Замах на умисне вбивство. Групою осіб за попередньою змовою. На замовлення. Особливо небезпечним способом. Злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від виконавців, адже жертви не виявилось вдома. Осколкова граната, кинута у відкрите вікно, поверхнево розшматувала тіло батька. Але постраждалому теж пощастило, бо уламки нанесли не тяжкі ушкодження.Мова про замовлення на ліквідацію координатора СІЧ Сергія Мазура через занадто активну діяльність у відомій громадській організації.Серед гучних акцій, за якими стоять впливові кримінальні авторитети, це – боротьба з підпільним гральним бізнесом, угруповуванням Ю. Крисіна, засудженого за напад на журналіста, О. Волкова – за викрадення активістів Євромайдану.Але мова не про виконавців замаху та замовників вбивства, а про правосуддя. Зокрема, про Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.Передісторія така. Коли за місцем вчинення злочину та проведення досудового розслідування в Бориспільському міськрайонному суді Київської області закінчились судді та нерви, голова подав до апеляційної інстанції клопотання про направлення обвинувального акту до іншого суду. Київським апеляційним судом 25 квітня 2019 р справу чомусь передано до не найближчого суду – Переяслав-Хмельницького. І тут суд виграє пальму першості небаченої оперативності.Вже наступного дня – 26 квітня 2019 р. представники Переяслав-Хмельницької Феміди у складі суддів Реви О.І., Опанасюка І.В. та Свояка Д.В. відмовляють у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Та обирають обвинуваченим цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю.Але найважливіше, закріплення електронного браслету на обвинувачених так і не відбулось. За повідомленням поліції, через відсутність достатньої кількості цих спецзасобів. Фініта. І це досі нікого не бентежить.Отже, 6 місяців Бориспільський суд забезпечував уникнення ризиків для життя потерпілого, а Переяслав-Хмельницький одним розчерком пера звів все нанівець, відкривши доступ до реалізації злочинних намірів. І про це свідчить фактичне невиконання ухвали суду. І на сьогодні убезпечити потерпілого від ризику доведення злочину до кінця за допомогою безконтрольного домашнього арешту є неможливим.Не підтверджуючи і не виключаючи корупційну складову, змушена лише констатувати особисту неприязнь представників Феміди до громадських активістів, на що судді звісно мають суб’єктивне право, але одночасно із самовідводом.Заради об’єктивності, слід визнати, що, як професійний суддя, гідно та стримано себе поводить лише один із членів колегії – пан Ігор Опанасюк. Інші служителі Феміди не приховують глибокої апатії стосовно прав постраждалої сторони і активної антипатії до потерпілого та його адвоката.Зрозуміло, що і прокурор професійно не вмотивований боротися за запобіжні заходи, поверхнево готуючи клопотання, обираючи пасивну та байдужу позицію. Більш того, дозволяє собі опозиційне відношення до інтересів потерпілого. Зокрема, приховує матеріали, що готує та надає до суду, заперечує проти ознайомлення з ними адвоката потерпілого в судовому засіданні.Враховуючи лібералізацію кримінального процесу та низку рішень ЄСПЛ про занадто тривале тримання підсудних під вартою, залишається невеличка особливість справи. Злочинні наміри так і не були доведені до кінця і після напіввдалого вибуху обвинувачені намагались пробратися у Громадську організацію СІЧ під виглядом потенційних членів задля наближення до жертви і втілення задуманого. Все це зафіксовано в матеріалах справи.Зрозуміло, що сучасний кримінальне процес націлений на захист прав людини, але діючий КПК вважає людиною лише обвинуваченого. Потерпілий в коло цих суб’єктів не потрапив. З цим погоджуються і судді, і прокурор. Адже кожного судового засідання від адвоката потерпілого приховується зміст процесуальних документів, невпинно зауважуючи про відсутність у представника жодних процесуальних прав. Кожен раз потерпілий з адвокатом вимушено борються не лише зі стороною захисту, а й з суддями та прокурором, які перешкоджають реалізації законного інтересу постраждалої сторони в кримінальному провадженні.Поряд з цим, спробуємо зруйнувати традиційно вибудовану тенденцію поліпшення становища обвинувачених в питанні запобіжних заходів. Цьому сприяють не лише фактичні обставини справи а й практика ЄСПЛ, про яку захисники воліють замовчувати.Про це згодом.І наостанок. Питання журналіста, що заїхав до мене в офіс за інтерв’ю по цій справі: «Якщо я запланую когось вбити, то може обійдеться домашнім арештом?…»Було б смішно, аби не було так сумно. O tempora, o mores.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду частково задовольнив клопотання детектива Національного антикорупційного бюро та обрав запобіжний захід ексначальнику Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 2 130 100 грн.Про це пише <strong>Резонанс</strong> 5 грудня 2019 року із посиланням на ВАКС.У Антикорупційному суді нагадали, що колишній начальник підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (шахрайство), ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 (пособництво у наданні неправомірної вигоди) КК України.