ситуацію, яка існує в Державі та те, що обороноздатність Збройних Сил України знаходиться у критичному стані, враховуючи обмеженість фінансового ресурсу – рішення щодо підвищення цін на пальне приймалося колегіально на підставі офіційних довідок, які були отримані від Торгово-промислової палати України та ДП “Держзовнішінформ”.
З початку 2018 року слідчими військової прокуратури Центрального регіону України у взаємодії з працівниками інших правоохоронних органів викрито вже 10 посадовців під час отримання хабарів на загальну суму понад 411 тисяч гривень, серед яких – військові, правоохоронці, працівники військових установ та державних підприємств МО України. Вже у січні цього року командира дисциплінарного батальйону засуджено за корупційні дії до 2 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади.
Звернутись до цього болючого питання підштовхнув жахливий розстріл 14 лютого 2018 року двома військовослужбовцями чотирьох своїх співслужбовців поблизу бойових позицій в зоні АТО. Згідно повідомлень з різних джерел мотивом стали, ніби то, нестатутні взаємовідносини між вбитими та їх вбивцями. Чесно кажучи, маючи великий досвід роботи у військовій прокуратурі, чекав, коли прорветься той гнійник, який назрівав ще з початку бойових дій на сході України.
Ну не впоралась влада із своїми обіцянками щодо соціального захисту військовослужбовців та їх сімей, може хоча би забезпечила їх правовий захист? Проте, тут теж не дуже вийшло. Російський слідчій комітет відкрив вже більше 200 кримінальних справ відносно українських військовослужбовців за, ніби то, «застосування заборонених засобів ведення війни» під час бойових дій у Донбасі. Як відповіла на це Україна? Дуже дивно – за дорученнями російських слідчих працівники української генпрокуратури чемно і сумлінно допитують українських військовослужбовців. Верхівка абсурду!
Верховний Головнокомандувач вивів боротьбу з корупцією в оборонному відомстві на нові обрії. Поштовхом до рішучих реформ стала ухвала Апеляційного суду Києва, якою суд змінив запобіжний захід заступнику міністра оборони Павловському, підозрюваному НАБУ в розкраданні разом з оточенням Порошенка бюджетних коштів, і випустив його на волю під поручительство двох військовослужбовців Олександра Порхуна та Ігоря Герасименка.
Министерство обороны решило награждать огнестрельным оружием исключительно военнослужащих и не более 1 раза.
Керувати Державним бюро розслідувань призначені особи, ще більш далекі від військової сфери, ніж А.Матіос. Тому є обґрунтовані побоювання, що керівництву ДБР буде ще важче організувати належну роботу із розслідування правопорушень у військах. Тим більше, що чинна редакція Закону «Про Державне бюро розслідувань» має багато вад, які можуть перешкодити цьому