Наведені мною статистичні дані про розкриття умисних вбивств не відповідають переможним заявам очільників МВС та Нацполіції «про досягнуті успіхи» і будь-яких підстав у них говорити про суттєве покращення розкриття цієї категорії особливо небезпечних злочинів немає! Не можу також погодитись із тими «досягненнями», які вкотре пролунали на останньому брифінгу керівників ГПУ, СБУ та Нацполіції з приводу проведеної, начебто, блискавичної операції по попередженню умисного вбивства Аркадія Бабченка. Окрім того, я не погоджуюся саме з розкриттям умисного вбивства депутата Держдуми РФ Вороненкова, бо вбивцю виявив і застрелив його охоронець, а розтиражовані в ЗМІ повідомлення про винесення підозр ще 2-м чи 3-м особам не є беззаперечним фактом розкриття цього дійсно зухвалого злочину в центрі Києва.
Не може не радувати, що тепер на засіданнях Громадської ради при ДБР Ігор Проценко зможе регулярно бачитись з іншим членом цієї ради – представником не менш шанованої організації «Громадський люстраційний комітет» Сергієм Івановим, а можливо, навіть, з самою Тетяною Козаченко – головою Громадської ради з питань люстрації при Мінюсті. Річ у тім, що Проценко – одна з тих жертв «люстраторів», яка звернулась до Європейського суду з прав людини, вимагаючи визнати Закон України «Про очищення влади» таким, що порушує права людини, та поновлення на прокурорській службі.
За час правління нинішньої влади ні керівник МВС А. Аваков, ні Генеральний прокурор Ю.Луценко не звітували у Верховній Раді ні про стан злочинності в державі, ні про стан боротьби із нею, ні про причини погіршення ситуації на цих важливих напрямках діяльності правоохоронних органів, не підіймали у парламенті питання про вжиття заходів законодавчого характеру по виправленню криміногенної ситуації в державі. А про стан дотримання конституційних прав і свобод громадян на стадії досудового розслідування вони навіть ніколи не згадують.
Заслуговує на схвалення і змішана система відбору працівників у ЦАБ: коли такі заяви про вступ на службу традиційно подають кандидати та коли вже саме Бюро веде активний пошук потрібних кадрів, чого також немає в Україні. Значно спрощена і система прийняття (призначення) на службу, яка полягає виключно в проведенні кваліфікаційного іспиту, а саме: подачі кандидатом необхідних документів, які підтверджують необхідну освіту і кваліфікацію, проходження співбесіди та здійснення перевірки, визначеної положеннями про охорону секретної інформації. І все, ніяких громадських рад там немає, ніяких «гранітоїдів» з відбору кадрів до цього антикорупційного органу не залучають, як у нас.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький допускає відкриття кримінальних проваджень щодо посадовців прокуратури за розслідування кримінальних проваджень не за підслідністю.
Співробітники Служби безпеки України спільно з Генеральною прокуратурою викрили на хабарі директора одного з департаментів Державної міграційної служби України. Про це повідомляє Резонанс із посиланням на прес-центр СБУ.
А в зв’язку з тим, що ДБР не розпочало свою діяльність до закінчення п’ятирічного терміну, передбаченого КПК, бо на цей час зовнішня конкурсна комісія обрала лише директора Бюро і двох його заступників, ще раз наголошую: продовження органами прокуратури проведення досудового розслідування в такій ситуації є порушенням вимог кримінального процесу, в зв’язку з чим, всі докази, які будуть здобуті таким чином, неминуче будуть визнані судом недопустимими з усіма витікаючи ми наслідками, про які я вже неодноразово попереджав! Більше того, не створення ДБР призвело до масового порушення органами прокуратури вимог законодавства про свої повноваження та про підслідність злочинів, що в цілому призвело до перевантаження і до того завантажених слідчих підрозділів інших правоохоронних органів, особливо Нацполіції.
Хіба це не підтвердження факту помсти мені за активне розслідування кримінальних справ по Майдану і визнання того, що саме я міг добитись значно більших результатів в цій роботі ніж мої наступники, аби я не був тоді звільнений і служби?! Для відому, коли мій адвокат звернувся до Міністерства юстиції України, міністерства закордонних справ України, до Генеральної прокуратури України та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з проханням підтримки мене в судовому процесі моїх заперечень на цей заочний вирок, то всі ці відомства від мене просто відмахнулись. Я на них надії і не мав, це була ініціатива адвоката. Та мені і не потрібна їх «допомога», я свої права і інтереси буду захищати сам. Де ж також були наші «єврооптимісти», які так «переживають» за європейське майбутнє народу, який їх обрав до парламенту, коли відносно громадянина України, нехай і колишнього прокурора, за кордоном було винесено заочний обвинувальний вирок, а головне, чого добивались і добиваються як виконавці, так і особливо – замовники цього переслідування, це морально-психологічний тиск і цькування мене цим фактом «засудження» за виявлені саме при мені і зареєстровані кримінальні провадження відносно основних фігурантів тодішнього режиму про злочини, які вчинила попередня влада проти народу України, за активне розслідування цих справ і правильну організацію роботи по їх розслідуванню і т. д.?!
13 лютого 2018 року екс-заступник Генерального прокурора України Олексій Баганець виправданий судом міста Брюссель. Бельгійський суд відмовив Андрій Портнову у його позові, за безпідставністю, а кримінальну справу відносно Олексія Баганця закрив, як помилково порушену. Як передає Резонанс, про це повідомив у соцмережі адвокат АО “Європейський правозахист” Ігор Балюк.
Дещо про об’єктивні і суб’єктивні причини відсутності бажаних результатів по розслідуванню злочинів, інкримінованих Януковичу В. Ф. і його найближчому оточенню, в т. ч. і вчинених на Майдані Незалежності в м. Києві, які й призвели як до уникнення винних осіб від кримінальної відповідальності, так і фактично до спотворення реальних подій в Україні в період кінця листопада-грудня 2013 року та січня-лютого 2014 року.
Не зайвим є нагадати нашим керівникам правоохоронних органів і про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 387 КК України, за розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, вчинене працівниками оперативно-розшукового органу, що теж проглядається в діях керівництва НАБУ по допущенню працівників ФБР до проведення оперативно-розшукових заходів чи негласних слідчих (розшукових) дій, а тим більше – і слідчих дій по названих двох резонансних кримінальних провадженнях.