Запобіжний захід підприємцю, якого затримано разом із ексначальником Головного слідчого управління ГПУ після отримання неправомірної вигоди у сумі 75 тисяч доларів США, обиратиметься також 5 грудня, — поінформували у ВАКС.<span contentEditable=»false» data-mce-object=»iframe» class=»mce-preview-object mce-object-iframe» data-mce-p-allowfullscreen=»allowfullscreen» data-mce-p-frameborder=»0″ data-mce-p-src=»https://www.youtube.com/embed/oTYpV_0p2G8″><iframe src=»https://www.youtube.com/embed/oTYpV_0p2G8″ allowfullscreen=»allowfullscreen» width=»560″ height=»315″ frameborder=»0″></iframe><span class=»mce-shim»></span></span>Тим часом вже ексдиректор ДБР Роман Труба написав у соцмережі, що<br />»інформація про причетність працівника ДБР до передачі інформації щодо кримінальних проваджень третім особам, зокрема Андрію Портнову, повністю не відповідає дійсності».- Наголошую: ніхто з працівників ДБР не має відношення до розкриття матеріалів кримінальних проваджень. Це підтвердило внутрішнє розслідування, у тому числі матеріали психофізіологічного дослідження за допомогою поліграфа, яке пройшла вся слідча група, — заявив Труба.За даними <strong>Резонансу</strong>, у ДБР затриманий антикорупційними органами ексначальник ГСУ ГПУ був позаштатним радником.
Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження щодо державного секретаря Кабінету Міністрів Володимира Бондаренка за підозрою в зловживанні владою або службовим становищем.
Земля – это ж не просто земля. Земля – это леса, кислород, воздух, ископаемое, — сказал экс-Генпрокурор Украины Святослав Пискун во время беседы с украинским политологом Юрием Романенко <a href=»https://hvylya.net/news/exclusive/piskun-razjasnil-kak-nuzhno-obrashhatsja-s-zemlej.html» data-mce-href=»https://hvylya.net/news/exclusive/piskun-razjasnil-kak-nuzhno-obrashhatsja-s-zemlej.html»>в эфире студии Хвиля</a>.Об этом пишет <strong>Резонанс</strong> 5 декабря 2019 года.По словам главы Союза юристов Украины, во-первых нужно сделать спутниковую разведку почвы и понимать, что продавая кусок земли в Харьковской области, под ней точно нет газовой скважины, которая будет давать 15 млрд кубов газа ежесуточно. «Вы можете себе на секунду представить, что будет, если кто-то приобретет такую землю. Он станет хозяином страны мгновенно. А право частной собственности это святое», – отметил Пискун.В свою очередь Романенко подчеркнул, что в чем проблема, ведь в Штатах все именно так.«В штатах так, но вы понимаете, у нас не так. Там все разведено, там все знают, что эта земля продается очень дорого, потому что там находятся полезные ископаемые, и ты покупаешь например, в Техасе землю не дорого. Там, где ничего не найдено и не может уже быть найдено, все проверено. А у нас будут просто продавать, а геологоразведочные работы перед этим там не проведены и никто не знает, что там есть. Вот, например, я четко знаю, что в Одесской области, есть земля, где есть золотая жила. Вот вопрос кто ее купит? Потому что мне говорили ученые, что нашли там трубки, в которых находится золото. Об этом никому не известно, пока. А вот кто-то же купит эту землю, она же сейчас продастся», – подчеркнул Пискун.Также он навел пример, что на западных территориях Украины есть много земли, где находится медь. При этом, эта медь может добываться легким способом. «Есть карты, есть поляки, которые добивали там медь, тут тоже нельзя землю просто так продавать. То есть, перед тем, как продать, нужно четко изучить нашу землю и понять, какая земля может быть продана, какая нет. Это первое. Второе – очень важное, нужно изменить Конституцию в том порядке, что земля это достояние народа, это наша ценность. Мало ли того, она описана в декларации о суверенитете Украины, написано о державном суверенитете, то, что земля есть основою державного суверенитету державы – это материальная основа. Так написано в декларации о суверенитете державы Украины, проголосованной на украинском референдуме. И поэтому основу суверенитету просто продать мы не можем. У нас и так конституция во многих частях не соответствует декларации, которая была принята народом Украины и проголосована и на референдуме. У нас во многих вещах Конституция была переписана в пользу президентской власти», – отметил Пискун.<span contentEditable=»false» data-mce-object=»iframe» class=»mce-preview-object mce-object-iframe» data-mce-p-allowfullscreen=»allowfullscreen» data-mce-p-frameborder=»0″ data-mce-p-src=»https://www.youtube.com/embed/M_ZHI-0ZGmw»><iframe src=»https://www.youtube.com/embed/M_ZHI-0ZGmw» allowfullscreen=»allowfullscreen» width=»560″ height=»315″ frameborder=»0″></iframe><span class=»mce-shim»></span></span>ДОВГЕ КОРІННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ПИТАННЯ
Кабінет Міністрів України прийняв зміни до Порядку контролю в сфері державної реєстрації, які повинні поставити остаточну крапку в роботі чорних реєстраторів. Про це повідомила заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Ольга Оніщук.
<em>Володимир Бойко, <a href=»https://volodymyrboyko.com/» rel=»home» data-mce-href=»https://volodymyrboyko.com/»>Бойко-інформ</a></em><em>У Сполучених Штатах буяє шторм «Україногейту», Палата представників Конгресу проводить слухання на предмет можливого імпічменту Дональда Трампа, «демократи» обвинувачують президента-республіканця в тому, що він тиснув на Україну з метою примусити українську прокуратуру розслідувати витівки екс-віце-президента Джо Байдена та його сина Гантера, а державний секретар Майк Помпео закликає провести розслідування проти України через підозри щодо втручання в президентські вибори в США в 2016 році.</em>Під втручанням у вибори колишній директор ЦРУ має на увазі так звану «справу про чорну бухгалтерію Партії Регіонів», інспіровану в травні 2016 року директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником за участю тодішнього першого заступника голови СБУ Віктора Трепака (нині – заступник генерального прокурора), народного депутата Сергія Лещенка, адвоката Віталія Каська (нині – перший заступник генерального прокурора) під керівництвом представниці ФБР в Україні Карен Грінавей.Знайшовши в 2015 році в нетрях Служби безпеки України папери, які були винесені з підпаленого 18 лютого 2014 року офісу Партії Регіонів, співробітники американської спецслужби (не є секретом, що вони почуваються в будинку Центрального управління СБУ як вдома й мають там навіть кабінети для роботи) виявили записи про те, що американському громадянину Полу Манафорту передавались чималі суми – йшлося про мільйони доларів за піар-супровід Партії Регіонів. Це була «чорна бухгалтерія», де касир записував кому й для чого видавав готівку. Окрім Манафорта гроші видавались Інтернет-виданню «Українська правда», народним депутатам і державним службовцям. За отримання грошей для передачі Манафорту розписався народний депутат Євгеній Геллер.Звісно, ці записи не мали жодної доказової сили й офіційно обвинуватити того ж Манафорта в тому, що він, отримуючи гроші з «чорної каси» президента Януковича, не сплачував податки в себе на батьківщині неможливо. Але в березні 2016 року Манафорт очолив виборчий штаб кандидата в президенти США Дональда Трампа і його одіозна постать стала прекрасною мішенню для компрометації самого Трампа.Втім, якби записи з «чорної бухгалтерії Партії Регіонів» використали опоненти Трампа зі штабу Гілларі Клінтон, це була б нормально політична боротьба. Але перешкодити Трампу здобути перемогу на виборах вирішили американські державні службовці, зокрема заступник голови Місії США в Україні Джордж Кент і представник ФБР в Україні Карен Грінавей. Причому, зробили вони це руками українських агентів, робота яких оплачувалась американськими платниками податків. А саме: у травні 2016 року Грінавей передала записи з «чорної бухгалтерії Партії Регіонів» директору НАБУ Артему Ситнику з наказом опублікувати їх на офіційному сайті НАБУ та офіційно підтвердити американським журналістам, що НАБУ розслідує обставини можливого отримання Манафортом грошей від екс-президента Януковича. А Кент доручив роздмухати галас у пресі, передусім американський, народному депутату Сергію Лещенку, першому заступникові голови СБУ Віктору Трепаку (який вже був позбавлений посади начальника Головного управління «К» СБУ через позаслужбові контакти з американським посольством) і адвокату Віталію Каську, якому ще в лютому 2016 року довелось звільнитись з посади заступника генерального прокурора України через те, що він був викритий у шахрайському привласненні державної квартири. Після того, як Ситник розмістив витяги на з «чорної бухгалтерії» на сайті НАБУ, зробив кілька гучних заяв і передав ці записи для публікації в The New York Times, офіційно підтвердивши їх автентичність, Манафорт покинув штаб Трампа й лише чудом Гілларі Клінтом на стала президентом США – настільки відчутим був цей удар по репутації її опонента.Хоча записи з «чорної бухгалтерії Партії Регіонів» не можуть вважатись юридично значимим доказом, ніхто в Україні не сумнівається, що ці записи є справжніми й містять інформацію про реальні нелегальні виплати, які здійснювались в оточенні президента Януковича. Але з точки зору американського законодавства найголовніше значення має мета, з якою Грінавей та Кент поширили через Ситника інформацію про оборудки Манафорта – з метою притягнути Манафорта до відповідальності чи задля того, щоби допомогти Гілларі Клінтом перемогти на виборах Дональда Трампа. Зрозуміло, що для розслідування діяльності Манафорта агенту ФБР не треба було звертатись до Ситника з наказом (а НАБУ повністю підпорядковано посольству США й саме там приймаються всі важливі процесуальні рішення) оприлюднювати «чорну бухгалтерію» – до речі, таке оприлюднення грубо порушує законодавство України. Тим більше, якби Грінавей і Кент хотіли б припинити незаконну діяльність громадян США на території України, вони б не стали попереджати Ситника та керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, що оприлюднювати треба лише записи стосовно Манафорта й ні в якому випадку не поширювати інформацію про отримання грошей від українських олігархів ще одним американцем – активістом Демократичної партії Грегорі Крейгом, який за часи президентства Януковича також надавав послуги українській владі.Тому в разі, якщо виявиться, що Грінавей, Кент, Ситник, Трепак, Лещенко та Касько роздмухували скандал навколо Манафорта з метою скомпрометувати Трампа, це буде вважатись втручанням у вибори з усіма сумними для фігурантів наслідками. Тож пропозиція Майка Помпео провести таке розслідування є цілком слушною. Але якщо розслідування розпочнеться, то в американських політиків усохне мозок від спроби розібратись в українських інтригах, де в один суцільний клубок сплелись «справа Манафорта» й елітний відпочинок директора НАБУ за чужий кошт, корупційні афери заступника директора НАБУ Анатолія Новака і провокація, вчинена Ситником і Грінавей проти народного депутата Борислава Розенблата, кримінальне провадження щодо розкрадання стабілізаційного кредиту керівництвом VAB-Банку та вбивство в Києві в 2004 році англійця Кірана Доунза.<strong>Красиве життя директора НАБУ</strong>14 березня 2019 року народний депутат України Борислав Розенблат на своїй сторінці у Фейсбуці розмістив аудіозапис, де персонаж з голосом директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника розповідав якомусь Миколі, що він у ході виборів президента США в 2016 році допомагав Гілларі Клінтон.<span contentEditable=»false» style=»border: none; overflow: hidden;» data-mce-object=»iframe» class=»mce-preview-object mce-object-iframe» data-mce-p-allowfullscreen=»allowfullscreen» data-mce-p-scrolling=»no» data-mce-p-frameborder=»0″ data-mce-p-src=»https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fboryslav.rozenblat%2Fvideos%2F2301343333249593%2F&show_text=0&width=476″><iframe src=»https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fboryslav.rozenblat%2Fvideos%2F2301343333249593%2F&show_text=0&width=476″ allowfullscreen=»allowfullscreen» style=»border: none; overflow: hidden;» width=»476″ height=»476″ frameborder=»0″></iframe><span class=»mce-shim»></span></span>«Я ж йому тоже, ну, не йому, а Гілларі помагав же ж…Трамп він же ж як. У нього внутрєнні питання домінують над зовнішніми, а в Гілларі все як би, це із тих політиків, що вони гегемонія в Америці і в світі. Для нас це як би лучше, а для американців лучше те, що Трамп робить… Там якраз Гілларі чого програла. Я ж коли чорну бухгалтерію розслідував, ми ж оприлюднили дані Манафорта, якого посадили. Манафорт це ж був керівником штабу Трампа. Я ж тоді цей, тривалий час, в том числі за те, що була чорна бухгалтерія».Невдовзі з’ясувалось, що цей запис було зроблено під час святкування Нового 2019 року в мисливському господарстві «Поліське-Сарни» поруч з містечком Сарни Рівненської області, і що директор НАБУ регулярно там розважався за чужий рахунок, випиваючи та з’їдаючи вишукані страви на чималі суми. А одного разу він розбив два квадроцикли загальною вартістю 17 тисяч доларів США, при цьому все це оплачував отой самий Микола, якому Ситник розповідав про те, як він допомагав Гілларі, публікуючи записи про Манафорта з «чорної бухгалтерії Партії Регіонів».<a href=»http://resonance.ua/v-radi-zvinuvachuyut-sitnika-u-politich/» data-mce-href=»http://resonance.ua/v-radi-zvinuvachuyut-sitnika-u-politich/»>СИТНИКА ЗВИНУВАЧУЮТЬ У ЗЛОВЖИВАННЯХ НА КОРИСТЬ КЛІНТОН</a>Треба сказати, що мисливське господарство «Поліське-Сарни» належить досить колоритним людям: його співзасновником є Андрій Акіменко, відомий як права рука й бізнес-партнер кримінального авторитета «Чеби», себто Олексія Чеботарьова – «спиртового короля», що перебуває в розшуку за підозрою в організації викрадення та катування громадських активістів Ігоря Луценка й Юрія Вербицького в січні 2014 року. А оплачував розваги Артема Ситника мешканець Рівного Микола Надейко, засуджений 26 грудня 2005 року Апеляційним судом м.Києва до 9 років позбавлення волі за звіряче вбивство громадянина Великої Британії Кірана Доунза, який проживав у Києві на вулиці Михайлівській, 24-а. Надейко працював у цього британця водієм і разом з двома подільниками 10 листопада 2004 року увірвався в квартиру свого роботодавця та примусив його відкрити сейф, у якому зберігались 15 тис. доларів, а також забрав два мобільних телефони, коштовний годинник, куртку та автомобіль «Ленд-Ровер». Після чого британця, про всяк випадок, задушили.Відбувши 6 років за ґратами, Надейко був звільнений у 2010 році постановою Маневицького районного суду Вінницької області від 28 грудня 2010 року, який замінив Надейку позбавлення волі на більш м’яке покарання – виправні роботи за місцем роботи засудженого на строк 2 роки з відрахуванням в дохід держави 20% заробітку щомісяця. І невдовзі, 17 червня 2011 року, колишній водій для відбуття покарання влаштовується на роботу в ТОВ «Пирятинський делікатес», що входить у імперію Олега Бахматюка. Причому, на яку посаду – заступником директора з питань безпеки підприємства! А 29 листопада 2017 року Надейко з непогашеною судимістю переходить на роботу в інше підприємство Бахматюка – ТзОВ «Аграрний Холдинг Авангард», радником голови Наглядової ради Наталії Василюк, яка одночасно очолювала Наглядову раду належного Бахматюку VAB-Банку і, як не складно здогадатись, у дівоцтві носила прізвище Бахматюк. Бо Наталія Романівна Василюк є рідною сестрою Олега Романовича Бахматюка.Для повноти картини залишається лише назвати прізвище людини, яка впродовж багатьох років забезпечує охорону всіх підприємств Олега Бахматюка та особисту охорону магната і яка взяла на роботу засудженого за розбій Надейка, щоби він носив сумки за гостями Бахматюка та оплачував коштом сестри Бахматюка їхній відпочинок. Це – друг дитинства Бахматюка Анатолій Миколайович Новак, який є заступником директора НАБУ і який свою охоронну фірму ТОВ «С.І.Г.-Безпека» (код ЄДРПОУ 35866997) оформив на свою дружину Одажиу Катерину Іванівну, а свою охоронну фірму «Бар’єр. Безпека Бізнесу» (код ЄРДРПУ 33882743) оформив на свого брата Новака Юрія Миколайович, позаяк не має права офіційно займатись бізнесом. Саме ці охоронні структури Новака вже багато років захищають Бахматюка та його бізнес.Також не зайвим буде пояснити, з якого дива сестра Бахматюка Наталія Василюк оплачувала регулярні п’янки директора НАБУ Артема Ситника, його заступника Анатолія Новака та керівника Головного підрозділу детективів НАБУ Андрія Калужинського в мисливському господарстві «Поліське-Сарни». Річ у тім, що в жовтні 2017 року Головне управління Національної поліції України розпочало досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в зв’язку з розкраданням у 2014 році 1,2 млрд. грн. стабілізаційного кредиту, виділеному Національним банком України тому самому VAB-Банку, головою Наглядової ради якого була Наталія Василюк. Анатолій Новак, який зобов’язаний Бахматюку всією своєю кар’єрою (саме Бахматюк, до речі, познайомив Новака з Петром Порошенком, якого Новак охороняв у 2014 році під час президентських виборів, та з Василем Грицаком, який у 2015 році очолив Службу безпеки України й рекомендував Новака на роботу в НАБУ) відвів Бахматюка до Ситника й питання було вирішено: Ситник забрав кримінальне провадження щодо розкрадання стабілізаційного кредиту з Національної поліції до НАБУ й віддав своєму другу та куму Андрію Калужинському «на поховання».У січні 2017 року ця кримінальна справа зникла в нетрях НАБУ, натомість Бахматюк не тільки віддячив за це дзвінкою монетою Ситнику, Новаку й Калужинському, але й приставив до них свого співробітника (точніше, співробітника своєї сестри, з яким Бахматюка познайомив Новак у кабінеті Ситника) Миколу Надейка. А вже Надейко оплачував розваги цієї трійці, зокрема – святкування Нового 2019 Року в мисливському господарстві «Поліське-Сарни».<strong>Страшна помста (майже за Гоголем)</strong>Важко навіть уявити, яку бурю емоцій Ситник пережив, коли довідався, що підслуховуючу апаратуру в приміщеннях мисливського господарства «Поліське-Сарни» встановив його заступник Андрій Новак на прохання голови СБУ Василя Грицака, а Микола Надейко дав у Генеральній прокуратурі України свідчення, що саме він оплачував розваги, вишукані страви та розбиті квадроцикли замість директора НАБУ. Щоправда, підслуховування проводилось незаконно, без санкції суду, але в СБУ елементарно легалізували ці записи, оприлюднивши їх через народного депутата Розенблата – заклятого ворога Ситника, який свого часу став жертвою провокації з боку НАБУ. Як пояснив Розенблат, флешку з аудіофайлом розмови йому, начебто, хтось приніс у приймальню. Після цього слідчі Генеральної прокуратури офіційно обшукали приміщення мисливського господарства й офіційно вилучили «невідомо ким» встановлений диктофон з оригінальним записом.За підсумками спецоперації учасники були нагороджені. Генеральний прокурор Юрій Луценко своєю постановою змінив підслідність справи щодо розкрадання керівництвом VAB-Банку стабілізаційного кредиту, забрав її з НАБУ, де справа не розслідувалась, і передав у Національну поліцію, де справа була взагалі закрита. А що стосується Миколи Надейка, то Р<a href=»http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85836906?fbclid=IwAR2RX8j6TWvrhREU8Abc-s3vqzd_KbEqqU-kU2bT0B1h2MCIY2G0BZqe-yk» data-mce-href=»http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85836906?fbclid=IwAR2RX8j6TWvrhREU8Abc-s3vqzd_KbEqqU-kU2bT0B1h2MCIY2G0BZqe-yk»>івненський міський суд ухвалою № 569/10210/19 від 31 травня 2019 року</a> достроково погасив його судимість. До речі, Надейко звернувся до суду з таким клопотанням 13 березня 2013 року, у день, коли Розенблат чудовим чином знайшов флешку з записом голосу директора НАБУ.Те, що Ситник на завдання посольства США втручався у президентські вибори в США та публікував витяги з «чорної бухгалтерії Партії Регіонів», з точки зору українського законодавства складу правопорушення не містить. Інша річ – це відпочинок за чужий рахунок. Ситник зобов’язаний був задекларувати грошові подарунки, отримані від Надейка. А позаяк директор НАБУ цього не зробив, щодо нього в Національній поліції України був складений протокол про вчинення корупційного правопорушення й <a href=»http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84083205″ data-mce-href=»http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84083205″>Сарненський районний суд 6 вересня 2019 року визнав Ситника корупціонером</a>.Треба сказати, що на момент цієї публікації постанова суду ще не вступила в законну силу: директор НАБУ подав апеляцію, яка не розглянута через спробу Ситник шантажувати голову Рівненського апеляційного суду Олега Полюховича. Річ у тім, що Полюхович у 2015 році був викритий НАБУ в отриманні хабаря, переданого йому головою Здолбунівського районного суду від адвоката за скасування заочного рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області про позбавлення батьківства. У ході розслідування кримінального провадження № 52015000000000011 в Полюховича в службовому кабінеті та вдома за адресою: м.Рівне, вул. Чорновола В’ячеслава, 44, кв. 67 <a href=»http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56291073″ data-mce-href=»http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56291073″>детективами НАБУ був проведений обшук</a>.Досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні завершено в березні 2016 року й справа направлена до суду. Але в обвинувальний акт прізвище Полюховича не потрапило й про підозру йому не повідомлялось – Ситник завбачливо вивів голову Рівненського апеляційного суду зі справи. І тепер Полюхович мав відпрацювати – він прийняв до розгляду апеляційну скаргу Ситника, провів 8 жовтня 2019 року перше засідання й викликав на 22 листопада 2019 року для допиту свідка Надейка, щоби потім скасувати постанову Сарненського районного суду й адміністративне провадження відносно Ситника закрити. Але невдовзі Олег Іванович уважно почитав наші публікації й 22 листопада взяв самовідвід саме через те, що є фігурантом кримінальної справи, розслідуваної НАБУ. Тож тепер апеляцію буде розглядати інший суддя.І тоді Артем Ситник, обурений зрадою заступника, перейшов у наступ. Передусім він попрохав свого друга Руслана Рябошапку, який на той час став генеральним прокурором замість Юрія Луценка, скасувати постанову про закриття кримінального провадження щодо банку Бахматюка й направити справу назад у НАБУ. Як наслідок, Бахматюк був оголошений у розшук, а його сестрі Наталії Василюк та іншим банкірам, причетним до розкрадання стабілізаційного кредиту, повідомлено про підозру.З цього приводу Бахматюк дав інтерв’ю виданню «Страна.ua», запевняючи, що Ситник не мав ані юридичного, ані морального права розслідувати це провадження, оскільки має місце явний конфлікт інтересів – Сарненський районний суд визнав директора НАБУ корупціонером на підставі свідчень Миколи Надейка, співробітника Наталії Василюк, яка оплачувала відпочинок Ситника:«Усе будується, – пояснив Бахматюк, – фактично, на його свідченнях. У будь-якій цивілізованій країні такий збіг свідчить про наявність конфлікту інтересів, про що прекрасно знав генпрокурор Рябошапка, коли вони незаконно передавали справу Ситнику. І те, що він коїть – це особиста помста мені за свідчення Надейка. До речі, я з цим Надейком познайомився в будинку НАБУ в присутності Ситника та його заступника Новака. І вважаю його гарним хлопцем, якого Ситник тупо підставив».Наступною жертвою став найближчий друг і кум Новака – заступник начальника Київської митниці Сергій Тупальський. Новак і Тупальський є земляками, обидва родом з села Малий Мидськ, що на Рівненщині, разом навчались у школі, разом служили в прикордонних військах. У 2012 році Новак очолив Київське відділення Міжнародної асоціації ветеранів підрозділів антитерору «Альфа», у раду якого ввів Тупальського, а в переліку спонсорів асоціації стала значитись митно-брокерська компанія «Тріумф-СВ», заснована в 2010 році Сергієм Тупальським та його братом Олександром. Саме через Тупальського Ситнику передавали хабарі знамениті українські контрабандисти, наприклад, Вадим Альперін, а сам Тупальський не раз брав участь у провокаціях НАБУ. Зокрема, він керував «активістами», які на завдання Ситника та 2-го секретаря посольства Великої Британії в Україні Патріка Торкінґтона у березні 2017 року блокували Солом’янський районний суд Києва, вимагаючи арешту екс-голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.З тим, щоби примусити Новака звільнитись з посади заступника директора НАБУ, Ситник наказав затримати не тільки Тупальського, але й Альперіна. Тобто, по-суті, контрабандист Альперін постраждав через Гілларі Клінтон. Втім, як тільки Новак звільниться (кажуть, Ситник домовився з Офісом Президента України, що Новаку буде запропонована посада заступника директора Державного бюро розслідувань – аби він тільки пішов з НАБУ), Тупальський, Альперін і Бахматюк зможуть перевести дух. Тим більше, що жити на саму зарплатню директор НАБУ не звик і, напевно, продовжить брати гроші в Альперіна.Що ж стосується розслідування втручання України в президентські вибори США в 2016 році, то Ситник не варто турбуватись з цього приводу. Бо навряд слідчі Міністерства юстиції США чи навіть сам Майк Помпео зможуть осягнути усю ту «боротьбу з корупцією», яка вирує в Україні під недреманим оком американського посольства.<a href=»http://resonance.ua/dbr-rozpochalo-slidstvo-shhodo-imovirno/» data-mce-href=»http://resonance.ua/dbr-rozpochalo-slidstvo-shhodo-imovirno/»>ДБР РОЗПОЧАЛО СЛІДСТВО ЩОДО ІМОВІРНОГО ВТРУЧАННЯ СИТНИКА У ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА США</a>
Вища рада правосуддя ухвалила рішення про внесення змін до Положення про Службу судової охорони, затвердженого рішенням ВРП від 4 квітня 2019 року № 1051/0/15-19. <a href=»https://hcj.gov.ua/doc/doc/1035″ data-mce-href=»https://hcj.gov.ua/doc/doc/1035″>Таке рішення за результатами розгляду вказаного питання оголосив Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко</a> на засіданні 3 грудня 2019 року.Зміни внесено на підставі звернення та пропозицій Голови Служби судової охорони. Про це повідомляє <strong>Резонанс</strong> із посиланням на Управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності.Зокрема, відповідно до змін на Службу судової охорони покладено обов’язок вживати заходів щодо негайного реагування на кожний випадок протиправних дій, що став їй відомий, щодо суддів, працівників апарату суду, співробітників Служби судової охорони та їх близьких родичів.Також визначено, що Службі та її співробітникам для здійснення покладених на них повноважень надається право витребовувати необхідні матеріали та одержувати пояснення без провадження слідчих дій за заявами і повідомленнями про загрозу безпеці осіб, взятих під захист.Службі та її співробітникам надано право використовувати спеціальні звукові та світлові сигнальні пристрої на транспортних засобах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.Крім того, співробітникам Служби судової охорони надано право зберігати, носити і застосовувати вогнепальну зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та випадках, визначених законами «Про Національну поліцію» та «Про охоронну діяльність».<a href=»http://resonance.ua/vrp-nevidkladno-rozglyane-povidomlen/» data-mce-href=»http://resonance.ua/vrp-nevidkladno-rozglyane-povidomlen/»>ВРП НЕВІДКЛАДНО РОЗГЛЯНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ПЛАНУВАННЯ ТЕРАКТУ У НІКОПОЛЬСКОМУ СУДІ</a>У ВРП нагадали, що Служба судової охорони – це сукупність підрозділів, які здійснюють заходи з підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників апарату суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу.Служба створена для здійснення організаційної, фізичної та технічної охорони приміщень місцевих судів, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь, Національної школи суддів України та її регіональних відділень.Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України. До повноважень Вищої ради правосуддя належить затвердження Положення про Службу судової охорони відповідно до пункту 13 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».<a href=»http://resonance.ua/sluzhba-sudovoi-okhoroni-khoche-sviy-spec/» data-mce-href=»http://resonance.ua/sluzhba-sudovoi-okhoroni-khoche-sviy-spec/»>СЛУЖБА СУДОВОЇ ОХОРОНИ ХОЧЕ СВІЙ СПЕЦНАЗ ТА ПРАВО НА ОРД</a>
Московский городской суд приступил к рассмотрению уголовного дела по существу в отношении бывшего министра и депутата Верховной Рады Украины Николая Рудьковского, обвиняемого в нападении на посольство России в Киеве в июне 2014 года.
