Сергій Громов, Олена Мельник, Резонанс
На тлі какофонії оцінок чугуївської трагедії, навіть серед офіційних спікерів, не кажучи про суто політичні заяви різноманітних кандидатів до місцевої влади - від Києва до Харкова, а також "збитих льотчиків" із політико-правової тусовки, редакція Резонансу спочатку хотіла взяти інформаційну паузу. І надати слово неофіційним експертами лише після завершення роботи хоча б урядової комісії з розслідування обставин та причин катастрофи літака АН-26Ш на чолі з віцепрем’єр-міністром Олегом Уруським та заступником - міністром оборони Андрієм Тараном.
До того ж керівники відповідних слідчих підрозділів Державного бюро розслідувань цього тижня продемонстрували максимальну прозорість у такому складному кримінальному провадженні.
СЛІДСТВО ДБР ОБІЦЯЄ ДОКОПАТИСЯ ДО ПРИЧИН ТА УМОВ, ЩО ПРИЗВЕЛИ ДО АВІАКАТАСТРОФИ БІЛЯ ЧУГУЄВА
Чи не єдиним виключенням мав стати блог для Резонансу Андрія Стригуна - колишнього керівника слідчої групи у справі катастрофи на аеродромі „Скнилів” 2002 року.
У продовження дискусії у соцмережі він додав: "Щодо обставин трагедії надходить вкрай суперечлива інформація. Спочатку військові повідомляли, що літак Ан-26 виконував навчальний політ по вправі зліт-посадка. У цьому випадку у літаку мали б знаходитися лише один курсант та інструктор. Проте пізніше стала надходити інформація, що оскільки літак має літеру "Ш", тобто Ан-26Ш, то навчальний політ полягав не у виконанні вправи "зліт-посадка", а у навчанні курсантів-штурманів, і для цієї мети літак обладнаний крім місця інструктора ще 10 навчальними місцями. У цьому випадку всього разом з пілотом у літаку правомірно могло перебувати 12 осіб. Але фактично було 27, з них 15 знаходилося у літаку невідомо на якій підставі....
Звичайно, для військового керівництва найзручнішим був би висновок про технічну причину катастрофи, або помилку пілота. Чи погодиться ДБР на такий висновок? З процесуальної сторони такий висновок був би також зручний і для слідчих і прокурорів, адже він не потребує значних зусиль.
На мою думку спонукати ДБР до об'єктивного розслідування можуть лише потерпілі (родичі загиблих). Саме вони мають право вимагати від слідчих і прокурорів швидкого, повного та неупередженого розслідування, заявляючи відповідні клопотання як самостійно, так і через своїх представників. Без активної позиції потерпілих та медійної підтримки журналістів щодо контролю за ходом слідства його ефективність буде низькою".
Також ми долучити до дискусії на сторінках Резонансу колишнього заступника Генерального прокурора України та куратора Головного слідчого управління ГПУ, заслуженого юриста України Олексія Баганця.
Олексію Васильовичу, залучення військових експертів до розшифровки бортових самописців – наскільки воно доцільно? Чи потрібно додаткове залучення фахівців цивільної авіації?
Чим більше буде фахівців брати участь у розшифровці «чорних ящиків», тим краще буде для встановлення істини у справі. А беручи до уваги те, що за цим фактом зареєстроване кримінальне провадження, то у будь-якому випадку слідчі й прокурори все одно призначать судово-авіаційну експертизу. І для її проведення може бути залучено якомога більше фахівців, щоб надати правильний висновок щодо причини падіння літака. Тим більше, що в ЗМІ вже лунали протиріччя між тим, що говорили з цього приводу військові командування та родичі загиблих курсантів, саме про технічний стан літака. Я думаю, що судові експерти будуть залучати і військових, і цивільних спеціалістів.