Шостий апеляційний адміністративний суд Києва 3 грудня 2019 року залишив у силі <a href=»http://resonance.ua/sud-ponoviv-golomshu-na-posadi-pershogo/» data-mce-href=»http://resonance.ua/sud-ponoviv-golomshu-na-posadi-pershogo/»>рішення Окружного адміністративного суду міста Києва</a>, який визнав протиправним та скасував наказ ГПУ про звільнення Миколи Голомши з посади першого заступника Генерального прокурора України, та ухвалив поновити його на посаді.Про це повідомляє <strong>Резонанс</strong> із посиланням на джерела у судовій владі.Цю інформацію підтвердив і Микола Голомша. І додав, що цю судову ухвалу він дочекався «на п’ятому році після незаконного звільнення з посади Першого заступника Генерального прокурора України»,Заслужений юрист України та голова політичної партії «Патріот» також зазначив, що «суд першої інстанції вказав, що будь-яких даних про мої дії, або бездіяльність на користь узурпації влади Януковичем наведено не було, як це передбачено адміністративним судочинством. Це було підтверджено і судом апелійної інстанції. Більш того ЄСПЛ у аналогічних справах вказано на безпідставність звільнення з посади за люстраційним законом».<a href=»http://resonance.ua/iespl-ogolosiv-rishennya-shhodo-lyustraciy/» data-mce-href=»http://resonance.ua/iespl-ogolosiv-rishennya-shhodo-lyustraciy/»>ЄСПЛ ОГОЛОСИВ РІШЕННЯ ЩОДО ЛЮСТРАЦІЙНИХ СПРАВ 5 ГРОМАДЯН УКРАЇНИ</a>- Дякую Феміді, яка повертає довіру до держави. Дякую всім колегам, друзям, близьким за підтримку! — написав відомий правник та політик у соцмережі Facebook.<span contentEditable=»false» style=»border: none; overflow: hidden;» data-mce-object=»iframe» class=»mce-preview-object mce-object-iframe» data-mce-p-scrolling=»no» data-mce-p-frameborder=»0″ data-mce-p-src=»https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fmykola.golomsha%2Fposts%2F2514747165469599&width=500″><iframe src=»https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fmykola.golomsha%2Fposts%2F2514747165469599&width=500″ style=»border: none; overflow: hidden;» width=»500″ height=»719″ frameborder=»0″></iframe><span class=»mce-shim»></span></span>Нагадаємо, ОАСК вважає, що «при проведенні люстрації, а позивач був звільнений у зв’язку з ухваленням Закону України «Про очищення влади», має бути дотриманий індивідуальний характер такої відповідальності, тобто вина працівника має бути доведена в кожному конкретному випадку. Водночас, відповідачем – Генеральною прокуратурою України не було надано доказів належності позивача до кола осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини».Суд також вважає, що позивач не може бути притягнутий до відповідальності лише в силу одного факту зайняття ним посади, що не визнавалося правопорушенням на час її зайняття позивачем.Водночас, враховуючи те, що займана Миколою Голомшею посада у ГПУ не була політичною посадою, не доведено і правомірності застосування до позивача процедур, передбачених відповідним Законом, що у свою чергу зумовлює висновок про недоведеність правомірності прийняття оскаржуваного рішення з підстав, у ньому зазначених, що є достатньою і самостійною підставою для скасування рішення про звільнення.<a href=»http://resonance.ua/sud-ponoviv-golomshu-na-posadi-pershogo/» data-mce-href=»http://resonance.ua/sud-ponoviv-golomshu-na-posadi-pershogo/»>СУД ПОНОВИВ ГОЛОМШУ НА ПОСАДІ ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА ГЕНПРОКУРОРА (ДОКУМЕНТ)</a>
Зважаючи на вказані норми законодавства, враховуючи наявну інформацію про кількість у Верховному Суді нерозглянутих скарг та заяв (станом на 1 вересня 2019 року), Вища рада правосуддя наголосила на відсутності потреби у зміні верхньої межі кількості суддів Верховного Суду, оскільки право громадян на доступ до суду не буде забезпечено повною мірою.