На Вашу думку, як швидко буде просуватися слідство? Скнилівська трагедія, ми пам’ятаємо, розслідувалася кілька років, 6 років знадобилося для винесення остаточного судового вироку. Скільки часу знадобиться для того, щоб справа пішла до суду?
Не можна рівняти по часу просування слідства по Скнилівській трагедії із нинішнім станом і органів прокуратури, і органів досудового розслідування – це велика різниця. Це прірва між часами і, відповідно, станом системи досудового розслідування. У прокуратурі наразі зовсім інші функції та повноваження, тому порівняння буде некоректним. Та і стан правосуддя в Україні змінився на гірше. Тому у частині того, наскільки швидко орган слідства прийме остаточне рішення про наявність конкретних осіб. Я думаю, не раніше ніж через рік. А про винесення судового вироку говорити взагалі занадто рано.
На Вашу думку, розшифровка «чорних скриньок» є найголовнішим джерелом інформації? Та чи можна оприлюднювати матеріали з них на широкий загал до завершення слідства?
У таких випадках, коли при падінні літака не лишається живих свідків подій, це звичайно дуже важливе джерело інформації. Це надійний, беззаперечний доказ звичайно, якщо цей ящик непошкоджений, це залежить від того, яку позицію займають диспетчери, які вели переговори із пілотами літака. Але, всеодно, у такій ситуації – це єдиний доказ, на який можна покластися, звичайно, якщо є живий свідок, очевидець цієї події, його свідчення можна також співставити із записами «чорного ящика». Я вважаю, що наразі розшифровку не можна оприлюднювати, і не тільки тому, що ще немає офіційного висновку комісії. За цим фактом зареєстровано і проводиться слідство. Як можна без дозволу слідчого і прокурора розголошувати ті матеріали, які можуть бути матеріалами досудового розслідування? Я вважаю, що слідчий і прокурор повинні заборонити оприлюднення цих матеріалів до встановлення істини у справі.
ДБР неохоче коментує версію теракту чи диверсії, більше говорять про 4 версії, пов’язані із технічним станом літака та людським фактором. На Вашу думку, із того, яка інформація лунає в ЗМІ, розповіді очевидців, чи можна говорити взагалі про теракт чи диверсію?
Слідчий та прокурор після реєстрації кримінального провадження повинні висувати та перевіряти всі можливі версії для того, щоб не втратити необхідний час, особливо на початковому етапі, не втратити сліди, речові докази, документи отримати по гарячим слідам, свідчення потенційних очевидців, звичайно треба висувати усі версії. У частині, наскільки правдоподібною є версія про теракт - я слабо в це вірю. Знаючи про те, що літаку 30 чи навіть 40 років, про яку диверсію чи теракт може йти мова? У нас військова техніка застаріла.
Відомо, що на борту літака знаходилося 25 курсантів, ця кількість є допустимою з точки зору безпеки навчальних польотів?
Треба дивитися документи, які стосуються безпечної експлуатації військового повітряного судна – скільки пасажирів та членів екіпажу в ньому можуть перебувати по нормативах. Які ці нормативи – мені важко сказати. Хоча, я не думаю, що кількість пасажирів в ньому перевищувала допустиму норму, щоб це стало причиною катастрофи, знову ж таки, треба пильно вивчати технічний стан літака.
Треба дослідити ті докази, які можуть бути використані для того, щоб прийняти рішення: це випадковий збіг обставин, це якась непереборна сила чи все ж таки причина падіння криється у чиїхось діях – диспетчерів чи командира літака, чи вони (курсанти – авт.) по черзі сідали за штурвал цього літака, тобто наявність чисто людського фактору.
Я переконаний чомусь, що це буде порушенням правил його експлуатації та керування, конкретні особи повинні понести відповідальність.
Звичайно ті, хто залишився живим.
БЕЗПЕКА ПОЛЬОТІВ. ЧОМУ У ЗСУ ПОВТОРЮЮТЬСЯ АВІАКАТАСТРОФИ?
Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram
